Рішення № 10596553, 21.07.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2010 рокум. ЧеркасиСправа №17/914

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика

С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 - по довіреності,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/914

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2

дотовариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО-ІНФОРМ»

простягнення 14386,88 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО-ІНФОРМ»(далі-відповідач) 14386,88 грн. заборгованості.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобовязань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору поставки № 13 від 01 січня 2008 року.

У судових засіданнях 10.06.2010 року, 07.07.2010 року та 21.07.2010 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 17.06.2010 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 256, кв.7).

На зазначену адресу відповідача тричі направлялись ухвали суду: від 14.05.2010 року про порушення провадження у справі, від 10.06.2010 року та від 07.07.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 29.05.2010 року і клопотання № 54 від 09.06.2010 року про відкладення розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 10.06.2010 року, 23.06.2010 року, 07.07.2010 року та 21.07.2010 року не зявився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 13 від 01 січня 2008 року (а.с.4), за умовами якого позивач (постачальник) зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням відповідача (покупця) поставити товар, а відповідач зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість, за цінами зазначеними в накладній (пункт 1.1 договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача він свої зобовязання по договору виконав, поставивши відповідачу у 2008 та 2009 роках товар на загальну суму 116386,88 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться у матеріалах справи.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 6.4. договору встановили, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача після його реалізації кожні 14 днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару. При цьому сторони домовилися, що відповідач здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше чим 500 гривень.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обовязок по оплаті вартості поставленого товару виконав частково, перерахувавши позивачу 102000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться у матеріалах справи, заборгованість відповідача складає 14386,88 грн. Надіслану на адресу відповідача вимогу від 30.03.2010 року про сплату цієї заборгованості відповідач залишив без відповіді і задоволення.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 14386,88 грн. за невиконання зобовязань по договору поставки № 13 від 01 січня 2008 року.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 143,87 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО-ІНФОРМ»(м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 256, к.7, п/р 2600700013173 в ФВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», МФО 354789, код ЄДРПОУ 24417288) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в ЧФ ТОВ «Укрпромбанк», МФО 354927, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 14386,88 грн. заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 143,87 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 21.07.2010 року.