Рішення № 10601923, 03.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/6703.06.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Комунального підприємства «Спецкомбінат –Ритуальна служба»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»про стягнення 3474,36 грн. за участю представників позивача –не з’явився, відповідача –не з’явився, ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 3 474,36 грн. авансового платежу та розірвання договору № К02426 від 01.08.2007 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.03.2010 року.

У судовому засіданні 28.04.2010 року оголошувалась перерва на 03.06.2010 року.

Через канцелярію суду 31.05.2010 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, якою просив стягнути з відповідача авансовий платіж в сумі 3474,36 грн., вимогу про розірвання договору № К02426 від 01.08.2007 р. залишити без розгляду у зв’язку з відсутністю спору в цій частині, оскільки договір уже було розірвано до моменту подання позову.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 28.04.2010 року не з’явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.08.2007 року між Комунальним підприємством «Спецкомбінат –ритуальна служба»Рівненської міської ради (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(компанія) був укладений договір № К 02426, за умовами якого компанія від свого імені, за дорученням та за рахунок клієнта, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів клієнта згідно отриманих ПК.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту розірвання (п.10.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору при укладенні договору клієнт перераховує на розрахунковий рахунок компанії впродовж 3-х банківських днів кошти в розмірі та за умов обумовлених сторонами в додатку до договору.

В п. 7.3 договору передбачено, що компанія несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на р/рахунок компанії і в разі розірвання договору, гарантує повернення сум, яка залишилася після остаточного розрахунку.

На виконання умов договору в період з 25.09.2007 р. по 27.01.2009р. позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача кошти в розмірі 49200,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи, а отримано газу зальним об’ємом 20154,2 м3 на суму 45725,64 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Пунктом 10.2. договору передбачено, що цей договір може бути змінений чи розірваний за згодою сторін або за ініціативою однієї із сторін в порядку, визначеному цим договором та діючим законодавством.

Маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами і засвідчену печаткою, та здати пластикові картки. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення пластикових карток, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.

27.03.09 року позивач звернувся до відповідача з листом №90/01-2/07, яким просив з 02.03.2009 р. розірвати договір № К02426 від 01.08.2007 р. та сплатити кошти у розмірі 3474,36 грн.

30.03.2009 року сторонами був підписаний акт повернення пластикових карток.

30.03.2009 року між позивачем та відповідачем проведено звірку взаєморозрахунків, згідно акту звірки заборгованість відповідача перед позивачем становить 3474,36 грн., копія якого міститься матеріалах справи.

Таким чином, договір. № К02426 від 01.08.2007 р. є розірваним з ініціативи позивача у відповідності з п.10.2 договору.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи договір № К02426 від 01.08.2007 р було розірвано , суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

23.04.2009 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих.№48/01-2/07, про повернення грошових коштів у сумі 3 474,36 грн., який відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Отже, відповідач зберігає зазначені кошти без достатніх підстав.

Доказів сплати відповідачем коштів у розмірі 3474,36 грн. суду не надано.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 3474,36 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(юридична адреса: 03115, м. Київ, пл. Святошинська, буд.1, кім.272; фактична адреса: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, 10 поверх, оф.1-2, код 34483710) на користь Комунального підприємства «Спецкомбінат –Ритуальна служба» Рівненської міської ради ( юридична адреса: 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, Б. 24, код 05478841) 3474 (три тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 36 коп. безпідставно отриманих коштів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині розірвання договору № К02426 від 01.08.2007 р.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О.Чебикіна