Рішення № 10602097, 27.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 14/14-13/29327.07.10

За позовом Комунального автотранспортного підприємства № 273901

доВідкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління"

про стягнення 33492,69 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача – не з’явився, був Бойко Д.О. дов. № 10/92 від 13.10.09,

від відповідача –не з’явився, був Мольченко В.Г. дов. № 418 від 20.11.07.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

03.12.09 Комунальне автотранспортне підприємство № 273901 (надалі –КАТП № 273901) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" (надалі –ВАТ "СБМУ") про стягнення 32356,96 грн. основного боргу, 1135,73 грн. пені, а всього –33492,69 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань по оплаті вартості послуг, наданих за договором № 66 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському сполученні від 01.04.2008 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.10р. у справі № 14/14 задоволено позовні вимоги Комунального автотранспортного підприємства № 273901, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" на користь Комунального автотранспортного підприємства № 273901 32 356,96 грн. основного боргу, 1 135,73 грн. пені, 334,92 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Мотивуючи рішення, місцевий господарський суд, встановивши факт надання і прийняття послуг перевезення визнав наявною заборгованість в розмірі визначеному сторонами у акти звірки розрахунків, з чого виходив і при вирішенні спору про стягнення пені.

Постанова Вищого господарського суду України від 18.05.10 №14/14 рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2010 у справі № 14/14 скасовано, справу № 14/14 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Постанова мотивована тим, що після порушення провадження у справі і до прийняття рішення відповідач сплатив борг, чого судом не враховано, водночас платіжні доручення відповідача та акт здачі-приймання виконаних робіт від 27.10.08р не містять посилань на договір, крім того судом не досліджено і не надано оцінки суми 54 909,50 грн., яка рахується по дебету позивача станом на 01.01.08р, що в сукупності вказує на неповне з’ясування обставин , що мають значення для справи.

За резолюцією голови Господарського суду міста Києва від 07.06.10 справу передано на новий розгляд судді Курдельчуку І.Д.

11.06.10 ухвалою Господарського суду міста Києва матеріали справи № 14/14 прийнято до свого провадження суддею Курдельчуком І.Д. та присвоєно їм № 14/14-13/293, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 23.06.10.

У судовому засіданні 23.06.10 оголошувалась перерва до 30.06.10.

Через неповне виконання вимог ухвали суду, неявку представників сторін, необхідність у витребуванні нових доказів та з метою забезпечення реалізації процесуальних прав сторін розгляд справи відповідно до ст.77 ГПК України відкладався і був призначений на 27.07.10

Для встановлення всіх обставин справи , які мають значення для правильного вирішення спору, у їх сукупності, судом були витребувані у позивача: довідка за підписом директора та головного бухгалтера про наявну заборгованість відповідача на момент слухання справи та пояснення про виконання перевезень за договором № 66 та без письмового договору, якщо такі мали місце; у відповідача відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, який повинен містити мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство. - довідка з органів ДПА України про всі відкриті рахунки у банківських установах. - довідка про стан оплати по всім відкритим рахункам за час виконання договору № 66; Сторони - всі договори, що існували між ними та докази їх виконання і оплати.

В ході розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позову , в якій посилаючись на погашення основного боргу в розмір 32356,96 грн. відповідачем під час розгляду справи місцевим господарським судом перший раз просив стягнути пеню в сумі 10349,49 грн. на підставі ст.232 ГК України та п.5.2 Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському сполученні №66 від 01.04.08.

Таке уточнення позовних вимог відповідає вимогам ст..22 ГПК України та заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Відповідач заперечив проти позову і просив застосувати строки позовної давності при розгляді даної справи.

Письмового відзиву на позовну заяву і заяву про уточнення позову відповідач не надавав.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

09.01.07 між КАТП № 273901 комунальної корпорації «Київавтодор» (виконавець) та ВАТ "СБМУ" (замовник) укладено договір № 7 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого, виконавець здійснює для замовника перевезення вантажів автомобілями МАЗ-551605 в обсязі кількості днів і автомобілів згідно до заявки замовника, а замовник зобов’язується оплатити перевезення в повному обсязі.

Додатковою угодою № 1 від 01.11.07 до договору сторони визначили ціну перевезень з 01.11.07 доповнивши договір п.3.1.1.

Відповідно до п.7.1 Договору термін його дії з моменту підписання до 31.12.07, а в частині грошових зобов’язань до повного взаєморозрахунку.

01.04.08 між КАТП № 273901 (перевізник) та ВАТ "СБМУ" (замовник) укладено договір № 66 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському сполученні (надалі –Договір), відповідно до умов якого, перевізник зобов'язався прийняти від замовника вантажі для перевезення обсягом відповідно до письмових заявок замовника, а замовник зобов'язався надати ці вантажі для перевезення та оплатити послуги перевізника відповідно до положень Договору.

Відповідно до положень п.4.2.- п.4.4, п.4.7 Договору для його цілей сторони визначили відрядну форму розрахунків за товарно-транспортними накладними з одиницею оплати 0,90 грн. за 1т/км з урахуванням вартості дизельного пального, наданого замовником, вартість якого перевізник компенсує згідно до заправних відомостей.

Згідно до п.4.5. –п.4.6 договору вартість послуг замовник сплачує на умовах попередньої оплати в сумі 20% від вартості виконаних робіт, вказаній у рахунку-фактурі наданому перевізником замовнику, при умові надходження коштів від генпідрядної організації і перераховує плату за перевезення на розрахунковий рахунок до 20 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п.7.6 Договору перевізник до 3 числа місяця наступного за звітним, повідомляє замовника по телефону про вартість виконаних послуг та направляє акти за звітний місяць.

У разі несплати замовник повинен сплати пеню перевізнику в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п.5.2 договору).

Відповідно до п.7.7 Договору термін його дії з моменту підписання до 31.12.08.

На виконання умов Договору позивачем у жовтні 2008 року було надано відповідні транспортні послуги на суму 103734 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 27.10.2008 р

Хоча відповідач належним чином не виконав вимог ухвали суду та не надав письмового відзиву та письмових пояснень по суті позовних вимог, проте ненадання витребуваних судом інших ніж договори №7 за 2007 рік та № 66 за 2008 рік і доказів про виконання перевезень за договорами без письмового договору дає підстави вважати, що між сторонами у 2008 році існували зобов’язання з перевезення виключно за договором №66.

Поясненнями сторін та доданими ними доказами встановлено , що заборгованість про стягнення якої пред’явлений позов виникла з договору №66 за надані послуги у жовтні 2008 року і з неоплаченого рахунку №1097 від 27.10.08.

Отже, між сторонами виникли правовідносини перевезення.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наявних в матеріалах справи:

- акту №1097 від 27.10.08 про надання послуг у жовтні на суму 103734,00 грн.;

- акту здачі-приймання виконаних робіт у жовтні 2008 року від 27.10.08 на суму 103734,00 грн.;

- акту звірки взаємних розрахунків станом на 26.11.09, яким засвідчено борг відповідача перед позивачем на суму 32356,96.грн.;

- довідки від 22.01.10 відповідача про заборгованість в сумі 22356,96 грн.;

- доповнення до касаційної скарги від 18.05.10 в якому повідомлено суд про заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 22356,96 за рахунком №1097 від 27.10.08 на суму 103734,грн. з урахуванням слати 10000,00 грн. в грудні 2009 року;

- платіжного доручення №386 від 29.12.08 на суму 10000,00 грн. про оплату рахунку №1097від 27.10.08;

- платіжного доручення №406 від 30.12.08 на суму 20000,00 грн. про оплату рахунку №1097від 27.10.08;

- платіжного доручення №2 від 05.01.09 на суму 15000,00 грн. про оплату рахунку №1097від 27.10.08;

- платіжного доручення №77 від 02.04.09 на суму 5000,00 грн. про оплату рахунку №1097від 27.10.08;

- платіжного доручення №200 від 06.04.09 на суму 3000,00 грн. про оплату рахунку №1097від 27.10.08;

- платіжного доручення №363 від 27.05.09 на суму 5000,00 грн. про оплату рахунку №1097від 27.10.08;

- платіжного доручення №647 від 28.08.09 на суму 10000,00 грн. про оплату рахунку №1097від 27.10.08;

- платіжного доручення №780 від 30.09.09 на суму 3000,00 грн. про оплату рахунку №1097від 27.10.08;

- платіжного доручення №44 від 15.12.09 на суму 5000,00 грн. про оплату рахунку №1097від 27.10.08;

- платіжного доручення №69 від 30.12.09 на суму 5000,00 грн. про оплату рахунку №1097від 27.10.08;

- платіжного доручення №60 від 06.05.10 на суму 22356,96 грн. про оплату рахунку №1097від 27.10.08;

- довідки позивача від 23.06.10 відповідно до якої заборгованість в розмірі 32356,96 грн. погашена трьома платежами 15.12.09 на суму 5000,00 грн. , 30.12.09 на суму 5000,00 грн. та від 06.05.10 на суму 22356,96 грн.; вбачається, що сторонами була зафіксована заборгованість яка виникла під час виконання договору №66 через несплачений рахунок за жовтень 2008 року в сумі 103734,96 грн, який повинен був бути оплачений до 20.11.08.

Таким чином встановлено, що на виконання договору №7 були надані послуги і здійснено їх оплату, в подальшому на виконання договору №66 були надані послуги і здійснено часткову оплату

Отже, враховуючи, що відповідно до п. 4.6 Договору замовник перераховує плату за перевезення в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок перевізника до 20 числа місяця наступного за звітним, то відповідачем на виконання умов Договору була проведена часткова оплата вартості послуг.

Виставлений рахунок №1097 від 27.10.08 відповідачем оплачувався невчасно і частково.

В порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав свої грошові зобов’язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 32356,96 грн., наявність якої підтверджується матеріалами справи, зокрема актом звірки взаємних розрахунків між КАТП № 273901 та ВАТ "СБМУ" станом на 26.11.2009 р. Поясненнями відповідач, викладеними суду в доповненні до касаційної скарги.

Станом на день подання позову відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі, на час розгляду справи –частково погасивши борг в розмірі 10000,00 грн., а на час нового розгляду –розрахувався повністю, що підтвердили сторони документально.

Позивач уточнивши позовні вимоги просив стягнути пеню з суми заборгованості за період в межах шести місяців з 21.11.08 по 21.05.09 року в розмірі 10349,49 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Суд враховує положення ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України відповідно до положень яких виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у

відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

В пункті 5.2 Договору сторони передбачили, що у разі, якщо замовник не оплачує послуги перевізника на підставі та у зазначений в цьому Договорі термін, він сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідач просив застосувати строк позовної давності до заявлених вимог.

Суд зазначає, що спеціальний строк позовної давності встановлений в один рік до вимог про стягнення неустойки пені (п.1 ст.258 ЦК України) підлягає застосуванню до вимог про стягнення пені за період з 21.11.08 по 03.12.08, тобто з моменту прострочення платежу 20.11.08, відповідно до п.4.6 договору №66 і оскільки позов на захист порушеного права пред’явлений 03.12.09.

В іншій частині, за період з 03.12.09 по 21.05.09 спеціальний строк позовної давності не є пропущеним, і за таких обставин позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню за перевіреним розрахунком суду з урахуванням сплачених частин платіжними дорученнями №386 від 29.12.08 на суму 10000,00 грн., №406 від 30.12.08 на суму 20000,00 грн., №2 від 05.01.09 на суму 15000,00 грн. про оплату рахунку №1097від 27.10.08, №77 від 02.04.09 на суму 5000,00 грн. та №200 від 06.04.09 на суму 3000,00 грн. про оплату рахунку №1097від 27.10.08.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 103356,96 грн. станом на 03.12.08 (яка в подальшому зменшувалась як зазначено вище) за договором документально підтверджується, і відповідачем підтверджена наданням відповідних платіжних доручень та пояснень.

Враховуючи встановлене та доведене прострочення грошового зобов’язання з оплати наданих і прийнятих послуг відповідачем, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 7882,47 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 2, код 04012922) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Комунального автотранспортного підприємства № 273901 (03680, м. Київ, вул. Охтирська, буд. 8, код 03359049), 7882,47грн. пені, 78,82 грн. державного мита, 179,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя І.Д. Курдельчук