Рішення № 10600477, 20.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.07.10 р.                     Справа № 22/138                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь”, м.Макіївка Донецької області, ЄДРПОУ 30936954,

до відповідача, Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м.Макіївка Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 1919,55 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь”, м.Макіївка Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м.Макіївка Донецької області, про стягнення заборгованості у сумі 1919,55грн.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на невиконанні зобов’язання Відповідачем щодо оплати поставленої продукції за накладними-рахунками №503570 від 03.12.2009р. та №506103 від 05.12.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії накладних-рахунків №503570 від 03.12.2009р., №506103 від 05.12.2009р., вимогу від 05.05.2010р. разом із підтвердженням її відправлення Відповідачу.

Нормативно свій позов Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 21, 54 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст.525, 530 Цивільного кодексу України.

14.07.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області Позивачем надані додаткові пояснення щодо суті спору №б/н від 14.07.2010р., за змістом яких останнім суд повідомлено про наявність між ним та Відповідачем договору купівлі-продажу від 12.03.2005р., відповідно до якого поставлявся товар – продукти харчування для їх подальшої реалізації кінцевому споживачу. Проте, певні поставки товару були позадоговірними, як, наприклад, поставка товару за накладними-рахунками №503570 від 03.12.2009р. на суму 1896,01 грн. та №506103 від 05.12.2009р. на суму 372,00 грн. Одночасно, Позивачем надані пояснення стосовно позначок „оплачено; сума; дата”, що містяться на представленій суду первинній документації. Так, ці позначки робилися Відповідачем під час фактичної передачі таких сум через торгового представника Позивача, однак не у рахунок сплати за певною накладною, на якій така позначка міститься, а у рахунок погашення своєї кредиторської заборгованості. Тобто, за визначеннями Позивача, такі суми дійсно сплачені Відповідачем та відображені Товариством з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” у бухгалтерському обліку шляхом погашення дебіторської заборгованості, яка виникла часом раніше. Крім того, Позивач у зв’язку з тривалими господарськими відносинами з Відповідачем вказує на наявність у останнього „майже завжди” певної суми заборгованості. Таким чином, станом на 01.12.2009р. дебетове сальдо за взаєморозрахунками між сторонами становило 1919,55 грн. Всі платежі пізніше здійснені Відповідачем у рахунок погашення дебіторської заборгованості на користь Позивача. На підтвердження наведеного Товариством з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” надано копії фіскальних чеків від 02.12.2009р., 03.12.2009р. та від 05.12.2009р., а також накладної - рахунку №502033 від 02.12.2009р.

Представник Позивача у судове засідання 20.07.2010р. не з’явився.

Представник Відповідача у судове засідання 20.07.2010р. не з’явився, витребуваних документів не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та міститься у свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи, суд дійшов висновку про належне повідомлення Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 про час та місце судового засідання.

Суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідив матеріали справи та оцінив надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов наступного висновку.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарсько процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Згідно з вимогами статті 33 Господарсько процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарсько процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За твердженнями Позивача (Продавця), останній здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) не шляхом укладення договору поставки у формі єдиного документа, а конклюдентно, шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі товару Відповідачу на підставі накладних-рахунків, що відповідає положенням статті 181, 173 Господарського кодексу України.

Матеріали справи містять накладні-рахунки №503570 від 03.12.2009р., №506103 від 05.12.2009р., за якими Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 2268,01грн.

Як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь”, оплата отриманого товару в повному обсязі не здійснена. За твердженнями Позивача, поставлений товар за наявними у матеріалах справи накладними сплачений частково. Згідно з позовною заявою, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем на момент подачі позову складає 1919,55 грн.

          У зв’язку з наявним боргом Позивач листом №б/н від 05.05.2010р. звернувся до Відповідача з вимогою щодо погашення заборгованості з оплати товару, поставленого на підставі накладних №503570 від 03.12.2009р., №506103 від 05.12.2009р. у сумі 1919,55 грн. Факт відправлення останньому зазначеного документу підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №6147.

Проте, на дату звернення із зазначеною вимогою Відповідач у повному обсязі розрахувався за товар, поставлений йому на підставі наведених накладних.

Зазначене вбачається з фіскального чеку від 03.12.2009р., за яким сплачено ТОВ „Сладкая жизнь” 1896,01 грн. та фіскального чеку від 05.12.2009р., згідно якого внесено оплату у сумі 372,00 грн., оскільки найменування товару, його кількість та вартість за одиницю, як і загальна вартість з урахуванням податку на додану вартість ідентичні визначеним у накладних–рахунках №503570 від 03.12.2009р. та №506103 від 05.12.2009р. Окрім того, накладна №503570 від 03.12.2009р. на суму 1896,01 грн. містить позначку (мовою оригіналу) „оплачено 1896,01” та підпис, як і накладна №506103 від 05.12.2009р. на суму 372,00 грн., у якій позначено про сплату 372,00 грн. 05.12.2009р.

Таким чином, приймаючи до уваги викладені обставини, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем щодо оплати товару поставленого на підставі зазначеної первинної документації виконане до дати подання позовної заяви Позивачем.

Тобто, стосовно цієї частини зобов’язань, враховуючи мету встановлення правовідносин із Відповідачем, відсутнє порушення останнім прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, що підлягають захисту, право на який передбачено ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

Пояснення Позивача щодо сплати цих сум у рахунок погашення дебіторської заборгованості клієнта, яка виникла раніше, судом до уваги не приймаються, також з огляду й на той факт, що наявність суми заборгованості попереднього періоду та погашення її саме за рахунок спірних сум, у порядку, встановленому процесуальним законом, не доведена.

Одночасно, у додаткових поясненнях, представлених суду Позивач вказує, що станом на 01.12.2009р. дебетове сальдо за взаєморозрахунками між сторонами становило 1919,55 грн. Потім, 02.12.2009р. на підставі накладної-рахунку №502033 Відповідачу було поставлено товар на суму 487,99 грн., у свою чергу Відповідач у рахунок погашення дебіторської заборгованості сплатив на користь Позивача 487,99 грн., що підтверджується чеком. Відносно накладних-рахунків №503570 від 03.12.2009р., №506103 від 05.12.2009р. також зазначено сплату 1896,01 грн. та 372,00 грн. у рахунок погашення дебіторської заборгованості. Між іншим, у подальшому поставок товару або оплат не проводилось.

Враховуючи твердження Товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь”, оплата, що зазначена на видатковій накладній-рахунку №502033 від 02.12.2009р. у сумі 487,99 грн., на накладній-рахунку №503570 від 03.12.2009р. та №506103 від 05.12.2009р. у розмірі 1896,01 грн. та 372,00 грн. відповідно здійснені у погашення заборгованості, яка є наявною станом на 01.12.2009р.

Отже, з наведеного вбачається наявність заборгованості з оплати товару, поставленого на підставі інших накладних, ніж визначені Позивачем у якості правової підстави заявлених позовних вимог.

Враховуючи наведене, вимоги Позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 1919,55 грн., яка виникла у наслідок невиконання Відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленої продукції за накладними-рахунками №503570 від 03.12.2009р. та №506103 від 05.12.2009р., не доведені у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України належним чином і тому не є правомірними.

З огляду на встановлене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог відносно стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м.Макіївка Донецької області, на користь Товариство з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь”, м.Макіївка Донецької області, суми заборгованості у розмірі 1919,55 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь”, м.Макіївка Донецької області, до Відповідача, Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м.Макіївка Донецької області, про стягнення заборгованості у сумі 1919,55грн. відмовити.

2.          В судовому засіданні 20.07.2010р. оголошено повний текст рішення

3.          Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя