ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.10 Справа№ 11/82
Суддя Сало І.А.
При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Будшляхмаш», м.Київ
До відповідача: Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод»», м.Львів
Про стягнення заборгованості в розмірі 125393,70грн.
За зустрічним позовом: Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод»», м.Львів
До: Відкритого акціонерного товариства «Будшляхмаш», м.Київ
Про стягнення 2556,99грн. боргу.
Представники:
Від позивача за первісним позовом –Петриченко А.П.- предст. по довіреності б/н від 01.04.2010року
Від відповідача за первісним позовом - Ланець А.С. - юр. Доручення № 514 від 23.03.2010року
Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: Позов заявлено Відкритого акціонерного товариства «Будшляхмаш» про стягнення із Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод» 125393,70грн. боргу, з яких: 108420,00грн. основного боргу, 1832,30грн. пені, 1719,18грн. -3% річних, 7514,76грн.-інфляційні втрати та 5907,46грн.-сума процентів за безпідставне збереження грошей.
Ухвалою господарського суду від 11.05.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.05.2010року.
06.07.2010року Державне підприємство «Львівський бронетанковий ремонтний завод»звернулося до господарського суду із зустрічним позовом про стягнення із Відкритого акціонерного товариства «Будшляхмаш»2556,99грн. боргу, з яких: 638,85грн. пеня та 1918,14грн.-проценти на суму попередньої оплати.
Ухвалою господарського суду від 12.07.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.07.2010року.
В судовому засіданні 20.07.2010року позивач по первісному позову позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечує в повному обсязі.
Відповідач по первісному позову зустрічні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, проти первісного позову в частині нарахувань річних, інфляційних, та процентів за користування чужими коштами заперечує.
Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовились.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне:
Між ВАТ «Будшляхмаш»(Позивачем по справі) та ДП «Львівський БТРЗ», (Відповідачем по справі) був укладений Договір поставки товару № 1392 від 06 травня 2009 року.
Відповідно до п.1.1. Договору Позивач поставив та передав у власність Відповідачу товари на загальну суму 417000,00грн.
Факт поставки товару Відповідачу на зазначену вище суму заборгованості підтверджується наступними видатковим накладними:
1. № Бш-0000034 від 02.06.2009 року на загальну суму 150120,00грн.;
2. № Бш-0000084 від 21.10.2009 року на загальну суму 116760,00грн.; 3. № Бш-0000085 від 23.10.2009 року на загальну суму 50040,00грн.; 4. № Бш-0000100 від 03.12.2009 року на загальну суму 50040,00грн.; Зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими представниками Постачальника та Покупця (копії відповідних довіреностей на отримання ТМЦ долучено до матеріалів справи).
Відповідно до пункту 5.1. Договору Відповідач зобов'язаний здійснити оплату Товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару. Датою виконання обов'язків Позивача по поставці Товару є дата зазначена у видатковій накладній.
Відповідач, в порушення умов договору не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі, заборгувавши позивачу на момент подання позову 108420,00грн.
Проти даної суми відповідач не заперечує, про що зазначено у Акті звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2009 р. підписаному сторонами.
17.02.2010року ВАТ «Будшляхмаш»надіслано Відповідачу лист-претензію № 1/13 про погашення основної заборгованості та сплати штрафних санкцій, втрат від інфляції, сум 3 % річних та процентів за користування коштами. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
На суму основної заборгованості позивачем нараховано 1832,30грн. пені, 1719,18грн. -3% річних, 7514,76грн.-інфляційні втрати та 5907,46грн.-сума процентів за безпідставне збереження грошей.
Таким чином, загальна сума первісного позову складає 125393,70грн.
Відповідач в своїй зустрічній позовній заяві посилається на те, що згідно договору, укладеного між ДП Львівський БТРЗ»і ВАТ «Будшляхмаш»за № 1392 від 6 травня 2009року, ВАТ «Будшляхмаш»(Постачальник за договором) повинен був на протязі вересня 2009 року поставити Державному підприємству «Львівський БТРЗ»(Покупцю за договором) гідроциліндри у кількості 26 шт., загальною вартістю, передбаченою специфікацією № 2, яка додається до договору. Виконуючи свої зобов'язання, відповідно до п.5.1 договору, Покупець попередньо оплатив вказану продукцію, перерахувавши 16 вересня 2009 року на розрахунковий рахунок відповідача 50% вартості продукції, а саме 108420 грн. Факт оплати підтверджується платіжним дорученням № 844 від 16.09.2009року.
Постачальник свої договірні зобов'язання своєчасно не виконав і гідроциліндри в термін, передбачений договором, не поставив, що підтверджується:
1.видатковою накладною № Бш-0000084 від 21 жовтня 2009 року - 14 шт.
2.видатковою накладною № Бш-0000085 від 23 жовтня 2009 року - 6 шт.
3.видатковою накладною № Бш-0000100 від 3 грудня 2009 року - 6 шт.
Зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими представниками Постачальника і Покупця. Факт попередньої оплати і поставки продукції підтверджується у підписаному сторонами Акті звірки взаєморозрахунків за договором №1392 від 6.05.09р., станом на 31 грудня 2009 року.
Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)(ст.530 ЦКУ).
Відповідно до п. 9.2 договору Постачальник при невиконанні чи неналежному виконанні свого обов'язку по терміну поставки Товару сплачує на користь Покупця пеню у розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення поставки.
Враховуючи вищенаведене, позивач за зустрічним позовом заявляє до стягнення суму пені у розмірі 638,85 грн.
Крім цього, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути із відповідача за зустрічним позовом суму процентів за прострочений термін поставки продукції, що нарахована на підставі п.2 ст. 693 ЦК України і складає 1918,14 грн.
Таким чином, загальна сума зустрічного позову складає 2556,99грн.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги первісного та зустрічного позову такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне:
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до умов договору (п.5.1 договору) розрахунки за товар першої партії здійснюється наступним чином:
- авансовий платіж у розмірі 50% від загальної суми товару здійснюється протягом 3-ох банківських днів з моменту підписання договору;
- 50% оплати здійснюється протягом 3-ох банківських днів з моменту відвантаження товару покупцеві.
Датою виконання обв»язків по поставці за договором № 1392 від 06.05.2009року вважається дата, яка зазначена у видатковій накладній (п.5.2 договору).
На виконання умов договору покупцем здійснено попередню оплату товару в сумі 108420,00грн., що підтверджено платіжним дорученням № 844 від 16.09.2009року.
Відповідно до п.3.1 договору постачальник зобов»язується передати замовлену продукцію покупцю відповідно графіків поставок.
Специфікацією № 1 на виготовлення продукції, яка є невід»ємною частиною договору визначила термін поставки товару на протязі місяця з моменту отримання переоплати.
Постачальник здійснив поставку товару згідно видаткових накладних:
1.№Бш-0000034 від 02.06.2009року на загальну суму 150120,00грн.;
2.№Бш-0000084 від 21.10.2009року на загальну суму 116760,00грн.;
3.№Бш-0000085 від 23.10.2009року на загальну суму 50040,00грн.;
4.№Бш-0000100 від 03.12.2009року на загальну суму 50040,00грн.;
Порушуючи, при цьому терміни оплати га видатковими накладними:
1. № Бш-0000084 від 21 жовтня 2009 року
2. № Бш-0000085 від 23 жовтня 2009 року
3. № Бш-0000100 від 3 грудня 2009 року
Відповідно до п.9.2 договору постачальник при невиконанні чи неналежному виконанні свого обов»язку по терміну поставки товару сплачує на користь покупця пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення.
Таким чином, позивач за зустрічним позовом правомірно нарахував 638,85грн. пені.
Дана сума підлягає до стягнення.
Загальна сума поставки за вищезазначеними накладними складала 3669120,00грн.
Решту суми отриманого товару відповідач за первісним позовом повинен був здійснити протягом 3-ох банківських днів з моменту відвантаження товару покупцеві.
Відповідач, в порушення умов договору не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі, заборгувавши позивачу станом на 31.12.2009року 108420,00грн., про що зазначено у Акті звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2009 р. підписаному сторонами.
Таким чином, сума основної заборгованості в розмірі 108420,00грн. підлягає до стягнення.
Згідно зі ст. 530 ЦКУ зобов'язання зі встановленим строком (терміном) виконання підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 9.1. Договору у випадку порушення Відповідачем строків оплати Товару Відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,01 % від суми боргу за кожний день прострочення платежу.
Порядок нарахування штрафних санкцій встановлений ст. 232 Господарського кодексу України (надалі - ГКУ). Згідно ч. 6 ст. 232 ГКУ нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Враховуючи наведене вище Позивач заявляє до стягнення суму пені, яка розрахована в межах шестимісячного строку, відповідний розрахунок якої наводиться в Розрахунку заборгованості ДП «Львівський БТРЗ», що додається до Позовної заяви (далі за текстом - Розрахунок).
Стаття 625 ЦКУ зобов'язує Боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу Кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Розрахунок суми боргу з урахуванням інфляції та 3 % річних наведений в Розрахунку.
Таким чином, суд вважає правомірним нарахування позивачем по первісному позову 1832,30грн. пені, 1719,18грн. -3% річних та 7514,76грн.-інфляційних втрат.
Крім цього, ВАТ «Будшляхмаш»просить суд стягнути із відповідача по первісному позові 5907,46грн. процентів за безпідставне збереження грошей, що складає 5907,46грн. При цьому, позивач посилається на ч. 2 ст. 1214 ЦКУ, відповідно до якої у разі безпідставного одержання чи збереження грошей боржнику нараховуються проценти за користування ними.
Дану вимогу, суд вважає безпідставною з огляду на наступне:
П.2 ст. 1214 ЦК України посилається на ст. 536 цього Кодексу.
Відповідно ст. 536 п.1 за користування чужими грошовими коштами боржник зобов»язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими коштами встановлюється договором, законом, або іншим актом цивільного законодавства (п.2 статті).
При розрахунку таких процентів, позивач за первісним позовом застосував аналогію закону до згаданих правовідносин на підставі ст. 8 ЦКУ.
Подібними за змістом правовідносинами є, на думку позивача, відносини позики, що визначають розмір процентів на рівні облікової ставки Національного банку України, (надалі - НБУ) (ч.2.ст. 1048 ЦКУ).
Облікова ставка НБУ на період з 03.12.2008 р. по 15.06.2009 р. визначена на рівні 12,0% (Лист НБУ від 16.02.2009 р. N 14-011/778-2395, Постанова НБУ від 21.04.2008 р. N 107). На період з 16.06.2009 року по 11.08.2009 року встановлено облікову ставку НБУ 11,00% (Постанова НБУ від 12.06.2009 р. N 343). З 12.08.2009 року Постановою НБУ від 10.08.2009 р. N 468 встановлено нову облікову ставку в розмірі 10,25%. Таким чином, сума процентів за безпідставне збереження грошових коштів наведена в розрахунку складає 5907,46грн.
Однак, ст. 625 ЦК України, відповідно до якої позивач також нараховує інфляційні та річні, визначає відповідальність за порушення грошового зобов»язання в тому числі і у вигляді трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пункт 2 статті 625 ЦК України визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. По-перше, Емітент (Відповідач) повинен сплатити на вимогу кредитора (Позивача) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
По-друге, боржник (Відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (Позивача) зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зазначені проценти не є неустойкою, вони є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими коштами, що дублюється статтею 536 ЦК України, і стягуються незалежно від вини боржника.
Стаття 536 ЦК України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства України.
Дані проценти в розумінні ст. 625 ЦКУ та 536 ЦКУ розглядаються як борг, а не як відповідальність. Поряд з тим стаття 625 ЦКУ передбачає розмір процентів у якості санкції за порушення грошового зобов»язання (за прострочення боржника) і встановлює їх розмір у трьох процентах річних, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший процент.
Таким чином, вищезазначені статті дублюють одна одну, і тому позивач застосовуючи 3 відсотки річних відповідно ст. 625 ЦК України та відсотки за користування чужим коштами відповідно до ст. 536 ЦК України одночасно, порушує конституційний принцип, відповідно до якого ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (ст.61 Конституції України).
Неправильним суд вважає і сам принцип нарахування позивачем за первісним позовом, відсотків за користування чужими коштами враховуючи, при цьому мінімальну ставку НБУ, яка повинна застосовуватись при нарахуванні неустойки як одного із видів забезпечення виконання зобов»язання.
Теж саме стосується і нарахування позивача за зустрічним позовом на суму 1918,14грн. на підставі п.2 ст. 693 ЦК України та ч. 2 ст 536 ЦК України.
Згідно вимог ст. ст. 32. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення 108420,00грн. основного боргу, 1832,30грн. пені, 1719,18грн. -3% річних та 7514,76грн.-інфляційних та позовні вимоги за зустрічним позовом в частині стягнення 635,85грн. пені
В рештій частині позовів, суд відмовляє.
Судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,
суд-
в и р і ш и в :
1. Первісний позов задоволити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод»», м.Львів, вул. Стрийська, 73 (код ЄДРПОУ 07985602) на користь Відкритого акціонерного товариства «Будшляхмаш», м.Київ, вул. Дегтярівська, 21(код ЄДРПОУ 14310164) 108420,00грн. основного боргу, 1832,30грн. пені, 1719,18грн. -3% річних, 1203,78грн. державного мита та 226,56,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В рештій частині первісного позову відмовити.
4. Видати довідку на повернення державного мита в сумі 46,07грн. як зайво сплаченого.
5. Стягнути із Відкритого акціонерного товариства «Будшляхмаш», м.Київ, вул. Дегтярівська, 21(код ЄДРПОУ 14310164)на користь Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод»», м.Львів, вул. Стрийська, 73 (код ЄДРПОУ 07985602) 638,85грн. пені, 25,50грн. державного мита та 59,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. В рештій частині зустрічного позову відмовити.
7. Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 10603759, Господарський суд Львівської області було прийнято 21.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 11/82. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: