Рішення № 10596188, 19.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2010 р. Справа № 42/22-10 (н.р.

вх. № 956/1-42

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Яризько В.О.

суддя Шатерніков М.І.

суддя Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Лобода Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Лагутіна В.В. (дов.)

розглянувши справу за позовом ТОВ "Інжинірингова компанія КС", м.Дніпропетровськ

до ТОВ фірма "Пранк", м. Харків

про стягнення 165899,62 грн.

та по зустрічній позовній заяві ТОВ фірми "Пранк", м. Харків

до ТОВ "Інжинірингова компанія КС", м. Дніпропетровськ

про визнання договору суборенди № 01/07/08-25АР від 01.07.2008р. розірваним

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Інжинірингова компанія КС" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Пранк", про стягнення заборгованості за договором суборенди № 01/07/08-25АР від 01.07.2008р. в сумі 748653,15 грн., в т.ч. основна заборгованість станом на 11.03.2009р. - 736758,03 грн., пеня - 11895,12 грн.

14.05.2009р. ТОВ "Інжинірингова компанія КС" подало заяву про зміну предмета позову, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором суборенди № 01/07/08-25АР станом на 12.05.2009р. у сумі 165899,62 грн., зобов'язання відповідача надати екземпляр додаткової угоди від 06.04.2009р. та акт приймання-передачі від 06.04.2009р.

Дана заява була прийнята судом до розгляду.

14.05.2009р. від ТОВ "Пранк" надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ "Інжинірингова компанія КС" про заборону вчиняти дії, що перешкоджають здійсненню ТОВ "Пранк" права володіння та користування обладнанням енергопостачання, яке розташоване на другому поверсі торговельного центру "Міріада" за адресою : м. Дніпропетровськ, вул.Калинова, 9А.

Зустрічна позовна заява була прийнята до розгляду.

02.06.2009р. ТОВ "Пранк" подало заяву про уточнення зустрічних позовних вимог, згідно якої просить зобов'язати ТОВ "Інжинірингова компанія КС" повернути ТОВ "Пранк" обладнання енергопостачання, яке розташоване на другому поверсі торговельного центру "Міріада" за адресою : м. Дніпропетровськ, вул.Калинова, 9А.

Дана заява прийнята до розгляду судом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2009р. в задоволенні первісного позову та в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2009р. апеляційну скаргу ТОВ "Інжинірингова компанія КС" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2009р. - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2009р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія КС" задоволено частково : .

- постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2009р. в частині залишення без змін рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2009р. у справі №53/61-09 щодо розгляду вимог первісного позову та відповідне рішення у вказаній частині скасовано;

- справу для нового розгляду вимог первісного позову направлено до господарського суду Харківської області.

- в іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2009р. залишено в силі.

Таким чином судом розглядається позовна вимога ТОВ "Інжинірингова компанія КС" до ТОВ фірми "Пранк" про стягнення заборгованості за договором суборенди № 01/07/08-25АР за період 27.03.2009р. по 06.04.2009р. у сумі 165899,62 грн. та зобов'язання відповідача надати екземпляр додаткової угоди від 06.04.2009р. та акт приймання-передачі від 06.04.2009р.

У судових засіданнях представник позивача підтримував саме дані позовні вимоги, інших вимог до відповідача не заявляє.

Крім того ухвалою суду від 31.03.2010р. до сумісного розгляду з первісним позовом прийнятий зустрічний позов ТОВ фірми "Пранк" до ТОВ "Інжинірингова компанія КС" визнання договору суборенди № 01/07/08-25АР від 01.07.2008р. розірваним.

У судовому засіданні 02.06.2010р. ТОВ фірма "Пранк" уточнило зустрічні позовні вимоги щодо дати розірвання договору, а саме з 31.03.2009р.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому судом прийняті уточнення позивача за зустрічним позовом до розгляду.

В слуханні справи оголошувались перерви до 02.06.2010р. о 10:30 год., 14.06.2010р. о 10:30 год., 16.06.2010р. о 09:30 год., 19.07.2010р. об 11:00 год.

У судове засідання 19.07.2010р. позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає, що нез'явлення позивача в дане судове засідання не перешкоджає розгляду справи та розглядає справу за наявними в ній документами.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне

01 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір суборенди №01/07/08-25АР. Згідно зазначеного договору суборенди №01/07/08-25АР позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове платне користування (оренду) на умовах, визначених в договорі суборенди та невід’ємних додатках до нього, приміщення в торговельному центрі, розташованому в м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 9А, ТЦ “Міріада”, загальною площею 2317 кв. м., та зобов’язується сплачувати орендну плату в строки, розмірах та на умовах, визначених договором суборенди. (пункт 1.1. договору суборенди).

Орендовані приміщення передані відповідачу за актом прийому-передачі 01.07.2008р.

Відповідно до умов договору, відповідач взяв на себе зобов’язання сплачувати орендні платежі, розмір яких, відповідно до п.5.1.1 договору, визначається за формулою, вказаною у такому пункті, і фактично залежить від офіційного курсу Національного банку України євро до гривні на день пред’явлення рахунку.

Строк сплати орендних платежів встановлений п.5.1.2 договору - не пізніше 5 календарного дня поточного місяця.

Крім того, умовами договору визначений обов’язок відповідача відшкодовувати комунальні послуги та сплачувати експлуатаційній витрати, порядок розрахунку яких визначено п.5.2 договору. При цьому, в силу п.2.3 договору, комунальні та експлуатаційні платежі відповідач сплачує щомісяця на рахунок позивача протягом 3 банківських днів з моменту надання відповідного рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, а також підтверджується сторонами в наданих кожною стороною актами звірок, за період дії договору з липня 2008р. по 26.03.2009р. відповідачем повністю здійснена оплата орендної плати, комунальних платежів та експлуатаційних витрат, всього на загальну суму 3646309,50 грн.

Предметом спору на даний час є стягнення заборгованості за період з 27.03.2009р. по 06.04.2009р. в сумі 165899,62 грн.

Так, позивач за первісним позовом в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач за первісним позовом фактично звільнив приміщення 06.04.2009р., а отже повинен до даної дати оплатити отримані послуги.

Відповідач за первісним позовом вважає, що договір є розірваним з 31.03.2009р. та ним здійснені всі платежі, заборгованість перед позивачем за первісним позовом відсутня.

Відповідно п.2.5 договору, у разі закінчення терміну суборенди, дострокового припинення або розірвання договору, приміщення передається суборендарем - відповідачем орендарю – позивачу за актом прийому-передачі приміщення. При цьому, приміщення вважається переданим (поверненим) з моменту підписання сторонами відповідного акта прийому-передачі приміщення. Відповідно до п.5.4 договору, у разі закінчення терміну дії чи дострокового припинення договору суборенди орендні платежі нараховуються та підлягають сплаті за період фактичного знаходження приміщення в користуванні по дату, яка вказується в акті прийому-передачі (повернення) приміщення.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачем за первісним позовом на адресу відповідача були направлені додаткова угода від 06.04.2009р., де передбачалось дострокове розірвання договору суборенди з 06.04.2009р. та повернення приміщення за актом прийому-передачі від 06.04.200р., а також акт прийому-передачі приміщення від 06.04.2009р. для підписання, однак вказані документи не були підписані відповідачем та не були повернуті на адресу позивача за первісним позовом.

Відповідач за первісним позовом також вказує, що направляв на адресу позивача акти приймання-передачі спірного приміщення від 31.03.2009р.

На підтвердження своїх тверджень ним надані копії листів від 26.12.2008р., 20.03.2009р., 30.03.2009р. (т.2 а.с. 134-136). Судом були витребувані докази направлення вказаних документів на адресу позивача за зустрічним позовом. Відповідачем були надані копії реєстрів поштових відправлень (т.3 а.с.79-80) та копії фіскальних чеків (т.3 зворотній бік а.с. 79-80). У відповідача за первісним позовом були витребувані оригінали наданих документів, однак відповідач пояснив, що оригінали реєстрів поштових відправлень він надати не може, але може надати лише фіскальні чеки, при цьому надаючи пояснення, що фіскальний чек є документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Колегія суддів зазначає, що фіскальний чек є документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, однак наданий відповідачем за зустрічним позовом оригінал фіскального чеку не є доказом того, що поштове відправлення направлялось саме на адресу позивача за зустрічним позовом, оскільки фіскальний чек виданий на список відправлень, а не на один лист, а крім того це не є доказом направлення на адресу позивача за первісним позовом саме підписаного акту приймання-передачі приміщення.

Крім того в своїх заперечення на позовну заяву відповідач за первісним позовом посилався на те, що користування орендним приміщенням в квітні 2009р. ним не здійснювалось і відповідні послуги не надавались (т.1 а.с.123-125,180-184), а за інші періоди заборгованість сплачена. Такі ж твердження містяться і в письмових запереченнях наданих 30.03.2010р. (т. 2 а.с. 73-77). З матеріалів справи також вбачається, що у наданих копіях листів від 26.12.2008р., 20.03.2009р., 30.03.2009р. відповідач посилається на підставу розірвання договору - неможливість виконання ним своїх зобов'язань через важкий фінансовий стан.

Однак 19.03.2010р. (тобто через рік після порушення провадження у справі) відповідач надав клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи для з'ясування таких питань:

Чи відповідає приміщення, розташоване на другому поверсі у торгівельному центрі "Мігіаdа" за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 9-А, проекту і вимогам будівельних норм і правил (БНІП)? Якщо не відповідає, то які є відступи від вимог БНІП?

Та в подальшому у судових засіданнях та в своїй зустрічній позовній заяві представник відповідача вказував, що 21.01.2009р. в орендованих ним приміщеннях було протікання, що унеможливило використання приміщення, про що було повідомлено позивача за первісним позовом, у зв'язку з чим згідно з положеннями п.п. 4.2.2. суборендар має право на дострокове розірвання договору.

На підтвердження своїх тверджень ним надані дефектні акти від 21.01.2009р., 04.02.2009р. Суд не приймає як докази дані акти, оскільки вони складені лише працівниками відповідача за первісним позовом.

Суд також не приймає в якості доказу акт непридатності приміщення від 04.02.2009р., оскільки він складений працівниками позивача та працівниками інших фірм, які не мають ніякого відношення до спірного договору. До огляду приміщення не залучались ні працівники позивача за первісним позовом, ні власника приміщення.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем за первісним позовом були підписані акти надання послуг за період з січня 2009р. по 26.03.2009р. без зауважень, що свідчить про належне виконання своїх зобов'язань позивачем за первісним позовом у вказаний період.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем за первісним позовом не надано доказів звільнення спірного приміщення саме 31.03.2009р., а також відповідачем за первісним позовом не надано доказів повернення приміщення позивачу 31.03.2009р. за актом прийому-передачі, або доказів відмови позивача від такого приймання та підписання акту.

Сторони не заперечують проти того факту, що договір суб оренди №01/07/08-25АР на даний час є розірваним, але існує спір щодо дати такого розірвання.

Колегією суддів встановлено, що акт приймання - передачі приміщення обома сторонами не був підписаний.

Позивач за первісним позовом стверджує, що відповідач звільнив приміщення 06.04.2009р.

Колегія суддів встановила, що доказів, які підтверджують іншу дату звільнення приміщення суду не надано, тому суд приймає твердження позивача.

При цьому суд критично відноситься до тверджень відповідача за первісним позовом, оскільки він під час розгляду справи весь час змінював свою позицію, та не надаючи документи в судовому засіданні та вказуючи, що документи у нього відсутні, в той же час він здавав документи, яких раніше не було, та про які він не зазначав, до канцелярії суду (заперечення щодо непридатності орендованого приміщення до користування були надані через рік після порушення провадження у справі), а отже суд розцінює таку поведінку, як намір уникнути від виконання своїх зобов'язань.

Колегія суддів відмовляє в клопотанні про призначення судово-будівельної експертизи, оскільки проведення такої експертизи не має відношення до предмету розгляду справи.

Суд також не приймає посилання відповідача за первісним позовом на те, що позивач не мав права здавати йому приміщення у суборенду, оскільки відповідач за первісним позовом, якщо у нього були сумніви, повинен був з самого початку при укладанні договору суборенди перевірити необхідні документи, в подальшому він користувався спірним приміщенням з липня 2008р. по 06.04.2009р., при цьому у нього не було ніяких заперечень щодо того, що позивач не має права надавати йому приміщення в суборенду, та він жодного разу не звертався до позивача стосовно надання необхідних йому документів.

Колегією суддів встановлено, що позивачем за первісним позовом складені наступні акти надання послуг щодо по оренді приміщень та комунальним і експлуатаційним витратам № 10962 від 31.03.2009р. на суму 2887,09 грн., № 10963 від 01.04.2009р. на суму 1633,38 грн., № 10964 від 31.03.2009р. на суму 61852,78 грн., № 10965 від 31.03.2009р. на суму 8393,47 грн., № 10966 від 06.04.2009р. на суму 80725,02 грн., № 10967 від 06.04.2009р. на суму 10407,88 грн., та виписані відповідні рахунки (т.1 а.с 87-97).

Позивачем дані документи були направлені на адресу відповідача за первісним позовом, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (т. 1 а.с. 78).

Однак відповідачем за первісним позовом отримані акти не були підписані, рахунки не були оплачені, а також не було надано ніяких письмових заперечень на адресу позивача за первісним позовом.

Згідно п.п.5.1.2 Договору орендна плата за цим Договором вноситься суборендарем щомісячно. Орендні платежі за поточний місяць вносяться на банківський рахунок орендаря авансом не пізніше 5-го календарного дня поточного місяця.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, з урахуванням чого за період з 26.03.2009р. по 06.04.2009р. виникла заборгованість по орендній платі та відшкодуванню комунальних та експлуатаційних витрат у загальній сумі 165899,62 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно зобов'язання відповідача за первісним позовом повернути додаткову угоду від 06.04.2009р. та акту приймання передачі, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов’язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин. Серед переліку наведених статей відсутній такий спосіб захисту права, як зобов’язання до підписання додаткової угоди та акту приймання - передачі приміщення, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суду не надано доказів неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, а отже відсутні підстави для визнання спірного договору розірваним з 31.03.2009р., тому суд відмовляє в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Враховуючи викладене первісний позов в частині стягнення 165899,62 грн. є нормативно та документально обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, в іншій частині суд відмовляє в задоволенні первісного позову.

Відповідно до статті 49 ГПК України держмито та судові витрати покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 41, 43, 44-49, 60, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Відмовити в клопотанні ТОВ фірми "Пранк" про призначення судово-будівельної експертизи.

Задовольнити первісний позов частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Пранк" (61124 м.Харків, пр-т Гагаріна, 167/1, п/р 26002000119106 у відділенні № 2 ВАТ "Укрексімбанк" філія м. Харкова МФО 351618, код 23468734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія КС" (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40-б, п/р 260063016189 в АБ "Національні Інвестиції" у м. Києві, МФО 300498, код 32388249) заборгованість у сумі 165899,62 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1659,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

В задоволенні решти вимог первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Яризько В.О.

суддя Шатерніков М.І.

суддя Тихий П.В.