Ухвала суду № 10597914, 29.05.2009, Апеляційний суд Київської області

Справа № 22ц-2320/2009

Головуючий в суді 1 інстанції Подрєзова Г. О.

Категорія 19, 20

Доповідач в суді 2 інстанції Даценко Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Приходька К.П.,

суддів Даценко Л.М., Оношко Г. М., при секретарі Рудзінській А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренка Юрія Валерійовича, третя особа Терезинська селищна рада Білоцерківського району Київської області про переведення прав і обовязків покупця за договором купівлі-продажу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта", ОСОБА_4, третя особа Терезинська селищна рада Білоцерківського району Київської області про визнання договору оренди землі недійсним, -

встановила:

У жовтні 2008 року ТОВ "Еліта" звернулося в суд з позовом, предмет якого змінило в ході розгляду справи, в якому посилалося на те, що 05 січня 2004 року позивач та ОСОБА_6, правонаступником якого є відповідачка ОСОБА_4, уклади договір оренди земельної ділянки площею 1, 0000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах Терезинської селищної ради Білоцерківського району Київської області, строком на пять років.

14 вересня 2006 року ОСОБА_6, від імені якого діяв за довіреністю ОСОБА_7, продав дану земельну ділянку ОСОБА_3

Позивач вважає, що він відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про оренду землі" та ст. ст. 15, 777 ЦК України має переважне право на придбання даної земельної ділянки у власність у разі її продажу.

Тому просив перевести на нього права та обовязки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 1, 0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах Терезинської селищної ради Білоцерківського району Київської області, укладеним 14 вересня 2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, визнати за ним право власності на зазначену земельну ділянку, припинити право власності ОСОБА_3 на неї, визнати недійсним державний акт на право власності на дану земельну ділянку на ім"я ОСОБА_3, присудити останньому грошові кошти в розмірі 14100 грн., що знаходяться на депозитному рахунку Білоцерківського міськрайонного суду, зобовязати приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Римаренка Ю.В. внести зміни до державного реєстру правочинів щодо покупця по вищевказаному договору купівлі-продажу і замість ОСОБА_3 зареєструвати ТОВ "Еліта", ідентифікаційний код 13730964.

ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом, в якому просив визнати недійсним договір оренди спірної земельної ділянки, укладений 05 січня 2004 року між ТОВ "Еліта" та ОСОБА_6, посилаючись на те, що в порушення ст. 15 Закону України "Про оренду землі" даний договір не містить істотних умов договору, умови договору суперечать діючому земельному законодавству, при укладенні договору не дотримано порядку укладання договору.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2009 року первісний позов задоволено, в зустрічному позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, в первісному позові відмовити, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи первісний позов, суд виходив з того, що позивач ТОВ "Еліта" має переважне право перед іншими особами на придбання спірної земельної ділянки, відмовляючи в зустрічному позові, суд обгрунтовував свої висновки відсутністю правових підстав для визнання договору оренди недійсним.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

За змістом ч. 2 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обовязки за договором найму (оренди), у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

За змістом ст. 9 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі" від 2 жовтня 2003 року, орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається.

Орендодавець зобовязаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається.

Встановлено, що 05 січня 2004 року ТОВ "Еліта" та ОСОБА_6, правонаступником якого є відповідачка ОСОБА_4, уклади договір оренди земельної ділянки площею 1, 0000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах Терезинської селищної ради Білоцерківського району Київської області, строком на пять років. Даний договір оренди 05.02.2004 року зареєстрований в Терезинській селищній раді.

Судом встановлено, що відповідно до п. п. 2.3 та 3.2 договору оренди земельна ділянка використовується орендарем виключно за сільськогосподарським призначенням, орендар зобовязується прийняти, використовувати земельну ділянку, не знижуючи родючості землі, та оплатити оренду в строк і на умовах, визначених цим договором.

Таким чином, судом вірно встановлено, що договір оренди відповідає вимогам ст. 93 Земельного Кодексу України та Закону України "Про оренду землі" і передбачених законом підстав для визнання його недійсним немає.

Крім того, судом вірно встановлено, що з позовом про визнання зазначеного договору оренди землі звернувся ОСОБА_3, який не є стороною цього договору, а придбав орендовану земельну ділянку лише 14.09.2006 року, тобто значно пізніше після укладення договору оренди, тому відсутні підстави вважати порушеними права ОСОБА_3 оспорюваним договором оренди.

Як вбачається з довідки Терезинської селищної ради, зазначена земельна ділянка приватизована із земель резерву селищної ради, а не виділена в рахунок земельної частки (паю).

Встановлено, що згідно договору купівлі-продажу 14 вересня 2006 року ОСОБА_6, від імені якого діяв за довіреністю ОСОБА_7, продав дану земельну ділянку ОСОБА_3 за 14100 грн., які отримані продавцем від покупця до оформлення цього договору.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ "Еліта" належно виконувало свої обовязки за договором оренди, використовувало орендовану земельну ділянку виключно за цільовим призначенням відповідно до п. 2.3 договору оренди, орендодавець не повідомив орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі, тому у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 777 ЦК України та ст. 9 Закону України "Про оренду землі" ТОВ "Еліта" має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не має права мати у власності та орендувати земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, не заслуговують на увагу, оскільки ТОВ "Еліта" набуло права оренди спірної земельної ділянки відповідно до вимог ст. ст. 1, 5-6 Закону України "Про оренду землі" та ст. 93 Земельного Кодексу України і може набувати у власність орендовану ним земельну ділянку відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 80, 82 ЗК України та п. 15 розділу X Перехідних положень Земельного Кодексу України, який діяв на час укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду від 10 лютого 2009 року відповідає обставинам справи, ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.