Рішення № 10603553, 08.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.10                                                                                           Справа№ 13/5

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Роквул Україна", м.Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива-С", смт.Шкло

про стягнення 296 767, 26 грн.                                                   

Суддя Т.Костів

при секретарі Ю.Качур

Представники

Від позивача: Солодка М.О. - представник

Від відповідача: Гузар Р.М. - представник

Суть спору: Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Роквул Україна", м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива-С", смт.Шкло про стягнення 296 767, 26 грн.

Ухвалою суду від 31.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.01.2010 року. Розпорядженням голови суду від 26.01.2010 року, у зв'язку із хворобою судді Станька Л.Л., справу передано для розгляду судді Костів Т.С.. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 28.01.2010 року, 16.02.2010 року, 18.03.2010 року.

Представникам сторін роз'яснювались їхні права та обов'язки згідно зі ст.22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить зменшити суму позовних до 292 993, 20 грн., у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми боргу. Позовні вимоги підтримав з підств, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 48-2008 від 01.02.2008 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар. На виконання умов договору позивач передав відповідачу товару на загальну суму 793 825, 10 грн., проте, відповідач належним чином своїх договірних зобов'язань не виконав, оплату за поставлений товар здійснив частково, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 244 000, 00 грн.. За неналежне виконання грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу іфнляційні витрати в розмірі 31 920, 69 грн. та три проценти річних в розмірі 7 833, 07 грн., а крім того, відповідачу нараховано пеню в розмірі 9 239, 44 грн.. Просить позов задовлити.

Представник відповідача позовні вимоги визнав, подав суду клопотання, в якому просить суд зменшити розмір нарахованої позивачем пені та відстрочити виконання рішення суду на три місяці.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи, подані докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Роквул Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива-С" укладено договір поставки № 48-2008 від 01.02.2008 року (далі - договір). Відповідно до умов договору позивач зобов'язався, на замовлення відповідача, передавати у власність відповідача товар - вироби з мінеральної вати для тепло-, звуко-, а також пожежної ізоляції разом з комплектуючими, пов'язаними із застосуванням цих виробів, а відповідач зобов'язався приймати та сплачувати вартість товару у порядку і на умовах передбачених цим договором.

На виконання умов договору позивач, на замовлення відповідача, поставляв відповідачу обумовлений договором товар. Факт передачі відповідачу товару підтверджується видатковими накладними № 675 від 17.06.2008 року на суму 65 859, 73 грн.; № 829 від 17.07.2008 року на суму 70 178, 80 грн.; № 926 від 01.08.2008 року на суму 67 372, 78 грн.; № 971 від 11.08.2008 року на суму 71 281, 51 грн.; № 1045 від 19.08.2008 року на суму 65 589, 98 грн.; № 1140 від 04.09.2008 року на суму 63 279, 36 грн.; № 1304 від 02.10.2008 року на суму 61 887, 72 грн.; № 1264 від 26.09.2008 року на суму 61 845, 62 грн.; № 1141 від 04.09.2008 року на суму 78, 68 грн.; № 1305 від 02.10.2008 року на суму 94, 64 грн.; № 1426 від 21.10.2008 року на суму 68 302, 51 грн.; № 1401 від 20.10.2008 року на суму 68 062, 75 грн.; № 1402 від 20.10.2008 року на суму 67 229, 28 грн.; № 1651 від 26.11.2008 року на суму 77 242, 27 грн.. Із врахуванням видаткової накладної № ПС-0000118 від 10.03.2009 року на суму 14 480, 53 грн. на повернення постачальнику товару, відповідачем отримано товару на загальну суму 793 825, 10 грн..

У відповідності до п.8.3. договору відповідач отримує товар на умовах товарного кредиту на суму, вказану в додатковій угоді до договору з відстрочкою до 30 календарних днів з дати виставлення позивачем накладної на товар. Згідно з п.1 додаткової угоди від 01.02.2008 року, яка є невід'ємною частиною договору, сума товарного кредиту визначена в розмірі 300 000, 00 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з банківських повідомлень про надходження коштів, відповідачем проведено часткову оплату вартості товару на загальну суму 549 825, 10 грн.. Відтак, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 244 000, 00 грн..

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу від 16.09.2009 року, в якому пропонує відповідачу погасити заборгованість, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням умов договору. Однак, відповідач залишив згадану вимогу без відповіді.

За неналежне виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу інфляційні витрати в розмірі 31 920, 69 грн. та три проценти річних в розмірі 7 833, 07 грн..

Крам того, керуючись п. 11.3 договору, відповідно до якого за затримку сплати будь-яких сум за цим договором, в тому числі, без обмежень, ціни товару, покупець сплачує продавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення, позивач нарахував відповідачу пеню (неустойку) в розмірі 9 239, 44 грн..

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 292 993, 20 грн. і на день розгляду справи відповідачем не погашена.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Факт наявності заборгованості перед позивачем відповідачем не заперечується. У відзиві на позовну заяву та у судових засіданнях представник відповідача пояснив наявність заборгованості важким фінансовим становищем відповідача, значною дебіторською заборгованістю його котрагентів. Зазначив, що відповідачем вживаються всі можливі заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості та для погашення заборгованості перед позивачем. Позивачем не заперечується факт поступового часткового погашення відповідачем заборгованості. За таких обставин, відповідач просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені та надати відповідачу час для проведення остаточного погашення заборгованості перед позивачем, відстрочивши виконання рішення суду на три місяці.

Згідно зі ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а також відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи важке фінансове становище відповідача та той факт, що відповідачем здійснюється поступове погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої позивачем пені до 4 619, 72 грн., а також відстрочити виконання рішення строком на три місяці.

Судові витрати слід покласти на відповідача, пропорційно до розмірі задоволених позовних вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

Окрім сплачених державного мита та витрати та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 10 000, 00 грн.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Стаття 48 ГПК України вказує, що витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру”. У названому законі вказується, що оплата адвокатові проводиться на підставі договору між юридичною особою і адвокатом (ст.12). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.

В силу майнових відносин між адвокатом і клієнтом, при їх встановленні і виконанні повинні застосовуватись норми цивільного законодавства. Цивільний кодекс надає свободу сторонам у визначенні умов договору. Сума в договорі визначається за згодою сторін.

Таким чином укладення договору і оплата адвокату проводяться тільки за волею клієнта, а не в силу припису закону чи суду, і суми оплати адвокату повинні стягуватись з винної сторони не залежно від необхідності та обов’язковості участі адвоката при розгляді справи.

Однак, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем оплати послуг адвоката у вказаному розмірі, жодних доказів проведення такого перерахунку коштів позивачем суду не надано, а відтак, у задоволенні такої позовної вимоги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива-С" (81051, Львівська область, смт.Шкло, пров.Новий, 1, код ЄДРПОУ 32234385) на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Роквул Україна" (04080, м.Київ, вул.В.Хвойки, 18/14, офіс 301-303, код ЄДРПОУ 30757290) 244 000, 00 грн. основного боргу, 31 920, 69 грн. інфляційних витрат, 7 833, 07 грн. трьох процентів річних, 4 619, 72 грн. пені, 2 883, 73 грн. державного мита та 229, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Відстрочити виконання рішення на три місяці.

5. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя