ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.10 Справа№ 24/27
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ферозіт-Альфа”, с.Солонка Пустомитівського району Львівської області
До відповідача: Приватного підприємства „Захід Будінтекс”, м .Львів
Про стягнення 7169,18грн.
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від позивача – Галушка Г.М. –представник
Від відповідача –не з’явився
Суть спору: Позов заявлено стягнення 7169,18грн., в т.ч.: 5029,83грн. основного боргу, 693,06грн. пені, 1005,97грн. штрафу, 338,90грн. втрат від інфляції та 101,42грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.03.2009 року сторонами укладено договір поставки товарів №209/03/09, відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити відповідачеві товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити протягом 30 днів від дати отримання товару.
Як зазначено у позовній заяві, 01.06.2009року позивач поставив відповідачу товар на суму 10529,83грн., який оплачений частково. Заборгованість відповідача становить 5029,83грн., у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Крім того, на підставі п.5.2, п.5.3 договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 693,06грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штраф в сумі 1005,97грн.
На підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції в сумі 338,90грн. та 3% річних в сумі 101,42грн.
Представник позивача в судове засідання з’явився позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, ніяких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 22.03.2010 року поштового відправлення за №5147150.
Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.
03.03.2009 року сторонами укладено договір поставки товарів №209/03/09, відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити та передати у власність відповідачу товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу 01.06.2009року товар на загальну суму 10529,83грн., що підтверджується поданими суду видатковими накладними, а саме:
- №ТРН-ЛВ/ФА1257 від 01.06.2009 року на суму 3007,26грн.;
- №ТРН-ЛВ/ФА0767 від 01.06.2009 року на суму 7522,57грн.
Факт отримання товару підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вищевказаних видаткових накладних про отримання товару та довіреністю №39 від 01.06.2009року, виданою відповідачем Мицак Ю.В.
Строк оплати товару встановлено сторонами в п.4.1 договору –упродовж 30 календарних днів від дати отримання товару.
Як вбачається із матеріалів справи, за період з 14.08.09р. по 09.12.09р. відповідач оплатив товар в сумі 5500,00грн.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 5029,83грн. (10529,83 –5500,00).
На підтвердження заявленої до стягнення суми суду подано акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.12.2009 року , згідно з яким заборгованість відповідача за поставлений йому товар становить 5029,83грн. Зазначений акт підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками.
На день вирішення спору доказів сплати названої вище суми боргу суду не подано.
За прострочення виконання грошового зобов’язання на підставі п.5.2 договору №209/03/09 від 03.03.2009 року позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 693,06грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 16.08.2009 року по 15.02.2010року.
Позивачем також заявлений до стягнення штраф в сумі 1005,97грн., нарахований в розмірі 20% від суми основного боргу. Нарахування штрафу передбачено п.5.3 договору.
Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 338,90грн., які нараховані від суми боргу за період з 16.08.2009 року по 31.01.2010року та 3% річних в сумі 101,42грн. за період 16.08.2009року по року по 15.02.2010року.
Розрахунки пені, штрафу, втрат від інфляції та 3% річних додані до матеріалів справи.
Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).
Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (ст.610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.
Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано ( п.6 ст.232 ГК України).
В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено поставку 01.06.2009р. відповідачеві товару на суму 10529,83грн., який підлягав оплаті упродовж 30 календарних днів з моменту поставки, тобто, до 02.07.2009р. У встановлений договором строк відповідач товар не оплатив. За період з 14.08.09р. по 09.12.09р. відповідач оплатив товар частково в сумі 5500,00грн., заборгованість становить 5029,83грн.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 5029,83грн. основного боргу, 338,90грн. втрат від інфляції та 101,42грн. 3% річних законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.
Пеня підлягає до задоволення частково в сумі 568,76грн. за період з16.08.2009 року по 02.01.2010року з огляду на наступне. Як зазначено вище, пунктом 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Товар був поставлений 01.06.2009року, який згідно із умовами договору підлягав оплаті до 02.07.2009р. Отже, 6-місячний строк для нарахування пені закінчується 02.01.2010року. За таких обставин нарахування позивачем пені за період 03.01.2010року по 15.02.2010року є безпідставним.
Відтак, в частині стягнення пені за період з 03.01.2010року по 15.02.2010року в сумі 124,30грн. належить відмовити за безпідставністю.
В частині стягнення штрафу в сумі 1005,97грн. позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки виконання грошового зобов’язання забезпечується пенею, яка підлягає стягненню з боржника у разі прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором ( п.5.2) передбачено сплату пені за прострочення оплати товару. Чинним законодавством не передбачено одночасне стягнення пені і штрафу за невиконання одного і того ж грошового зобов’язання .
Враховуючи викладене, суд вважає, що умови договору ( п.5.3) про стягнення штрафу за прострочення оплати товару суперечать законодавству, тому не можуть застосовуватись.
Відтак, в частині стягнення штрафу в сумі 1005,97грн. позовні вимоги не підлягають до задоволення..
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
Стягнути з Приватного підприємства „Захід Будінтекс”, ідентифікаційний код 34307177, юр. адреса: 79000, м.Львів, вул.Литвиненка,3, факт. адреса: м.Львів, пр. Чорновола,63А к.112, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ферозіт-Альфа”, ідентифікаційний код 30543304, юр.адреса: Львівська область, Пустомитівський район, с.Солонка, вул..Людкевича,40, факт. адреса: м.Львів, вул.Шевченка,317в, - 5029,83грн. основного боргу, 568,76грн пені, 338,90грн. втрат від інфляції, 101,42грн. 3% річних, 85,91грн. державного мита та 198,78грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя
Судове рішення № 10603604, Господарський суд Львівської області було прийнято 07.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 24/27. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: