Ухвала суду № 106038816, 10.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

10 серпня 2022 рокум. Київ№ 640/8994/22

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши заву відповідача щодо розгляду в порядку загального позовного провадження справи

за позовомКомунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»до Антимонопольного комітету Українитретя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод сталевих профілів»провизнання неправомірним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДР: 34674102) звернулося до суду з позовом до Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита В.Липківського, 45, код ЄДР: 00032767), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 12.05.2022 № 4569-р/пк-пз.

Ухвалою від 12.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

При ознайомленні з позовною заявою суддею встановлено, що позивачем пред`явлено вимогу, яка не підпадає під критерії, визначені ч. 4 ст. 257 КАС України, тобто не підпадає під категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами загального провадження, а також не визначена в категорії справ, зазначених у ч. 4 ст. 12 КАС України, які розглядаються виключно за правилами загального провадження.

Відтак, враховуючи також положення ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України, беручи до уваги положення п. 10 ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Між тим, відповідач звернувся із стандартним для таких випадків клопотанням про розгляд справи за правилами загального провадження виклавши у більшій частині клопотання розгорнутий зміст норм профільного та процесуального законодавства, додавши в обґрунтування клопотання, що очікувана вартість предмета закупівлі 49 986 796,41 грн., що рішення у справі може мати вплив на формування практики здійснення закупівель. Звертає увагу, що закупівля проводиться з метою задоволення потреб територіальної громади шляхом здійснення діяльності, пов`язаної з постачання теплової енергії. Тобто, як вважає заявник, закупівля і справа становить значний суспільний інтерес, має вагоме значення для сторін у справі. Додає, що спірне рішення прийнято колегіальним органом, що, на думку заявника, свідчить про значну складність справи.

Як вже неодноразово у подібних випадках зазначав суд, складність справи внаслідок колегіальності прийняття рішення може свідчити про її складність для АМК, що, однак, не свідчить про фактичну складність справи та неможливість її розгляду судом за правилами спрощеного позовного провадження.

Навіть поверхова оцінка доводів відповідача вказує на відсутність логічного зв`язку між наведеними доводами та самим предметом клопотання.

Суд вкотре звертає увагу відповідача, що формат провадження визначений відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України (інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження), чим і керувався суд у даній справі.

Вкотре для АМК суд роз`яснює, що відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.

Між тим, як вже зазначалося, дана категорій спорів не належить до категорій, які визначені у ч. 4 ст. 257 КАС України та які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Також дані спори не визначені у ч. 4 ст. 12 КАСУ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження.

У той же час, частиною 3 ст. 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі, що і реалізовано судом у даному випадку через постановлення зазначеної ухвали.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються - за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відтак, виходячи з наведених вище положень, а також п. 10. ч. 6 ст. 12 КАС України, ч. 3 ст. 257 КАС України (щодо вирішення судом питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження), вбачається, що саме суд визначає складність справи та можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

У даному випадку, відповідач вкотре не навів жодних вагомих аргументів, які б свідчили про надзвичайну складність даної справи, що могло б зумовлювати її розгляд за правилами загального провадження.

Зокрема, відповідач не надав доказів значного суспільного інтересу відносно справи.

По суті клопотання містить посилання навіть не на обставини, як то вважає заявник, а містить набір фраз та міркувань на загальні теми, які на його думку свідчать про складність справи, що однак, і це є очевидним, не свідчить саме про складність справи.

У той же час, дослідивши клопотання відповідача та в контексті ч. 3 ст. 257 КАС України, ознайомившись з матеріалами справи, враховуючи предмет та підстави позову, склад учасників справи, предмет доказування у даній справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про залишення заяви відповідача без задоволення.

Посилання на вартість предмета закупівлі, не змінює категорії (характеру) справи як справи незначної складності.

Водночас, суд звертає увагу, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує відповідача у виконанні обов`язку, визначеного ч 2. ст. 77 КАС України.

Форма розгляду справи жодним чином не обмежує встановлення обставин у справі.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд вважає за доречне звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.)).

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача задоволенню не підлягає як очевидно необґрунтоване та безпідставне.

Керуючись вимогами ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст.4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 260, ч. 4 ст. 260, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача від 25.07.2022 № 20-29/20-1267-пз про розгляд справи за правилами загального провадження.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін