Рішення № 10601095, 20.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.07.10 р.                     Справа № 43/95                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Зубченко І.В.

При секретарі судового засідання Братченко Т.А.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Каррера”, м. Маріуполь

про стягнення заборгованості за договором №21 від 01.01.07р. у розмірі 1260,30грн.

За участю представників:

від позивача: представник не з’явився

від відповідача: представник не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради “Донелектроавтотранс”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Каррера”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості за договором №21 від 01.01.07р. у розмірі 1260,30грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов’язань, в частині здійснення оплати вартості використання опор контактної мережі в районі пр. Звільнення Донбасу, №№ 76, 78 та копії договору про користування опор контактної мережі ККП ДМР “Донелектроавтотранс” №21 від 01.01.2007р., калькуляції вартості обслуговування опори контактної мережі (додаток №1 до договору від 01.01.2007р.), рахунків-фактури №723 від 24.04.2007р. у сумі 482,40грн., №896 від 16.05.2007р. у сумі 120,60грн., №1805 від 15.06.2007р. у сумі 120,60грн., №2066 від 26.07.2007р. у сумі 120,60грн., №2285 від 27.08.2007р. у сумі 120,60грн., претензій №04/2013 від 19.06.2008р., №04/2629 від 14.08.2008р., №04/5215 від 11.12.2008р., претензії-вимоги №04/1094 від 29.03.2010р.; фіскальні чеки №6808 від 20.06.2008р., №3634 від 15.08.2008р., №5370 від 15.12.2008р., №6041 від 29.03.2010р., список відправлених рекомендованих листів через поштове відділення зв’язку №03 м. Донецьк.

19.07.2010р. позивач звернувся до суду із завою без номеру, в якій просив суд розглянути справу по суті за наявними в ній документами та за відсутності представника позивача.

Відповідач право на подання відзиву не використав, у судові засідання не з’явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 23.04.2010р., 25.05.2010р., 21.06.2010р., 06.07.2010р.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) №14/4-23/146 від 17.03.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Каррера”, зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 30612477), за адресою: 87504, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Ілліча, 50/35, на яку направлялись ухвали суду.

На адресу суду було повернуто поштові відправлення №№ 13823576, 14081581, 14263620 адресовані відповідачу.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З огляду на викладене справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представнику позивача у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007р. між позивачем (підприємство) та відповідачем (замовник) було укладено договір №21 про користування опор контактної мережі ККП ДМР “Донелектроавтотранс”.

Відповідно пунктів 1.1., 1.2. договору підприємство надає замовникові право на розміщення електричного кабелю на опорах контактної мережі підприємства в районі пр. Звільнення Донбасу, №№ 76, 78.

Строк використання опор контактної мережі ККП ДМР “Донелектроавтотранс” встановлений з 01.01.2007р. по 31.12.2007р., з можливим продовженнм строку за додатковою угодою сторін (пункт 1.3. договору).

Згідно пунктів 2.1., 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3. договору підприємство зобов’язується: надати замовнику дозвіл на експлуатацію 2 опор протягом 3 днів із дня, здійсненої замовником передплати; своєчасно, не пізніше, ніж за 5 днів інформувати замовника про плановий ремонт опор, що ним експлуатуються; утримувати опори в справному стані.

Пунктом 4.5. визначено, що з моменту підписання договору замовник здійснює передплату вартості використання опор в розмірі місячної суми згідно доданого розрахунку на підставі калькуляції (додаток №1), яка є невід’ємною частиною договору.

У пункті 4.6. договору передбачено, що замовник отримує рахунок на оплату в бухгалтерії підприємства під розпис.

Платежі за використання опор для розміщення електричного кабелю здійснюються замовником до 10 числа поточного місяця (пункт 4.7. договору).

Відповідно до пункту 6.2. договору, його укладено на строк до 31.12.2007р., він набуває чинності із дня його підписання та вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення цього строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від договору або його перегляд. Договір може бути розірвано в інший строк за ініціативою будь-якої із сторін в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 ЦК України, ст.174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Умовами договору встановлено, що позивач надає відповідачу дозвіл на експлуатацію опор, а відповідач, в свою чергу, здійснює монтаж електричного кабелю на цих опорах, експлуатує опори з метою розміщення на них кабелю та сплачує позивачу кошти за таку експлуатацію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Суд зобов’язав позивача представити суду докази отримання відповідачем рахунків, передбачених пунктом 4.6. договору та докази фактичного розміщення (монтажу) відповідачем електричного кабелю на опорах контактної мережі позивача у м. Донецьку у районі пр. Звільнення Донбасу, №№ 76, 78 (ухвали від 25.05.2010р., 21.06.2010р., 06.07.2010р.).

Наразі, позивач вимоги суду не виконав та звернувся до суду із завою без номеру від 19.07.2010р. про розгляд справи по суті за наявними в ній документами та за відсутності представника позивача.

Згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, в представлених судом копіях рахунків-фактури №723 від 24.04.2007р. у сумі 482,40грн., №896 від 16.05.2007р. у сумі 120,60грн., №1805 від 15.06.2007р. у сумі 120,60грн., №2066 від 26.07.2007р. у сумі 120,60грн., №2285 від 27.08.2007р. у сумі 120,60грн., претензій №04/2013 від 19.06.2008р., №04/2629 від 14.08.2008р., №04/5215 від 11.12.2008р. відсутні відмітки про вручення їх уповноваженому представнику відповідача. Також до матеріалів справи позивачем не надано інших доказів вручення відповідачеві цих рахунків, наприклад, описів вкладення до цінного листа, розрахункових документів органу зв’язку або альтернативних служб зв’язку, повідомлень про вручення поштових відправлень, витягів із журналу вихідної кореспонденції ККП ДМР “Донелектроавтотранс” тощо.

Наявні у матеріалах справи копії претензій №04/2013 від 19.06.2008р., №04/2629 від 14.08.2008р., №04/5215 від 11.12.2008р. та претензії-вимоги №04/1094 від 29.03.2010р. не підтверджують факт монтажу відповідачем електричного кабелю на опорах та експлуатації опор з метою розміщення на них кабелю, а інших доказів на підтвердження виконання умов договору сторонами позивачем не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач намагається стягнути з відповідача заборгованість за період з січня 2007р. по серпень 2007р., тобто за весь час дії договору.

Суд враховує те, що договором передбачена попередня оплата за використання опор, проте, оскільки позивачем не підтверджено взагалі фактичне виконання сторонами зобов’язань, прийнятих за цим договором, зокрема, монтаж електричного кабелю на опорах, суд доходить до висновку що, позивач не довів наявність у нього права вимоги щодо сплати відповідачем вартості використання опор за період з січня 2007р. по серпень 2007р. у сумі 964,80грн., що тягне за собою відмову у позові в цій частині.

Як наслідок вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 48,21грн. та інфляційних втрат у сумі 1212,09грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим договором також не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.1, 22, 32, 33-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Каррера”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості за договором №21 від 01.01.07р. у розмірі 1260,30грн. відмовити за недоведеністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники: 1– позивачу;

1– відповідачу;

1– до справи.