Рішення № 10602197, 20.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/132 (11/4)20.05.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний

завод»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт»

Про           стягнення 123500,00 грн.

Суддя Катрич В.С.

Представники:

Від позивача Галата В.Г., довіреність № 19-1805 від 15.12.2009 р.

Від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Донецької області звернулося з позовом Відкрите акціонерне товариство «Інтерпайп Новомосковський трубний завод»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт»про стягнення 123500,00 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.01.2010р. порушено провадження у даній справі та присвоєно № 11/4.

В ході судового розгляду справи встановлено, що при поданні позову, позивачем порушено встановлене ст. 15 ГПК України правило територіальної підсудності, так як місцезнаходження відповідача по справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт»є м. Київ, у зв’язку з чим господарський суд Донецької області ухвалою від 24.02.2010р. направив матеріали справи № 11/4 для розгляду за встановленою підсудністю у господарський суд міста Києва за місцезнаходженням відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт».

Справа № 11/4 відповідно до резолюції Голови господарського суду міста Києва передана на розгляд судді Катрич В.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2010р. справу № 11/4 прийнято до провадження суддею Катрич В.С., присвоєно даній справі новий номер 8/132 (11/4), розгляд справи призначений на 08.04.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2010р. розгляд справи відкладений на 20.05.2010р., у зв’язку з нез’явленням представників сторін у судове засідання, неподанням ними витребуваних доказів; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2010р. за заявою судді Катрич В.С., Голова Господарського суду міста Києва продовжив строк вирішення спору у справі № 8/132 (11/4).

У судове засідання, призначене на 20.05.2010р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Від відповідача через канцелярію суду клопотань та заяв не надходило.

Представник позивача подав документи по справі, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

19.05.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Інтерпайп Новомосковський трубний завод»- «замовник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт»- «підрядник»був укладений договір підряду № 648/08 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених даним договором, «підрядник»прийняв на себе зобов’язання власними силами та з використанням власних матеріалів виконати ремонті роботи, а «замовник»зобов’язався прийняти виконані «підрядником»роботи та оплатити їх вартість.

Даний договір вступає в силу з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2008р. (п.10.1 договору).

Загальна вартість договору на момент його укладення склала 246000,00 грн., у т.ч. ПДВ (п.2.1 договору).

Умовами договору (п.2.2 договору) сторони погодили, що розрахунки за даним договором «замовник»здійснює в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «підрядника»в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 50% вартості робіт –протягом 5-ти банківських днів від дати виставлення «підрядником»рахунку на передоплату; кінцевий розрахунок –протягом 10-ти банківських днів від дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт на підставі рахунку, пред’явленого «підрядником»до оплати.

З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2008р. відповідачем був виставлений позивачу рахунок-фактура № 155 на оплату на суму 123500,00 грн. (копія рахунку-фактури знаходиться в матеріалах справи).

На виконання прийнятих на себе зобов’язань, позивач перерахував на рахунок відповідача 123500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4990 від 03.06.2008р., копія якого міститься в матеріалах справи.

У відповідності до положень п.4.1 договору, «підрядник»виконує роботи за даним договором на протязі 60-ти календарних днів від дати зарахування авансового платежу на розрахунковий рахунок «підрядника»та надання «замовником»токарно-розточного станка у розпорядження «підрядника». Датою виконання робіт вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи, станок горизонтально-розточний мод. 2622В був поставлений відповідачу для проведення ремонтних робіт - 15.07.2008р., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 1 від 15.07.2008р. (копія товарно-транспортної накладної знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, відповідач повинен був виконати ремонті роботи вищевказаного станка у строк до 13.09.2008р.

У погоджений сторонами строк відповідач не виконав власні зобов’язання належним чином.

Листами відповідача № 0031 від 28.01.2009р., № 0133 від 29.04.2009р., № 0213 від 24.06.2009р. строк здачі станку неодноразово переносився спочатку на 28.02.2009р. та в подальшому на травень 2009р., на липень 2009р.

Таким чином, відповідачем в односторонньому порядку були змінені умови договору, в частині строків виконання ремонтних робіт.

08.10.2009р. комісією у складі представників позивача та відповідача був складений акт приймання продукції за якістю та комплектністю, яким встановлено, що станок горизонтально-розточний моделі 2622В знаходився у відповідача на капітальному ремонті з 15.07.2008р. по 17.09.2009р., у строк же погоджений сторонами у договорі № 648/08 від 19.05.2008р. роботи виконані не були. При цьому, при обстеженні станку були виявлені дефекти та неполадки та вказано на перелік недоліків та неполадок, які не були усунені відповідачем (копія акту знаходиться в матеріалах справи).

Позивач звернувся до відповідача з проханням усунути недоліки зазначені в акті від 08.10.2009р. до 30.10.2009р., але відповіді від відповідача не отримав, відповідач недоліки зазначені в акті від 08.10.2009р. не усунув.

Згідно висновку експерта Дніпровської торгово-промислової палати № ГО-1147 від 16.11.2009р., проведений капітальний ремонт станку, згідно акту обстеження спеціалістами ЗАТ «ДИТЦ «Контакт»не відповідає вимогам нормативно-технічної документації: «ГОСТу 2110-85 «Станки горизонтально-расточные. Нормы точности»; Правилам Устройства Электрооборудования; ГОСТу 12.1.003-83 «Шум. Общие требования безопасности»; ряд важливих елементів шкафу управління, вузлів та агрегатів електрообладнання, випущені до 1991 року, про що свідчить маркування, що приведе до того, що станок не відпрацює свій міжремонтний період.

В матеріалах справи відсутні документальні підтвердження усунення відповідачем недоліків та неполадок, які ним не заперечувались у акті приймання продукції за якістю та комплектністю від 08.10.2009р. Відповідачем таких доказів суду не надано.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 123500,00 грн. проведеного позивачем авансового платежу.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У погоджений сторонами строк (п.4.1 договору) відповідач не виконав власні зобов’язання за договором підряду № 648/08 від 19.05.2008р.

Крім того, строк дії договору закінчився 31.12.2008р. (п.10.1 договору).

Нормою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст.509 ЦК України).

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.(ст. 614 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідачем не доведено суду вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 123500,00 грн. боргу, правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача при задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 617 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 42, 32, 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт»(02098, м.Київ, проспект Тичини, буд. 10, кв. 96; код 31733180) на користь Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод»(51200, Дніпропетровська обл., м.Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 115; код 05393139) 123500 (сто двадцять три тисячі п’ятсот) грн. боргу, 1 235 (одну тисячу двісті тридцять п’ять) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання: 26.07.2010р.