Рішення № 10603708, 12.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.10                                                                                           Справа № 2/44

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) Костур Р.В., представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) Равлюка Т.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектінвестбуд-КСД”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Новацентр”, м. Львів про усунення перешкод в користуванні майном та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Новацентр”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектінвестбуд-КСД”, м. Львів про визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Проектінвестбуд-КСД”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Новацентр”, м. Львів про усунення перешкод в користуванні майном.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 15.03.2010р. призначив розгляд справи на 25.03.2010р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 13.04.2010р., 12.05.2010р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Новацентр” подало зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектінвестбуд-КСД” про визнання права власності.

Ухвалою суду від 29.03.2010р. зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

В судових засіданнях представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого первісного позову пояснив, що між позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) та відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) було укладено договір підряду, згідно якого позивач (відповідач за зустрічним позовом) зобов’язувався здійснити ремонт об’єкта за адресою: м. Львів, вул. Менцинського, 1, в термін до 01.03.2009р. Роботи згідно договору підряду були виконані в повному обсязі, однак відповідач (позивач за зустрічним позовом) відмовився підписати акт прийому-передачі виконаних робіт та не здійснив оплату вартості робіт. Пунктом 7.2. договору підряду передбачено, що у випадку непроведення замовником розрахунку відповідно до умов даного договору протягом одного місяця з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, підрядник (позивач за первісним позовом) вважається таким, що набув право власності на об’єкт, обумовлений даним договором, що розташований за адресою м. Львів, вул. Менцинського, 1. Таким чином, позивач за первісним позовом вважає, що він на законних підставах володіє об’єктом за адресою м. Львів, вул. Менцинського, 1. Проте відповідач за первісним позовом чинить позивачу за первісним позовом перешкоди в користуванні даним майном. У зв’язку з наведеним, позивач за первісним позом просив суд зобов’язати відповідача за первісним позовом не чинити перешкоди у користуванні прищеннями, розташованими за адресою м. Львів, вул. Менцинського, 1.

В судових засіданнях представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) проти первісного позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що позивач за первісним позовом ремонт приміщень за адресою м. Львів, вул. Менцинського, 1 не здійснював. З наведених мотивів акт прийому-передачі виконаних робіт зі сторони відповідача за первісним позовом не був підписаний. Інших доказів на підтвердження факту виконання робіт позивачем за первісним позовом представлено не було. Також позивачем за первісним позовом не подано доказів на підтвердження належності останньому права власності на приміщення, зокрема правовстановлюючих документів. Відтак, ТзОВ “Новацентр” вважає, що відсутні підстави для задоволення первісного позову.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав, зустрічний позов просив задоволити. Пояснив, що згідно укладеного договору купівлі-продажу будинку між представництвом ФДМУ у м. Львові та ТзОВ “Книгосвіт” (правонаступником якого є ТзОВ “Новацентр”), позивач за зустрічним позовом придбав приміщення за адресою м. Львів, вул. Менцинського, 1, площею 252,5 кв.м. На вказане приміщення ТзОВ “Книгосвіт” було видано свідоцтво на власність. Зазначив, що згідно розпорядження виконкому Галицької районної адміністрації, погоджень санітарно-епідеміологічної станції, Управління охорони історичного середовища, Головного управління архітектури і містобудування, позивач за зустрічним позовом здійснив реконструкцію належного йому на праві власності приміщення по вул. Менцинського, 1 у м. Львові з влаштуванням приміщення в об’ємі горища, площа яких після реконструкції складає 293,5 кв.м. Позивач за зустрічним позовом стверджує, що реконструкція приміщення по вул. Менцинського, 1 у м. Львові з влаштуванням приміщення в об’ємі горища здійснена з дотриманням будівельних норм та правил України. Жодних прав третіх осіб при здійсненні реконструкції спірного приміщення позивачем за зустрічним позовом не порушено. Враховуючи наведене, а також те, що відповідач за зустрічним позовом ставить вимогу про усунення перешкод в користуванні приміщенням за адресою м. Львів, вул. Менцинського, 1, чим не визнає право власності ТзОВ “Новацентр” на це приміщення, тому позивач за зустрічним позовом з метою судового захисту права власності на підставі ч. 5 ст. 376, ст. 392 ЦК України просив визнати право власності на приміщення по вул. Менцинського, 1 у м. Львові.

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

28 грудня 2008 року між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом укладено договір підряду №01 на ремонт приміщення.

За цим договором замовник (ТзОВ “Новацентр”) доручає, а підрядник (ТзОВ “Проектінвестбуд-КСД”) зобов’язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору, роботи по ремонту об’єкту, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити цю роботу.

Відповідно до п. 2.1. договору підряду №01 від 28.12.2008р., підрядник (позивач за первісним позовом) зобов’язується у відповідності до затвердженого проекту здійснити ремонт об’єкту, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Менцинського, 1, в термін до 01.03.2009р.

Згідно п. 4.1. договору підряду №01 від 28.12.2008р., ціна робіт, які доручається виконати підряднику за даним договором, сторони визначили у розмірі 15000,00 грн. Пунктом 4.2. договору визначено, що ціна роботи включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконані ним ремонтні роботи.

Пунктом 5.1. договору підряду №01 від 28.12.2008р. встановлено, що розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом десяти днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

У відповідності до п. 7.2. договору підряду №01 від 28.12.2008р., у випадку непроведення замовником розрахунку відповідно до умов даного договору протягом одного місяця з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, підрядник вважається таким, що набув право власності на об’єкт, обумовлений даним договором, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Менцинського, 1.

Позивач стверджує, що виконав в повному обсязі підрядні роботи за договором, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 02.03.2009р., який в свою чергу не підписаний замовником, тобто відповідачем за первісним позовом.

Таким чином, позивач за первісним позовом просить суд зобов’язати відповідача усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном, оскільки позивач набув право власності на таке майно на підставі договору підряду № 01 від 28.12.2008р.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не надав жодних доказів того, що ним було виконано підрядні роботи в повному обсязі.

Підписаний позивачем за первісним позовом в односторонньому порядку акт приймання-передачі виконаних робіт судом до уваги не береться з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, а у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Позивачем за первісним позовом не подано доказів передання відповідачу акту приймання-передачі виконаних робіт для підписання відповідачу за первісним позовом, представником відповідача зазначено, що відповідач такого акту не отримував. Представник відповідача за первісним позовом також зазначив, що роботи, обумовлені договором підряду №01 від 28.12.2008р., позивачем за первісним позовом виконані не були. Наведені доводи відповідача за первісним позовом позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами не спростовані, факт виконання робіт, визначений договором підряду №01 від 28.12.2008р., не підтверджений.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання позивача за первісним позовом на пункт 7.2. договору, яким передбачено, у випадку непроведення замовником розрахунку відповідно до умов даного договору протягом одного місяця з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, підрядник вважається таким, що набув право власності на об’єкт, обумовлений даним договором, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Менцинського, 1, є безпідставним, оскільки позивач не представив доказів того, що останнім виконано підрядні роботи в належному обсязі.

Відтак, позивач за первісним позовом не набув права власності на нерухоме майно, що знахиться за адресою: м. Львів, вул. Менцинського, 1.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що первісний позов про зобов’язання відповідача за первісним позовом не чинити перешкоди у користуванні прищеннями, розташованими за адресою м. Львів, вул. Менцинського, 1, задоволенню не підлягає.

Що стосується заявленого зустрічного позову, то вимоги за таким підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до договору купівлі-продажу будівлі №425-А від 08.05.1996р., Представництво Фонду Державного майна України у м. Львові зобов’язувалося передати у власність приміщення загальною площею 252,5 кв.м, за адресою: м. Львів, вул. Менцинського, 1, а ТзОВ “Книгосвіт”, прийняти у власність і сплатити 6724921000 крб. Право власності на зазначене приміщення підтверджується Свідоцтвом про власність № 425-А від 28.08.1997р.

Позивач за зустрічним позовом, ТзОВ “Новацентр” є правонаступником прав та обовязків ТзОВ “Книгосвіт”, що підтверджується п. 1.2. Статуту ТзОВ “Новацентр”.

Таким чином, будучи правонаступником ТзОВ “Книгосвіт”, позивач за зустрічним позовом є власником нежитлових приміщень, загальною площею 252,5 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Менцинського, 1.

У зв’язку з виробничою необхідністю, зазначене нежитлове приміщення було реконструйованим через приєднання горища, за рахунок чого загальна площа нежитлових приміщень станом на сьогодні становить 293,5 кв.м.

Підставою для здійснення реконструкції нежитлових приміщень за вказаною адресою слугувало розпорядження виконавчого комітету Галицької районної адміністрації №650 від 05.06.1998р.

До матеріалів позивачем долучено лист №1262/01 від 20.06.2001р. головного державного санітарного лікаря Галицького району м. Львова, у якому, розглянувши зокрема заяву ТзОВ “Новацентр”, розпорядження виконавчого комітету Галицької районної адміністрації №650 від 05.06.1998р., не заперечується проти функціонування офісу ТзОВ “Новацентр” за адресою: м. Львів, вул. Менцинського, 1. Крім того, листом за вих. №1610/614 від 02.04.2008р. Головне управління архітектури і містобудування, розглянувши заяву позивача за зустрічним позовом, повідомило, що вважає можливим влаштування приміщення в об’ємі горища над двоповерховим нежитловим будинком в подвір’ї по вул. Менцинського, 1 без змін висоти даху. Листом за вих. №1620/98 від 04.05.1998р. Управління охорони історичного середовища погодило проектні пропозиції щодо влаштування приміщень в об’ємі горища будинку №1 на вул. Менцинського.

Окрім цього, ТзОВ “Новацентр” було отримано Вихідні дані на проведення реконструкції нежитлових приміщень в об’ємі даху.

Як вбачається з технічного паспорта, виготовленого ОКП ЛОР “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” станом на 29.06.2009р., внаслідок реконструкції загальна площа нежитлового приміщення по вул. Менцинського, 1 у м. Львові складає 293,5 кв.м. Відтак, площа приміщення внаслідок реконструкції змінилася з 252,5 кв.м. на 293,5 кв.м.

У відповідності до довідки ТзОВ “Новацентр”, станом на 01.01.2010 року, дане нежитлове приміщення загальною площею 293,5 кв.м. знаходиться на балансі підприємства, залишковою вартістю 82568,22 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ст. 23 Закону України “Про планування і забудову територій”, забудова територій передбачає здійснення нового будівництва реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об’єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств. Будівництво об’єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Згідно ст. 26 Закону України “Про планування і забудову територій” фізичні та юридичні особи мають право відповідно до закону одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію про правовий статус, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови окремої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 28 Закону України “Про планування і забудову територій” проектна документація на будівництво об’єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил регіональних і місцевих правил забудови затверджується замовником в установленому законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, у відповідності до ст.ст. 328, 331 ЦК України господарський суд приходить до висновку, що позивач є законним власником приміщення по вул. Менцинського, 1 у м. Львові, які після реконструкції мають загальну площу 293,5 кв.м.

Заявляючи позовну вимогу про усунення перешкод у користуванні майном, позивач за первісним позовом фактично не визнає право власності ТзОВ “Новацентр” на зазначене нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Менцинського, 1.

Статтею 321 ЦК України гарантується непорушність права власності, а саме: право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник може пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Отже, згідно приписів ст. 392 ЦК України підставою для пред’явлення позову про визнання права власності є оспорення або невизнання права іншою особою.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір за первісним та зустрічним позовами виник з вини позивача (відповідача за зустрічним позовом), то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на позивача (відповідача за зустрічним позовом) відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 316, 321, 328, 331, 376, 392, 882 ЦК України та ст.ст. 4, 43, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2.          Зустрічний позов задоволити повністю.

3.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Новацентр”, м. Львів, вул. Менцинського, 1 (ідентифікаційний код 23963623) право власності на нежитлові приміщення загальною площею 293,5 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Менцинського, 1.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектінвестбуд-КСД”, м. Львів, вул. Біберовича, 9/63 (ідентифікаційний код 33752963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Новацентр”, м. Львів, вул. Менцинського, 1 (ідентифікаційний код 23963623) 825 грн. 68 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

5.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя