Рішення № 10601934, 20.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/399-52/120.05.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Астарта-Центр»про стягнення 35059,05 грн. за участю представників позивача –Цурки Н.О., довіреність № Д07/2009/07/10-9 від 10.07.2009 р., відповідача –Брушнівської А.В., довіреність без номера від 24.02.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 33061,16 грн. боргу, 1719,98 грн. інфляційної складової боргу, 277,91 грн. 3% річних, а загалом 35059,05грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 250834 від 08.12.2008 року.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2009 року провадження у справі № 1/399 припинено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.12.2009 року ухвалу господарського суду м. Києва від 28.09.2009р. у справі № 1/399 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.01.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 25.02.2010 року.

Через канцелярію суду 25.02.2010 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечував, та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

У судових засіданнях 25.02.2010 року, 10.03.2010 року та 25.03.2010 року оголошувалися перерви відповідно на 10.03.2010 року, 25.03.2010 року та 28.04.2010 року.

У судовому засіданні 10.03.2010 року представник відповідача надав додаток до відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 20.05.2010 року представник відповідача надав письмові пояснення по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Фірма «Астарта-Центр»(споживач) 08.12.2008 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 250834, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, вартість якої споживач зобов’язується своєчасно сплачувати в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку 2 до договору.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 22.12.2008 року (п. 4.1. договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п.9 додатка №2 до договору споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-3 платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплої енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно п.10 додатку №2 до договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.01.2009р. по 01.06.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2009 р. складала 33061,16 грн.

Поясненнями позивача, частково відповідача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм), відомостей обліку споживання теплової енергії стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 33061,16 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

Однак, до порушення провадження у справі відповідачем було сплачено основний боргу у розмірі 33061,16 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 715 від 12.08.2009 року, актами звірки взаємних розрахунків підписаним сторонами, які містяться в матеріалах справи та поясненнями сторін.

За таких обставин, в позові в частині вимог про стягнення 33061,16 грн. боргу за спожиту теплову енергію, слід відмовити у зв’язку зі сплатою цієї суми до подання позову.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати електричної енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1719,98 грн. інфляційної складової боргу, 277,91 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Державне мито у сумі 19,98 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 13,45 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Астарта-Центр»(04071, м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 30/39, код 19344989) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 1 719 (одну тисячу сімсот дев’ятнадцять) грн. 98 коп. інфляційної складової боргу, 277 (двісті сімдесят сім) грн. 91 коп. 3% річних, 19 (дев’ятнадцять) грн. 98 коп. державного мита та 13 (тринадцять) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С.О. Чебикіна