Рішення № 10600467, 13.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.10 р.                     Справа № 22/139                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсвітло”, м.Харків,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Меткон-Юг”, м.Маріуполь Донецької області,

про стягнення 79471,32 грн.

за участю представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Будсвітло”, м.Харків, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Меткон-Юг”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №025/12/08 від 12.12.2008р. в сумі 79471,32грн., у тому числі 65597,48 грн. основного боргу, 11085,96 грн. інфляційних витрат та 2787,88 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору купівлі-продажу №025/12/08 від 12.12.2008р. щодо постачання товару у строк.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору №025/12/08 від 12.12.2008р. разом із специфікацією до нього; акт звірки взаєморозрахунків станом на 13.04.2009р.; виписки за особовим рахунком за 12.12.2008р.; вимоги №4 від 13.04.2009р.; листів №73 від 03.09.2009р. та без номеру та дати, адресованого директору ТОВ „Будсвітло”; оригінал-макетів; розрахунок суми боргу, 3% річних та інфляційних витрат; повідомлення №б/н від 22.06.2010р.; довіку №968/06 від 23.06.2010р.; платіжне доручення №14 від 12.12.2008р.; лист №49/б від 22.06.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.22, 80-82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.526, 610, 614, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України та ст.ст.193, 218, 220, 224 Господарського кодексу України.

Представник Позивача у судове засідання 13.07.2010р. не з’явився.

Представник Відповідача у судове засідання 13.07.2010р. не з’явився, витребуваних документів не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та за іншою адресою, що міститься у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №6259844, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

12.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Будсвітло” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Меткон-Юг” (Продавець) укладено договір №025/12/08, згідно з умовами якого Продавець зобов’язується передати у власність, а Покупець оплатити та прийняти на умовах даного правочину товар, асортимент, кількість, ціна, упаковка якого зазначається у специфікаціях до договору.

Оцінивши даний господарський договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697Цивільного кодексу України).

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наведеними нормами матеріального права кореспондується стаття 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

Одночасно, статтею 662 Цивільного кодексу України встановлений обов’язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 та п.3.1 договору №025/12/08 від 12.12.2008р., сторонами у специфікації №1 до вказаного правочину обумовлено зобов’язання Відповідача передати Позивачу металопрокат на загальну суму 95310,00 грн. та визначено строк відвантаження – протягом 4 банківських днів з моменту надходження 70% передоплати.

Згідно з п.1.3.1 цієї угоди, Позивач повинен оплатити вартість товару у відповідності до умов договору та на підставі виставленого рахунку. З урахуванням п.3.1 специфікації та розділу договору №2 „Оплата товару” Позивач повинен здійснити передоплату 70% вартості товару, що поставляється, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на рахунок Відповідача. При цьому, однозначно визначено, що оплата здійснюється згідно виставленого Продавцем рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, Відповідачем виставлено рахунок №ЭД-0000139 від 11.12.2008р. на суму 65597,49 грн., який згідно платіжного доручення №14 від 12.12.2008р. сплачений у повному обсязі.

За змістом довідки №968/06 від 23.06.2010р. ВАТ Банк „ТРАСТ”, сума у наведеному вище розміру з призначенням платежу „Передоплата за метал.вироби згідно рахунку № ЭД-0000139 від 11.12.2008р.” перерахована на рахунок Відповідача 12.12.2008р.

Згідно зі ст.604 Цивільного кодексу України, новація - це правочин про зміну одного зобов’язання іншим між сторонами, що приводить до припинення попереднього зобов’язання.

Стаття 654 Цивільного кодексу України регламентує, що зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як визначено п.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Як вбачається з п.п. 1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони та якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

При цьому, ч.1 ст.181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, враховуючи наведені норми матеріального права, п.2.2. договору та ті обставини, що Відповідачем виставлено рахунок на суму 65597,49 грн. і Позивачем здійснена передплата у вказаній сумі, сторонами здійснено новацію договору у частині умов оплати товару, що виражається у зменшенні відсоткового співвідношення вартості товару, визначеного п.3.1 специфікації, як передумови поставки продукції.

З огляду на наведені обставини, судом встановлено факт належного виконання Позивачем своїх зобов’язань перед Відповідачем з перерахування попередньої оплати.

Як вже було зазначено вище, з урахуванням новації, постачання продукції повинно відбутись протягом 4 банківських днів з моменту надходження суми передплати.

Виходячи з відомостей, що містить представлене суду платіжне доручення та довідка Банку №968/06 від 23.06.2010р., попередня оплата вартості замовленого товару здійснена та перерахована Відповідачу 12.12.2008р.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, останній повинен був здійснити поставку обумовленого сторонами товару по 18.12.2008р.(з урахуванням того, що 13.12.2008 року та 14.12.2008 року є вихідними днями)

Проте, Відповідачем свої зобов’язання з постачання товару Товариству з обмеженою відповідальністю „Будсвітло” в строк до 18.12.2008р. всупереч вимогам ст.ст.525, 526, 662 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України не виконане.

Позивач звернувся до Відповідача з листом №4 від 13.04.2009р., отримання якого останнім 14.04.2009р. підтверджується відміткою на ньому. В цьому документі Покупець зазначив про порушення умов договору №025/12/08 щодо поставки продукції та про необхідність погашення суми заборгованості, що виникла у наслідок зазначених вище обставин, у розмірі 65597,48 грн.

Одночасно, матеріали справи містять лист №73 від 03.09.2009р. та акт звірки взаєморозрахунків станом на 13.04.2009р., що підписаний та скріплений печатками з боку Позивача та Відповідача, за змістом яких, останній визнав суму заборгованості у розмірі 65597,49 грн. Крім того, як свідчить лист №73 від 03.09.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Меткон-Юг” гарантував погашення заборгованості згідно з графіком, яким останнім місяцем сплати повної суми визначений грудень 2009р.

Однак, виконання зазначеного не відбулось.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

В порушення вимог наведених норм процесуального права відповідних доказів постачання Відповідачем товару Позивачу в установлені договором терміни або повернення останньому суми попередньої передплати до матеріалів справи не надано.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Право на позов (початок перебігу строку позовної давності) за приписом ст.261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписом ст.693 Цивільного кодексу України, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

За таких обставин, враховуючи факт невиконання Відповідачем своїх зобов’язань перед Позивачем за договором №025/12/08 від 12.12.2008р. в частині постачання товару в строк по 18.12.2008р., суд дійшов висновку про наявність у останнього права вимагати від Продавця повернення перерахованої попередньої оплати в сумі 65597,48 грн.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже було зазначено, Позивач звернувся до Відповідача з вимогою №4 від 13.04.2009р., за змістом якої вказує на потребу повернення сплачених грошових коштів за непоставлений товар. Одночасно, Позивачем було повідомлено Відповідача про можливість звернення до компетентного суду з вимогою про стягнення суми попередньої оплати, суми пені та штрафних санкцій. Отримання Відповідачем даного листа 14.04.2009р. підтверджується відміткою на ньому про прийняття претензії юристом Товариства з обмеженою відповідальністю „Меткон-Юг”.

Таким чином, враховуючи отримання Відповідачем вимоги щодо сплати наявної заборгованості та приписи ст.530 Цивільного кодексу України, строк повернення суми попередньої оплати по 21.04.2009р., тобто на дату подання позовної заяви до господарського суду Донецької області є таким, що настав.

Однак, доказів повернення Позивачу сплаченої суми попередньої оплати за непоставлену продукцію Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Приймаючи до уваги наведені обставини, грошове зобов’язання щодо повернення суми попередньої оплати у зазначеному розмірі не виконане.

На підставі викладеного, вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості в сумі 65597,48 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання , на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Керуючись наведеною нормою матеріального права, Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 2787,88 грн. та 11085,96 грн. інфляційних витрат.

Перевіривши розрахунок даних вимог, судом встановлено період прострочення повернення суми попередньої оплати з 22.04.2009р.

За викладених обставин, розрахував дані вимоги за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, суд дійшов висновку про те, що враховуючи кінцеву дату нарахування даних позовних вимог, встановлену Позивачем, 3% річних становлять 2183,60 грн. Інфляційні витрати підлягають задоволенню у розмірі, визначеному Товариством з обмеженою відповідальністю „Будсвітло”.

З огляду на те, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов правочину, а також норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань та правила виконання договорів купівлі-продажу та поставки, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача у повному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсвітло”, м.Харків, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Меткон-Юг”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №025/12/08 від 12.12.2008р. в сумі 79471,32грн., у тому числі 65597,48 грн. основного боргу, 11085,96 грн. інфляційних витрат та 2787,88 грн. 3% річних задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Меткон-Юг” (87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.130-й Таганрогської дивізії, б.104, оф.411, 412, ЄДРПОУ 33760483, р/р260051220001 у філії „Дніпро.РУ” ВАТ „Банк „Фінанси та кредит” у м.Маріуполі, МФО 307231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсвітло” (61103, м.Хаків, вул.Дерев’янка, б.8, ЄДРПОУ 34017546, р/р26004003969001 у ВАТ Банк „ТРАНС” м.Київ, МФО 380474) 78867,04 грн., у тому числі 65597,48 грн. основного боргу, 11085,96 грн. інфляційних витрат та 2183,60 грн. 3% річних.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Меткон-Юг” (87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.130-й Таганрогської дивізії, б.104, оф.411, 412, ЄДРПОУ 33760483, р/р260051220001 у філії „Дніпро.РУ” ВАТ „Банк „Фінанси та кредит” у м.Маріуполі, МФО 307231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсвітло” (61103, м.Хаків, вул.Дерев’янка, б.8, ЄДРПОУ 34017546, р/р26004003969001 у ВАТ Банк „ТРАНС” м.Київ, МФО 380474) відшкодування сплаченого державного мита в сумі 794,71 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          У судовому засіданні 13.07.2010р. оголошено повний текс рішення.

6.          Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя