Рішення № 10603761, 07.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.10                                                                                           Справа№ 32/109

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства „Триола”, м.Луцьк Волинська область.

До відповідача: Приватного підприємства „Єврокераміка”, м.Червоноград Львівська область.

Про стягнення 18257,50 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Федош С.М. –адвокат (посвідчення №87 від 29.01.1999р., довіреність №113 від 29.06.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Приватним підприємством „Триола”, м.Луцьк Волинська область до Приватного підприємства „Єврокераміка”, м.Червоноград Львівська область про стягнення 18257,50 грн., з яких 15257,50 грн. основного боргу за поставлений товар та 3 000,00 грн. витрат на правову допомогу. В судовому засіданні 30.06.2010р. уточнено позовні вимоги і до стягнення заявлено 14641,66 грн. основного боргу та 3 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 14.06.2010р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 30.06.2010р. Ухвалою суду від 30.06.2010р. розгляд справи відкладено на 07.07.2010р., з підстав вказаних у даній ухвалі. Рішення прийнято 07.07.2010р.

Представником позивача в судовому засіданні 07.07.2010р. подано заяву про уточнення позовних вимог вих. №117 від 06.07.2010р., в якій він просить стягнути з ПП „Єврокераміка” борг в сумі 14 257,50 грн., у зв’язку з тим, що відповідач частково сплатив борг. Позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав повністю, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, вимоги ухвал суду від 14.06.2010р. та 30.06.2010р. не виконав, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням по вручення рекомендованого поштового відправлення №4788338 від 18.06.2010р. –вручено 31.06.2010р.

Станом на 07.07.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

Приватне підприємство „Триола” в період з січня по березень 2010 року здійснило поставку товару (будівельні матеріали) Приватному підприємству „Єврокераміка”, згідно видаткових накладних: №31 від 10.02.2010р. на суму 18 708,32 грн.; №38 від 17.02.2010р. на суму 24 000,00 грн.; №62 від 31.03.2010р. на суму 4549,18 грн., всього на загальну суму 47 257,50 грн.

Відповідач отримав товар через представника Гаврищак Р.С. (паспорт серії КС №250637 від 25.02.2003р., виданий Червоноградським МВВ), згідно довіреності №129 від 01.02.2010р.

Проте відповідач повністю оплату за поставлений йому товар не провів.

22.04.2010р. позивач звернувся до ПП „Єврокераміка” з листом-вимогою про погашення заборгованості за отриманий товар протягом семи днів.

Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар в сумі 32 000,00 грн.

Основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 09.06.2010р. (дата подання позовної заяви) складав 15 257,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 07.07.2010р. подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 14 257,50 грн. основного боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу надану адвокатом в сумі 3 000,00 грн.

При винесенні рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Факт поставки позивачем будівельних матеріалів підтверджується накладними на загальну суму 47 257,50 грн., а саме: №31 від 10.02.2010р. на суму 18 708,32 грн.; №38 від 17.02.2010р. на суму 24 000,00 грн.; №62 від 31.03.2010р. на суму 4549,18 грн., які підписані та скріплені печатками сторін у справі (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідач отримав товар через представника Гаврищак Р.С. (паспорт серії КС №250637 від 25.02.2003р., виданий Червоноградським МВВ), згідно довіреності №129 від 01.02.2010р.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторонами не було погоджено строки оплати, позивач на підставі ч.2 ст.530 ЦК України звернувся до відповідача з листом-вимогою про сплату заборгованості в сумі 16 257,50 грн.

Основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 09.06.2010р. (дата подання позовної заяви) складав 15 257,50 грн.

Станом на 07.07.2010р. основний борг становить 14 257,50 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 14 257,50 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 3000,00 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 22.04.2010р. між ПП „Триола” (замовник) в особі директора Копелева Р.Т. та Тиможинським С.А. –адвокатом було укладено договір про надання правової допомоги у господарських справах, відповідно до якого адвокат бере на себе зобов’язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та застосовує всі способи до покладення сум судових витрат, що підлягають оплаті за послуги адвоката, на винну сторону, а замовник зобов’язувався оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно п.1.4., п.3.1. та п.4.1. договору замовник зобов’язується: своєчасно забезпечувати адвоката всім необхідним для виконання доручень, передбачених цим договором, зокрема документами та інформацією; оплачувати витрати, в тому числі, судові, що необхідні для виконання доручень; своєчасно оплачувати послуги адвоката; видати адвокату, а випадку необхідності, іншим особам, що є співробітниками чи помічниками адвоката, довіреності для участі в суді. За правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2., п.1., абзац а). замовник сплачує адвокату гонорар в розмірі 3000,00 грн. Замовник здійснює оплату за цим договором в безготівковому порядку платіжним дорученням на розрахунковий рахунок адвоката: - за п.п.1.2., п.1., абзац а) цього договору оплата здійснюється протягом 5-ти днів з моменту його підписання; винагорода виплачується після стягнення задоволеної суми позову згідно додаткового рахунку та акту за надані юридичні послуги.

На виконання умов договору між позивачем та адвокатом 03.06.2010р. складено та підписано акт № СА-0000017 здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно якого загальна вартість послуг складає 3000,00 грн. Сторони претензій та зауважень одна до одної не мають. Сплата за надані адвокатські послуги згідно договору про надання правової допомоги у господарських справах від 22.04.2010р. підтверджується банківською випискою №236 від 01.06.2010р. про поступлення коштів в сумі 3 0000 грн. (копія в матеріалах справи).

Згідно ст.44 ГПК України до складу судових витрат відносяться послуги адвоката. За умовами ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Згідно ч.1 ст.12 Закону України „Про адвокатуру” оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст. ст. 44, 48 ГПК України, ст. ст. 2, 12 Закону України „Про адвокатуру” судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають стягненню у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними платіжними документами.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 3 000,00 грн. витрат за надання правової допомоги у господарських судах.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення повністю, згідно заяви про уточнення позовних вимог, а саме: 14 257,50 грн. основного боргу за поставлений товар та 3 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №237 від 01.06.2010р. – 182,57 грн. держмита і №238 від 01.06.2010р. - 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як вбачається із платіжного доручення №237 від 01.06.2010р. позивачем сплачено 182,57 грн. держмита. Оскільки на момент його звернення до суду сума основного боргу становила 15257,50 грн., відповідно мито повинно бути сплачене в сумі 152,57 грн., отже позивачу слід повернути 30,00 грн. зайво сплаченого ним державного мита.

Оскільки витрати на послуги адвоката згідно ст.44 ГПК України є судовими витратами, держмито з них не сплачується.

Судові витрати слід стягнути з відповідача згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 205, 509, 525, 526, 530, 612 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, 78, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про уточнення позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Єврокераміка” (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Б.Хмельницького, буд.5, кв.4; код ЄДРПОУ 32285576) на користь Приватного підприємства „Триола” (43026, Волинська область, м.Луцьк, вул.Дубнівська, 60; код ЄДРПОУ 31300399) 14 257,50 грн. основного боргу за поставлений товар, 3 000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката, держмито в сумі 152,57 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Видати Приватному підприємству „Триола” (43026, Волинська область, м.Луцьк, вул.Дубнівська, 60; код ЄДРПОУ 31300399) довідку на повернення 30,00 грн. зайво сплаченого держмита.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя