Ухвала суду № 106038819, 10.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

10 серпня 2022 року м. Київ № 640/13574/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Дураєвої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

до Управління державної охорони України

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

за участю представників учасників справи

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Управління державної охорони України (далі по тексту - відповідач), адреса: 01024, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 8, в якій позивач просить

- визнати протиправними дії Управління державної охорони України щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Управління державної охорони України оформити та направити необхідні документи до головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії пільгового стажу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

01 лютого 2022 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі №640/13574/21 в частині примусового виконання пункту 3 резолютивної частини рішення суду від 12 листопада 2021 року, які позивач отримав безпосередньо в приміщенні суду 04 лютого 2022 року.

Водночас, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року визнано поважними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду та поновлено такий строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління державної охорони України на вказане вище рішення суду від 12 листопада 2021 року.

07 червня 2022 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника Управління державної охорони України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Станом на 07 червня 2022 року адміністративна справа №640/13574/21 перебувала на розгляді в Шостому апеляційному адміністративному суді.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року залишено без змін.

20 липня 2022 року адміністративна справа №640/13574/21 була повернута на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2022 року призначено судове засідання щодо розгляду заяви Управління державної охорони України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання 10 серпня 2022 року жодна зі сторін не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені.

Зважаючи на неявку представників сторін в судове засідання, керуючись вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, які регламентують порядок розгляду заяв про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про можливість розглянути вказане питання за їх відсутністю.

Розглянувши заяву представника відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

в свою чергу, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, частинами 1, 2 статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як випливає зі змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року, наведені в статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване або змінене;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Під іншими причинами, за роз`ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Тобто, чинним законодавством чітко визначено перелік підстав, за наявності яких можливо визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2022 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист №640/13574/21 щодо примусового виконання рішення суду від 12 листопада 2021 року в зобов`язальній частині (пункт 3 резолютивної частини рішення суду).

Суд звертає увагу, що станом на 01 лютого 2022 року в матеріалах справи були відсутні будь-які відомості щодо оскарження Управлінням державної охорони України вказаного рішення суду в апеляційному порядку, у зв`язку з чим дата набрання законної сили рішення суду у виконавчому листі зазначена, як « 13 грудня 2021 року».

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 04 січня 2022 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Управління державної охорони України на вказане вище рішення суду у цій справі.

Як вже було зазначено судом, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року визнано поважними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду та поновлено такий строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління державної охорони України на вказане вище рішення суду від 12 листопада 2021 року.

Так, частиною 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги Управління державної охорони України прийнята 12 липня 2022 року, тобто, рішення суду в даній адміністративній справі набрало законної сили 12 липня 2022 року, а не 13 грудня 2021 року, як зазначено у виконавчому листі №640/13574/21, виданому Окружним адміністративним судом міста Києва 01 лютого 2022 року.

Абзацом 1 частини 1 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таке законодавче визначення виконавчого провадження характеризує його як виключно примусове виконання судових рішень, а тому факт відкриття виконавчого провадження розпочинає процедуру саме примусового виконання судового рішення.

Пунктом частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Водночас, виконавче провадження підлягає відкриттю саме за виконавчими листами та наказами, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження») та такий виконавчий документ повинен містити дату набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (пункт 6 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого листа у справі №640/13574/21, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 01 лютого 2022 року щодо примусового виконання пункту 3 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року в частині зазначення в ньому дати набрання законної сили рішенням суду, як « 13 грудня 2021 року» таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 241-243, 248, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №640/13574/21, виданий 01 лютого 2022 року Окружним адміністративним судом міста Києва в частині зазначеної в ньому дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року та видати новий виконавчий лист у цій справі, зазначивши дату набрання законної сили рішенням суду, як « 12 липня 2022 року».

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя К.Ю. Гарник