Рішення № 10602105, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/10621.07.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» доФізичної особи –підприємця Горобець Марини Олександрівни

про розірвання договору

                                                                                           Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились

від відповідача: Тертичний Ю.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 27.12.2006 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра»та Фізичною особою –підприємцем Горобець Мариною Олександрівною –з 30.11.2009 р. Позовні вимоги обґрунтовані істотною зміною обставин, якими сторони керувались при його укладенні, а саме: призначення у Відкритому акціонерному товаристві Комерційний банк «Надра»тимчасової адміністрації

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.05.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі розгляду справи відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що призначення у Відкритому акціонерному товаристві Комерційний банк «Надра»тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів були направленні на поліпшення фінансового становища позивача, а тому його посилання на істотну зміну обставин, на думку відповідача, є необґрунтованими.

У судових засіданнях 26.05.2010 р. та 16.06.2010 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви до 16.06.2010 р. та 21.07.2010 р.

У даному судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача на виклик суду не з’явився, про поважні причини неявки не повідомив.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника позивача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра»та Фізичною особою –підприємцем Горобець Мариною Олександрівною було укладено договір оренди нежилого приміщення (надалі –договір), за умовами якого відповідач зобов’язався передати, а позивач – прийняти в платне тимчасове користування на умовах оренди нежилі приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 61) загальною площею 117,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Волинська, буд. 10 (літ. А).

27.12.2006 р. вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саприкіною О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 5247.

Відповідно до п. 2.1. договору орендоване майно передається позивачу для його використання у відповідності з статутною діяльністю Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра».

Згідно з п. 3.1. договору строк оренди становить п’ять років з дня передачі орендованого майна позивачу, яким є дата підписання акту прийому-передачі майна в оренду.

Прийом-передача орендованого майна, відповідно до п. 5.1. договору, здійснюється на підставі акту прийому-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що він діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по ньому. У разі, якщо не одна із сторін не менш як за один місяць до закінчення строку оренди письмово не заявить про свої наміри припинити договір він вважається автоматично продовженим на один рік на тих же умовах.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 30.12.2006 р. відповідач передав, а позивач –прийняв об’єкт оренди за договором (копія –у матеріалах справи).

Постановою Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009 р. у Відкритому акціонерному товаристві Комерційний банк «Надра»призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік –з 10.02.2009 р. до 10.02.2010 р. та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку –введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 10.02.2009 р. до 10.08.2009 р.

Розпорядженням тимчасового адміністратора Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»№ 383 від 23.09.2009 р. було зобов’язано припинити дію договорів оренди, охорони відділень, про постачання комунальних послуг, послуг телефонного зв’язку та інших договорів, що забезпечують роботу відділень, вказаних в додатку 1 .

У додатку 1 до договору оренди нежитлового приміщення від 27.12.2006 р., серед інших відділень, які підлягають ліквідації, зазначено відділення № 72 філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»Київського регіонального управління, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Волинська, буд. 10 (літ. А).

Постановою Правління Національного банку України № 60 від 10.02.2010 р. у Відкритому акціонерному товаристві Комерційний банк «Надра»продовжено тимчасову адміністрацію на один рік –з 11.02.2010 р. до 11.02.2011 р.

08.10.2009 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист № 12029/0501 від 07.10.2009 р. з пропозицією розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 27.12.2006 р. –з 30.11.2008 р., однак вказаний лист 14.11.2009 р. повернувся через закінчення терміну зберігання.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що у зв’язку з призначенням у Відкритому акціонерному товаристві Комерційний банк «Надра»тимчасового адміністратора, істотно змінились обставини, якими сторони керувались при укладенні договору оренди нежитлового приміщення від 27.12.2006 р., зокрема, зменшились обсяги кредитування та кількість проведення інших банківських операцій, передбачених статутом позивача. Позивач зазначає, що він не міг передбачити наведені обставини на момент укладення спірного договору, а якби знав про можливість їх настання - договір б не укладав та просить розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 27.12.2006 р. через істотну зміну обставин на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд відзначає, що укладаючи договір оренди нежилого приміщення від 27.12.06 р. сторони узгодили, що орендоване майно передається позивачеві для його використання у відповідності зі статутною діяльністю останнього.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність»статут банку обов’язково має містити інформацію, зокрема про види діяльності, які має намір здійснювати банк.

Обсяг та види діяльності (операції), які може здійснювати позивач, передбачені в розділі 2 його статуту. Так, на підставі банківської ліцензії та дозволу банк має право здійснювати такі банківські операції: приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб; відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик; операції з валютними цінностями; емісія власних цінних паперів; організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг); надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань за третіх осіб, які передбачають їх виконання в грошовій формі; придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг); лізинг; послуги з відповідального зберігання та надання в оренду (майновий найм) сейфів для зберігання цінностей та документів; випуск, купівля, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів; випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток; надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій; здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб; здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотерея; перевезення валютних цінностей та інкасація коштів; операції за дорученням клієнтів або від свого імені : з інструментами грошового ринку, з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках, з фінансовими ф’ючерсами та опціонами; довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами; депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів тощо.

Пунктом 2.2. статуту позивача передбачено, що він може здійснювати на підставі ліцензій та дозволів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України у відповідності з встановленими правилами: діяльність з торгівлі цінними паперами, що включає дилерську, брокерську діяльність, діяльність з управління цінними паперами; андеррайтинг; депозитарну діяльність, що включає депозитарну діяльність зберігача цінних паперів, діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Пунктами 2.3. –2.5. статуту позивача визначено, що позивач може здійснювати на підставі ліцензій та дозволів Міністерства фінансів України у відповідності з встановленими правилами діяльність по скуповуванню, закупівлі-продажу та реалізації дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, їх брухту та відходів, ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, та операції з банківськими металами на внутрішньому та зовнішньому ринках, надавати кредити під заставу дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння та виробів з них фізичним та юридичним особам. Банк може брати участь власними коштами в господарській діяльності підприємств, організацій і установ шляхом придбання акцій і часток в їх статутних фондах у відповідності до чинного законодавства України. Банк в межах кредитних ресурсів здійснює кредитування юридичних і фізичних осіб на засадах повторності, строковості, забезпеченості, платності і цільової спрямованості.

Як зазначає позивач, нежилі приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 61) загальною площею 117,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Волинська, буд. 10 (літ. А) використовувались ним для розміщення відділення № 72, яке було ліквідовано згідно розпорядження тимчасового адміністратора Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»№ 383 від 23.09.2009 р.

Разом з тим, розглядаючи даний спір по суті, суд відзначає, що вищевказане приміщення орендувалось позивачем для його використання у відповідності з статутною діяльністю Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра».

При цьому, з вищенаведеного переліку обсягів та видів діяльності (операції), які може здійснювати позивач відповідно до статуту, вбачається, що ліквідація відділення № 72 не позбавляє позивача можливості використовувати орендоване ним приміщення для інших видів діяльності, які передбачені статутом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»та не заборонені законодавством України.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Частиною 2 ст. 652 Цивільного кодексу України визначено сукупність необхідних умов, за яких договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони у зв’язку з істотною зміною обставин, а саме:

- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачливості, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, істотною зміною обставин, яка дає підстави для розірвання договору, може бути лише певна подія чи обставина, яка не залежить від волі заінтересованої сторони.

При цьому суд відзначає, що існування вказаних обставин одночасно є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови.

Так, події, що викликали ускладнення у виконанні договору, і які можна назвати «істотною зміною обставин» повинні мати місце або стати відомими сторонам (заінтересованій стороні) після укладення договору.

Як встановлено судом, постановою Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009 р. у Відкритому акціонерному товаристві Комерційний банк «Надра»призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік –з 10.02.2009 р. до 10.02.2010 р.; постановою Правління Національного банку України № 60 від 10.02.2010 р. у Відкритому акціонерному товаристві Комерційний банк «Надра»продовжено тимчасову адміністрацію на один рік –з 11.02.2010 р. до 11.02.2011 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне і виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів.

Частиною 4 ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено перелік прав тимчасового адміністратора, до яких, зокрема, відноситься право розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які угоди за участю банку, які, на думку тимчасового адміністратора, є збитковими чи непотрібними для банку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наведені обставини є істотними настільки, що при їх існуванні в момент укладення договору оренди нежитлового приміщення від 27.12.2006 р., позивач вказаний договір не укладав би.

Тож, зважаючи на те, що наслідком подальшого перебування позивача в орендних відносинах з відповідачем, призведе до негативних фінансових наслідків для Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», суд приходить до висновку, що подальше виконання спірного договору порушить співвідношення майнових інтересів сторін.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що укладаючи спірний договір оренди нежитлового приміщення від 27.12.2006 р., ані позивач, ані відповідач не могли передбачити погіршення фінансового становища позивача та загрози його платоспроможності та введення у Відкритому акціонерному товаристві Комерційний банк «Надра»тимчасової адміністрації, а відтак –вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»задовольнити.

2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 27.12.2006 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) та Фізичною особою –підприємцем Горобець Мариною Олександрівною (02121, м. Київ, пр. Бажана, 16, кв. 169, ідент. код 2482518643).

3. Стягнути з Фізичної особи –підприємця Горобець Марини Олександрівни (02121, м. Київ, пр. Бажана, 16, кв. 169, ідент. код 2482518643) ), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) 85, 00 (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.) грн. –державного мита та 236, 00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.