Рішення № 10602142, 30.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 54/8730.06.10

За позовом           Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі

          Дніпропетровської філії Концерну РРТ

до           Приватного акціонерного товариства "Телекомпанія "ТЕТ"

про стягнення 1 490,73 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача           Річко І.В., довіреність № 522 від 21.06.2010 р.

від відповідача           не з’явився

У судовому засіданні 30.06.2010 р. за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Дніпропетровської філії Концерну РРТ звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Телекомпанія "ТЕТ" про стягнення 50 144,54 грн. основного боргу та 1 490,73 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті телекомунікаційних послуг, наданих позивачем у січні та лютому 2010 р. відповідно до договору № 35/06 від 01.01.2006 р.

Ухвалою суду від 07.06.2010 р. порушено провадження у справі № 54/87, розгляд справи призначено на 30.06.2010 р.

У судовому засіданні 30.06.2010 р. представником позивача подано уточнення позовних вимог, яким позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 1490,73 грн. пені. Уточнення прийнято судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання 30.06.2010 р. не з’явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, була завчасно ним отримана 16.06.2010 р., про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 10466826.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006 р. між Державним підприємством "Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальний центр", правонаступником якого є Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, та Закритим акціонерним товариством "Телекомпанія "ТЕТ" було укладено договір № 35/06 про надання телекомунікаційних послуг зв’язку, предметом якого є надання позивачем, як виконавцем, телекомунікаційних послуг зв’язку з технічного обслуговування та експлуатації телемереж (мереж ефірного мовлення), що призначаються для передавання телевізійних програм відповідача.

Згідно з п. 3.1. договору вартість послуг встановлюється сторонами у додатку № 1 до договору –"Протокол погодження договірної ціни", який є невід’ємною частиною договору.

Протоколом узгодження договірної ціни за надання телекомунікаційних послуг від 31.12.2009 р. (додаток № 1 до договору) сторони погодили, що ціна однієї години мовлення становить 5,95 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата послуг здійснюється помісячно у відповідності до договірної ціни, яка вказана у додатку № 1 до договору, за фактично відпрацьований час. Згідно з п. 3.6. договору замовник оплачує надані послуги на підставі рахунку виконавця за умови підписання сторонами акту виконаних робіт/протоколу оперативних нарад, не пізніше 15-ого числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги.

На виконання умов договору, у січні та лютому 2010 р. позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 50 144,54 грн., що підтверджується актами здавання-приймання фактично наданих послуг, підписаними уповноваженими представниками позивача і відповідача і скріпленими відбитками печаток обох сторін.

На оплату наданих послуг за січень та лютий 2010 р. позивачем були виставлені рахунки № 65 від 08.02.2010 р. та № 141 від 28.02.2010 р.

Відповідно до умов п. 3.6. договору відповідач повинен був здійснити оплату наданих послуг за січень –не пізніше 15.02.2010 р., за лютий –не пізніше 15.03.2010 р. Однак у зазначені строки відповідач оплату не здійснив, чим порушив свої зобов’язання по договору.

Платіжним дорученням № 299 від 05.05.2010 р. відповідач сплатив суму основного боргу, у зв’язку з чим позивачем подано уточнення до позову, в якому позивач просить стягнути з відповідача 1 490,73 грн. пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, у зв’язку зі зменшенням позивачем позовних вимог, розгляду підлягають тільки вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 490,73 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 490,73 грн. пені станом на 19.04.2010 р., посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на пункт 5.3. договору, яким сторони погодили, що у разі затримки оплати за надані виконавцем послуги, замовник сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

При цьому розмір пені розраховується позивачем, виходячи із сум, належних до сплати згідно із виставленими рахунками: у лютому 2010 р. –32 113,62 грн. та у березні 2010 р. –18030,92 грн.

Між тим, за змістом п.п. 3.2.-3.6., 4.3. договору відповідач оплачує послуги згідно із даними фактичної роботи технічних засобів, які відображаються і у підписаних сторонами актах, на підставі яких повинні виставлятися рахунки.

Таким чином, розмір пені розраховується судом, виходячи із вартості послуг, зазначеної у відповідних актах здавання-приймання фактично наданих послуг.

Згідно з нижченаведеним розрахунком суду розмір пені становить 1 400,31 грн., а тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у вказаній сумі.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

26 362,9816.02.2010 - 19.04.20106310,25 %932,82

23 781,5616.03.2010 - 19.04.20103510,25 %467,49

1 400,31

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів своєчасної оплати наданих послуг та не навів підстав для звільнення його від обов’язку сплатити пеню за прострочення оплати наданих послуг.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 1 400,31 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Телекомпанія "ТЕТ" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 44, ідентифікаційний код 16391959) на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Дніпропетровської філії Концерну РРТ (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Телевізійна, 3, ідентифікаційний код 34965381) 1 400 (одну тисячу чотириста) гривень 31 коп. пені, 14 (чотирнадцять) гривень 00 коп. державного мита та 221 (двісті двадцять одну) гривню 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у позові відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 27.07.2010 р.