Єдиний державний реєстр судових рішень ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2010 р. Справа № 2/60-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Погребняк В. Я., суддя Істоміна О. А. , суддя Шевель О. В.
при секретарі Цвірі Д.М.
за участю представників сторін:
позивача – Паламаренко Т.І. (дов. №15-5024 від 25.05.2010р.),
відповідача – Бугрименка М.М. (дов. б/н від 23.12.2009р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1865С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 01.06.2010 р. у справі № 2/60-10
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Довіра 2008", с. Коровинці, Сумської області
про стягнення 29 447,00 грн.,
встановила:
Відкрите акціонерне товариство "Сумихімпром", у квітні 2010 р. звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Довіра 2008" (враховуючи уточнення позовних вимог) заборгованості у розмірі 25826,87 грн., в т.ч. 23 400,00 грн. основного боргу, 1 942,20 грн. інфляційних збитків, 484,67 грн. 3% річних, крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач позовні вимоги визнав, у відзиві на позовну заяву просив надати відстрочку виконання рішення на 1 місяць.
Рішенням господарського суду Сумської області від 01 червня 2010 року у справі № 2/60-10 (суддя Соп’яненко О.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Довіра 2008" на користь Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" 23 400,00 грн. заборгованості, 1942,20 грн. інфляційних збитків, 484,67 грн. 3% річних, 258,27 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Довіра 2008" про надання відстрочки виконання рішення.
Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 01 червня 2010 року у даній справі змінити шляхом надання відстрочки виконання рішення на один місяць, судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на невірне застосування господарським судом норм процесуального права. Вважає, що оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні клопотання про надання відстрочки виконання рішення прийняте при неповному з’ясуванні обставин справи та не відповідає фактичним обставинам. Зокрема, зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про надання відстрочки виконання рішення, не врахував фінансовий стан відповідача, основною діяльністю якого є сільгоспвиробництво. Зазначає, що всі грошові кошти товариства були спрямовані на закупівлю засобів захисту рослин та паливно –мастильних матеріалів, внаслідок чого на рахунках відповідача майже відсутні грошові кошти, що підтверджується довідками банківських установ, в яких відкриті рахунки ТОВ "Агрофірма "Довіра 2008", крім того, згідно з фінансовим звітом за 1-й квартал 2010р. - ТОВ АФ "Агрофірма "Довіра 2008" має збитки на суму 610 000,00 грн., а за весь період діяльності на суму 2330 000,00 грн., тому буде мати змогу погашення заборгованості після збирання та реалізації зернових.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, його уповноважений представник у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги відповідача заперечує, вважає рішення господарського суду Сумської області у даній справі законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача, як безпідставну та необґрунтовану, залишити без задоволення. Позивач вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені всі обставини справи та всі необхідні докази. Також зазначає, що вирішення питання щодо клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення здійснено судом у відповідності до вимог чинного законодавства та наявних матеріалів у справі, на підставі чого суд дійшов правомірного та законного висновку про відмову відповідачеві у наданні відстрочки. Свою незгоду з вимогами відповідача представник позивача, крім того, обґрунтував тим, що, у відповідності до договору купівлі-продажу №22-0610/НПК від 06.10.2008р., відповідач ще до кінця 2008р. повинен був розрахуватися з позивачем, проте не маючи змоги вчасно розрахуватися, відповідач звернувся до позивача з проханням продовження терміну оплати, у зв’язку з чим між сторонами було укладено додаткову угоду №2 від 22.12.2008р. з терміном оплати –до 01.08.2009р., проте відповідач не розрахувався і в цей термін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
У квітні 2010р. Відкрите акціонерне товариство "Сумихімпром" звернулося з позовом щодо стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Довіра 2008" (враховуючи уточнення позовних вимог) 25826,87 грн., в т.ч. 23 400,00 грн. основного боргу, 1 942,20 грн. інфляційних збитків, 484,67 грн. 3% річних, яка виникла внаслідок несплати відповідачем отриманого товару на підставі договору купівлі - продажу № №22-0610/НПК від 06.10.2008р. (далі договір).
Як встановлено місцевим господарським судом, свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами у справі, позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, поставив відповідачеві товар - мінеральні добрива "Суперагро" NPK=15:15:15 ТУУ 24.1-05766356-045-2002. на загальну суму 23400,00 грн., що підтверджується відповідними рахунками –фактурами та наказами - накладними наявними в матеріалах справи. Відповідач його отримав та повинен був оплатити в розмірі 100 % вартості поставки до 01.11.2008р.
22.12.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до договору зі строком оплати - до 01.08.2009р.
Однак, відповідач отримавши товар за цими накладними, не здійснив повної оплати, тому станом на 17.05.2010р. борг відповідача перед позивачем 23400,00 грн. (відповідачем дана сума боргу визнана).
Таким чином, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання та не сплатив зазначену суму боргу (про що не заперечує і сам відповідач), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом, в якому позивачем за період з 03.08.2009р. по 12.04.2010р. нараховано 1942,20 грн. –інфляційних збитків та 484,67 грн. –3% річних.
Колегія суддів зазначає, що відповідач свій борг перед позивачем визнає у повному обсязі та прийняте місцевим господарським судом рішення в частині стягнення з нього відповідних сум боргу та нарахувань не оскаржує, проте заперечує щодо рішення в частині відмови у задоволенні його клопотання про надання відстрочки виконання цього рішення, вважаючи, що у суду було достатньо підстав для задоволення його клопотання.
Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що відповідач, звертаючись з клопотанням про надання відстрочки виконання рішення місцевого господарського суду на 1 місяць, посилався на фінансові труднощі у господарській діяльності товариства, на відсутність грошових коштів на рахунках відповідача, у зв’язку з проведеними сільгоспроботами, на значну дебіторську та кредиторську заборгованість. Враховуючи такі обставини, на підставі ст. 83 ГПК України, відповідач просив відстрочити виконання рішення суду від 01 червня 2010 року.
Відмовляючи у задоволенні зазначеного клопотання відповідача, місцевий господарський суд посилався на те, що викладені відповідачем у клопотанні обставини не підтверджуються матеріалами справи, вказуючи, зокрема на те, що не може бути підставою для відстрочення виконання рішення скрутне фінансове становище. До того ж, в оскаржуваному рішенні також зазначено, що відповідач не довів суду наявність виняткових випадків та обставин щодо неможливості своєчасно розрахуватися з позивачем.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим, оскільки частиною 6 статті 83 ГПК України встановлено, що господарський суд при прийнятті рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Тобто, надання відстрочки чи розстрочки є правом, а не обов'язком суду.
Підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін ( а не тільки відповідача), їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Колегія суддів, погоджуючись з судом першої інстанції вважає, що, посилання відповідача у поданому ним клопотанні, на думку колегії суддів, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для відповідача у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим (оскільки підприємницька діяльність суб’єктів передбачає ризик), а не на обставини, що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення суду у даній справі. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що як, вказує позивач, термін оплати сторонами вже продовжувався умовами додаткової угод та відповідні економічні явища зачіпають і позивача.
Твердження відповідача про тяжкий фінансовий стан товариства, також не можуть бути підставою для задоволення його клопотання.
Аналізуючи наявні матеріали справи, пояснення представників позивача та відповідача у судовому засіданні у сукупності з вищезазначеними вимогами чинного законодавства, колегія суддів вважає, що (враховуючи значний термін нездійснення відповідачем розрахунків з позивачем) відповідачем у встановленому законом порядку не надано належних доказів, які б надавали суду можливість стверджувати про наявність підстав для надання відстрочки, тому колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що підстави для задоволення клопотання відповідача та надання йому відстрочки виконання рішення відсутні.
Враховуючи, що господарським судом першої інстанції в повній мірі з’ясовані та правильно оцінені всі обставини у справі, а також те, що рішення від 01 червня 2010 року у справі № 2/60-10 по суті заявлених вимог відповідачем не оскаржується, колегія суддів вважає, що дане рішення є законним та всебічно обґрунтованим, у зв’язку з чим підстав для його скасування (зміни) в частині відмови у задоволенні клопотання про надання відстрочки виконання рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Рішення господарського суду Сумської області від Сумської області від 01 червня 2010 року у справі № 2/60-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Головуючий суддя Погребняк В. Я.
Суддя Істоміна О. А.
Суддя Шевель О. В.
Судове рішення № 10597210, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 21.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2/60-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: