Рішення № 10600370, 19.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.07.10 р. Справа № 24/77пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої

При секретарі судового засідання Паліводі Ю.В.

за участю:

Прокурора: Караварданян С.Е. посвідчення.

Представників сторін:

від позивача 1: не зявився.

від позивача 2: не зявився.

від відповідача: не зявився.

від третьої особи: не зявився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі 1.Міністерства оборони України, м. Київ; 2. Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганська, м. Луганськ

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Артемівськ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Руст”, м. Артемівськ Донецької області

про зобовязання виконати певні дії

СУТЬ СПОРУ:

Військовий прокурор Луганського гарнізону в інтересах держави в особі 1.Міністерства оборони України, м. Київ; 2. Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганська, м. Луганськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Артемівськ про зобовязання відповідача відновити становище, яке існувало до порушення повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Луганська отримане нею за договором охорони військового містечка № 38 від 03.08.2004р. майно, а саме: будівлі та споруди розташовані на території військового містечка № 38 (№1 технічна споруда, № 2 ВАП, № 3 пункт управління, №4 свинарник, № 5 пункт боєпостачання, № 6, № 7, № 8 навіс, № 9 ТП, б/н - житловий будинок); комунальні споруди обладнання та обєкти благоустрою згідно опису № 2, розташоване на території військового містечка № 38 (трансформаторна підстанція 1 шт., кабельні електромережі 300 пог.метрів, повітряні електромережі 200 пог.метрів, огородження з колючого дроту у 4-и нитки 250 пог.метрів, ворота металеві двустворчаті - 2 шт., асфальтова площадка 2200 кв.м., асфальтована дорога шириною 6 метрів 100 пог. метрів та доріжки з малих тротуарних з/б плит 250 пог. метрів); земельну ділянку площею 64, 64 га, яку займає в/містечко № 38.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивачі посилаються на договір на охорону військового містечка № 38 від 03.08.2004р., акт приймання-передачі з додатками, акт на право користування землею, листування з відповідачем, постанову Донецького апеляційного господарського суду по справі № 40/263пд від 26.02.2008р.

В ході розгляду справи прокурор та позивач надали письмове уточнення позовних вимог та просять зобовязати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Луганська отримане нею за договором охорони військового містечка № 38 від 03.08.2004р. майно, а саме: будівлі та споруди розташовані на території військового містечка № 38 за адресою с. Красне, Артемівський район Донецької області (№1 технічна споруда, № 2 гвинтівно-автоматний полігон, №3 пункт управління, №4 свинарник, № 5 пункт боєпостачання, № 6, № 7, № 8 навіс, №9 трансформаторна підстанція, б/н - житловий будинок); комунальні споруди обладнання та обєкти благоустрою згідно опису № 2, розташоване на території військового містечка № 38 за адресою с. Красне, Артемівський район Донецької області (трансформаторна підстанція 1 шт., кабельні низьковольтні електромережі 300 погонних метрів, повітряні електромережі 200 погонних метрів, огородження з колючого дроту в чотири нитки 250 погонних метрів, ворота металеві двустворчаті - 2 шт., асфальтова площадка 2200 кв.м., асфальтована дорога шириною 6 метрів 100 погонних метрів та доріжки з малих тротуарних залізобетонних плит 250 погонних метрів); земельну ділянку площею 64, 64 га, яку займає військове містечко № 38, розташоване за адресою с. Красне, Артемівський район Донецької області.

Відповідач надав відзив на позов, проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає, що спірне майно за ініціативою позивача демонтоване.

Виходячи з пояснень відповідача щодо демонтування спірного майна, наданням позивачем 2 у судовому засіданні для огляду укладеного між позивачем 2 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Руст” договору № 86 від 15.01.2009р. на відповідальне збереження обєктів військової частини № 38, який укладено після визнання постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.02.2008р. по справі № 40/263пд договору від 03.08.2004р. на охорону військового містечка № 38 недійсним, суд ухвалою від 16.06.2010р. за власною ініціативою залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги не предмет спору на стороні позивача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю „Руст”.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, через канцелярію суду надіслав пояснення з доданими до нього договором № 86 на відповідальне збереження обєктів в/м № 38 від 15.01.2009р., актом приймання-передачі казармено-житлового фонду військового містечка № 38 с. Красне, Донецького гарнізону на відповідальне збереження ТОВ „Руст” від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганська від 15.01.2009р. з описом переданих обєктів та акт фактичного огляду обєктів.

Строк розгляду справи продовжено згідно ст. 69 ГПК України.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємцем ОСОБА_2 (далі сторона 1) та Військовою частиною А 0621 (далі сторона 2) укладено договір на охорону військового містечка № 38 від 03.08.2004р.

Згідно п. 4.1 договору, сторона 2 передає, а сторона 1 приймає військове містечко №38 згідно акту приймання-передачі.

Відповідно до акту прийому-передачі від 03.08.2004р. відповідач прийняв на відповідальне зберігання: 1) казармено-житлового фонд згідно опису № 1, що додається до дійсного акту; 2) комунальні споруди, обладнання та обєкти благоустрою згідно опису №2, що додається до дійсного акту; 3) земельну ділянку площею 64,64 га, яку займає військове містечко № 38 з будівлями та спорудами.

Згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.02.2008р. по справі № 40/263пд, договір від 03.08.2004р. на охорону військового містечка № 38 між приватним підприємцем ОСОБА_2 та командиром військової частини А 0621 (правонаступник - військова частина А 1302) визнано недійсним.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з довідки Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганська № 932 від 31.05.2010р., військова частина А 0621 м. Артемівська Донецької області розформована 30.10.2004р. у відповідності з вимогами директиви Міністра оборона України від 26.05.2003року № 115/1/*3 „Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України”.

Будівлі та земельна ділянка пл. 64, 64 га військового містечка № 38 Донецького гарнізону, розташованого за адресою: Донецька область, Артемівський район. С. Красне, згідно інвентаризаційної відомості КЕВ м. Луганськ, знаходиться на картковому та бухгалтерському обліку міністерства Оборони України, в КЕВ м. Луганськ, вул. Оборонна, 32, що вбачається з довідки, виданою Квартирно-експлуатаційним відділом.

Розглядаючи апеляційну скаргу в межах справи № 40/263пд Донецький апеляційний господарський суд погодився щодо належності позивача - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганська, м. Луганськ, оскільки облік казармено-житлового фонду, комунальних споруд, земельних ділянок, лісів, закріплених за Міністерством оборони України та керівництво, контроль за правильністю технічною експлуатацією та своєчасним проведенням ремонту казармено-житлового фонду, комунальних спору, обладнання і квартирного майна покладається на Квартирно-експлуатаційний відділ (п.1.8 Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганська).

Частинами 2 та 3 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Приписами ст. 208 Господарського кодексу України передбачено, що у разі визнання недійсним зобов'язання кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням.

Позивач, посилаючись на визнання договору від 03.08.2004р. на охорону військового містечка № 38 недійсним, просить суд зобовязати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Луганська отримане за договором майно, яке, на його думку, відповідач набуває безпідставно.

Згідно приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

При цьому ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлює, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З наведеного вбачається, що зазначена норма права припускає можливість виникнення такого виду зобовязань з безпідставного збагачення як зобовязання, що виникло внаслідок безпідставного придбання майна (грошових коштів). Тобто була здійснена оплата рахунку за послугу, яка фактична не отримана, а перераховані грошові кошти не повернуті навіть на вимогу позивача.

Як вбачається з матеріалів справи 15.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Руст” та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська укладено договір № 86 на відповідальне збереження обєктів в/м № 38.

15.01.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Руст” прийняло на відповідальне збереження обєкти в/м № 38 ВАП 2-х поверховий, свинарник 1 поверховий та тех.споруду 1 поверхову, 1986 року побудови, матеріал цегла, що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі та доданого до нього опису № 1.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що на момент передачі Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська Товариству з обмеженою відповідальністю „Руст” на відповідальне збереження обєктів, позивач 2 фактично ними володів, що і дало йому підставу укласти новий договір та передати ці обєкти.

Таким чином прокурор та позивачі безпідставно вимагають повернення технічної споруди, № 2 гвинтівно-автоматного полігону та №4 свинарнику саме від відповідача.

У відзиві на позов відповідач повідомив, що спірні обєкти демонтовані, зруйновані та знищені, що також підтвердив у судовому засіданні.

Прокурор у судовому засіданні 19.07.2010р. підтвердив доводи відповідача та надав акт фактичного огляду обєктів нерухомого майна військового містечка № 38 від 15.03.2010р. складений представниками позивача 2, які зробили висновок, що спірні обєкти зруйновані і подальшій експлуатації не підлягають.

Зазначений акт суд розцінюється як доказ в розумінні ст.ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, хоча його складено без участі відповідача, але його зміст повністю підтверджує усні пояснення, надані представником Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Артемівськ, а також його доводи, викладені у відзиві на позов щодо демонтажу спірних обєктів.

Враховуючи той факт, що предметом позову є саме передача обєктів нерухомого майна військового містечка № 38, у судовому засіданні встановлено, що на момент винесення рішення зазначені обєкти не існують, як такі, що демонтовані, а тому вимога щодо повернення будівель та споруд розташованих на території військового містечка № 38 за адресою с. Красне, Артемівський район Донецької області (№3 пункт управління, № 5 пункт боєпостачання, № 6, № 7, № 8 навіс, №9 трансформаторна підстанція, б/н - житловий будинок); комунальних споруд обладнання та обєкти благоустрою згідно опису № 2, розташовані на території військового містечка №38 за адресою с. Красне, Артемівський район Донецької області (трансформаторна підстанція 1 шт., кабельні низьковольтні електромережі 300 погонних метрів, повітряні електромережі 200 погонних метрів, огородження з колючого дроту в чотири нитки 250 погонних метрів, ворота металеві двустворчаті - 2 шт., асфальтова площадка 2200 кв.м., асфальтована дорога шириною 6 метрів 100 погонних метрів та доріжки з малих тротуарних залізобетонних плит 250 погонних метрів) задоволенню не підлягають.

Згідно приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

При цьому ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлює, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З наведеного вбачається, що зазначена норма права припускає можливість виникнення такого виду зобовязань з безпідставного збагачення як зобовязання, що виникло внаслідок безпідставного придбання майна (грошових коштів). Тобто була здійснена оплата рахунку за послугу, яка фактична не отримана, а перераховані грошові кошти не повернуті навіть на вимогу позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що передана згідно договору від 03.08.2004р. на охорону військового містечка № 38 земельна ділянка площею 64, 64 га, яку займає військове містечко № 38, розташована за адресою с. Красне, Артемівський район Донецької області є такою, що останній набув без достатньої правової підстави.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 216, 236, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 202, 208 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 75 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі 1.Міністерства оборони України, м. Київ; 2. Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганська, м. Луганськ до Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Артемівськ, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Руст”, м. Артемівськ Донецької області про зобовязання виконати певні дії задовольнити частково.

Зобовязати Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м.Луганська (91017, м.Луганськ, вул. Оборонна, 32, банк УДК у Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013, код ЄДРПОУ 07652214, р/р 35225004002781) отримане за договором охорони військового містечка № 38 від 03.08.2004 року, а саме: земельну ділянку площею 64, 64 га, яку займає військове містечко № 38, розташовану за адресою с. Красне, Артемівський район Донецької області.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (рахунок: 31111095700006, отримувач: УДК в Київському районі м. Донецька, банк отримувача: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, МФО: 834016, ЗКПО: 34687001) 85грн. 00 коп. державного мита.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: ЄДРПОУ 34686537 Державний бюджет м. Донецьк Ворошиловський район, код бюджетної класифікації: 22050000 витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. 00 коп.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя