Ухвала суду № 106038817, 03.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

03 серпня 2022 року м. Київ № 640/25187/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Дураєвої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

до Офісу Генерального прокурора

про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за участю представників учасників справи

від позивача - Григор`єва Р.І.

від відповідача - Були Р.Б.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 до Офісу Генерального прокурора (далі по тексту - відповідач), адреса: 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Четвертої кадрової комісії від 03 грудня 2019 року про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації;

- визнати протиправним та скасувати наказу Генерального прокурора від 21 грудня 2019 № 2046ц, згідно якого ОСОБА_1 звільнено з посади Прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях з 24 грудня 2019 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді Прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях або рівнозначній посаді в органах прокуратури України;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу до моменту фактичного поновлення на посаді.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року, яке залишено без змін на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

Постановою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року скасовані, у тому числі, в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а справа в цій частині направлена на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 грудня 2021 року головуючим у справі визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Гарника К.Ю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року адміністративна справа №640/25187/19 прийнята до провадження та призначено підготовче засідання.

31 грудня 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист №640/25187/19 в частині поновлення ОСОБА_1 з 26 грудня 2019 року на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України.

15 лютого 2022 року на адресу суду надійшла заява представника Офісу Генерального прокурора про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування поданої заяви представник відповідача послався на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року, яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду залишено без змін, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зокрема, визнано протиправними та скасовані рішення четвертої кадрової комісії від 19 грудня 2019 року «Про неуспішне проходження позивачем атестації» та наказ Генерального прокурора від 21 грудня 2019 року № 2046ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України; поновлено ОСОБА_1 на рівнозначній посаді в Офісі Генерального прокурора з 24 грудня 2019 року та стягнуто з Офісу Генерального прокурора на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 грудня 2019 року до моменту фактичного поновлення на роботі.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 640/25187/19 скасовано в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Прийнято у частині позовних вимог про поновлення на посаді нову постанову, а саме: поновлено ОСОБА_1 з 26 грудня 2019 року на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України.

Крім цього, адміністративну справу в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України з 25 грудня 2019 року Офісом Генерального прокурора виконано у 2021 році у добровільному порядку.

Як стверджує представник відповідача, наказом Генерального прокурора від 06 вересня 2021 року № 1296-ц на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 640/25187/19, а також заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2021 року в добровільному порядку скасовано наказ Генерального прокурора від 21 грудня 2019 року № 2046-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу

процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України та поновлено на вказаній посаді з 25 грудня 2019 року.

Наказом Генерального прокурора від 14 вересня 2021 року № 1318-ц, як вказано у заяві, ОСОБА_1 було тимчасово визначено робоче місце в Департаменті нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора.

Згодом наказом Генерального прокурора від 28 жовтня 2021 року № 1541-ц ОСОБА_1 було тимчасово визначено робоче місце в Департаменті організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора.

У зв`язку з неуспішним проходженням в листопаді 2021 року атестації на підставі рішення кадрової комісії Офісу Генерального прокурора (далі Комісія) від 08 листопада 2021 року № 1 про неуспішне проходження атестації наказом Генерального прокурора від 15 грудня 2021 року № 1695-ц ОСОБА_1 було звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України з 17 грудня 2021 року згідно із підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону.

Таким чином, на переконання представника відповідача, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року Офісом Генерального прокурора виконано в повному обсязі у добровільному порядку у вересні 2021 року.

При цьому, як зазначає представник відповідача, 31 грудня 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист № 640/25187/19 про поновлення ОСОБА_1 з 26 грудня 2019 року на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України, на підставі якого державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А. 28 січня 2022 року винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 68408748 та про стягнення з Офісу Генерального прокурора мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 401,85 грн.

Тобто, як вважає представник відповідача, незважаючи на те, що Офісом Генерального прокурора рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року у справі № 640/25187/19 виконано добровільно ще 06 вересня 2021 року, судом видано виконавчий лист з примусового виконання рішення суду.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з цією заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заперечуючи проти задоволення заяви представника відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, представник позивача у письмових запереченнях послався на те, що постановою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі №640/25187/19 скасовано в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Прийнято у частині позовних вимог про поновлення на посаді нову постанову, зокрема, поновити ОСОБА_1 з 26 грудня 2019 року на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України.

Тобто, як стверджує представник позивача, позивача на виконання скасованих рішень тимчасово поновили на нерівнозначній посаді.

Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині поновлення та ухвалив нове рішення, пізніше ніж вчинено тимчасове поновлення, зі зміною дати поновлення, посади поновлення та назви органу поновлення, а скасування судового рішення свідчить про те. що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановления), а відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконними, мали місце вже на час прийняття такого акта.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2022 року вказана заява представника відповідача призначена до судового засідання.

В судовому засіданні 03 серпня 2022 року представник відповідача підтримав заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та просив її задовольнити, пославшись на аналогічні обставини тим, що викладені у позовній заяві. Представник позивача заперечував проти задоволення цієї заяви представника відповідача та просив у її задоволенні відмовити, підтримавши ті обставини, що були викладені у письмових запереченнях на заяву.

Заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши думку представника позивача щодо цієї заяви, дослідивши матеріали справи, які необхідні для повного та всебічного її розгляду, суд виходить з такого.

Відповідно до статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з нормами частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року, яке залишено без змін на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, зокрема,

- визнано протиправним та скасовано рішення Кадрової комісії №4 від 19 грудня 2019 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації".

- визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 21 грудня 2019 року № 2046ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України з 24 грудня 2019 року.

- поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на рівнозначній посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України з 24 грудня 2019 року.

- стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 грудня 2019 року до дати фактичного поновлення на роботі.

- рішення суду в частині поновлення на посаді та присудження виплати середньої заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

На виконання рішення суду першої інстанції в частині, що підлягає негайному виконанню Окружним адміністративним судом міста Києва 03 грудня 2020 року видано виконавчі листі №640/25187/19.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять в собі відомостей щодо пред`явлення позивачем або його представником вказаних вище виконавчих листів до виконання.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи 19 березня 2021 року Офісом Генерального прокурора було подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою.

Суд звертає увагу, що й станом на 08 квітня 2021 року ані виконавчі листи, видані Окружним адміністративним судом міста Києва від 03 грудня 2020 року, позивачем не були пред`явлені до виконання, ані Офісом Генерального прокурора не було виконано добровільно судове рішення в частині скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 та поновлення його на в Офісі Генерального прокурора на рівнозначній посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України з 24 грудня 2019 року.

Водночас, наказом Офісу Генерального прокурора від 06 вересня 2021 року №1296ц (Т.4, арк. 48) наказ Генерального прокурора від 21 грудня 2021 року №2046ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України скасовано та поновлено останнього на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України з 25 грудня 2019 року.

Суд наголошує, що резолютивна частина рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року має наступний зміст: «Поновити ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на рівнозначній посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України з 24 грудня 2019 року.», в той час, як наказ Офісу Генерального прокурора від 06 вересня 2021 року №1296ц має такий зміст: «Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України з 25 грудня 2019 року».

Наведене свідчить, що вказаний наказ, незважаючи на те, що в ньому міститься підстава для його винесення: заява ОСОБА_1 , рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі №640/25187/19, був виданий не на виконання вказаних судових рішень, а з інших причин, оскільки поновлення особи в Офісі Генерального прокурора на рівнозначній посаді та поновлення на посаді, з якої особу було незаконно звільнено не є тотожними поняттями та не може бути розцінено, як добровільне виконання судового рішення, яке станом на 06 вересня 2021 року судом касаційної інстанції прийнято не було.

В свою чергу, постановою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року скасовані в частині, у тому числі, прийнято нову постанову в частині позовних вимог про поновлення на посаді, а саме, поновлено ОСОБА_1 з 26 грудня 2019 року на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо посягань на права інвесторів Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України.

Саме, на виконання цього судового рішення Окружним адміністративним судом міста Києва 31 грудня 2021 року було видано виконавчий лист, на підставі якого державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 28 січня 2022 року ВП№68408748.

Відповідно до частини 5 статті 355 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.

Таким чином, постанова Верховного Суду від 02 грудня 2021 року у справі №640/25187/19 набрала законної сили та є обов`язковою для виконання.

З урахуванням вищевикладеного, а також наданих доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що поновлення особи в Офісі Генерального прокурора на рівнозначній посаді та поновлення на посаді, з якої особу було незаконно звільнено не є тотожними поняттями та не може бути розцінено, як добровільне виконання судового рішення, яке станом на 06 вересня 2021 року судом касаційної інстанції прийнято не було, а тому посилання представника відповідача на те, що судове рішення було виконано добровільно до відкриття виконавчого провадження є помилковим та таким, що не відповідає дійсності, суд дійшов висновку, що правових підстав для задоволення заяви представника відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у суду не має.

Керуючись статтями 241-243, 248, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Офісу Генерального прокурора про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя К.Ю. Гарник

Повний текст ухвали суду виготовлений 10 серпня 2022 року.