Рішення № 10595457, 31.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.10 Справа№ 7/53

за позовом приватного підприємця ОСОБА_1

до відповідача Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку»в особі Львівської філії

про стягнення заборгованості з орендної плати

ціна позову 9338грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - не зявився;

від відповідача Безнощак Б.І., довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»Львівської філії про стягнення заборгованості з орендної плати; ціна позову 9338грн. Позивач також просить судові витрати по справі покласти на Відповідача.

Відповідно до позовної заяви, між Позивачем (Орендодавцем) та Відповідачем (Орендарем) 07.07.2006р. укладено договір оренди нежитловизх приміщень. Внаслідок непроведення Відповідачем розрахунку з Позивачем за травень 2009р., у Відповідача виник борг перед Позивачем на суму 9338грн.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, договором оренди нежитлових приміщень №3 від 07.07.2006р., актом прийому-передачі від 04.07.2008р. (додаток №1 до договору), рахунком №19 від 01.07.2009р., квитанціями №1604.154.2, №1604.154.3, №1604.154.7 від 22.07.2009р., описом цінного листа з відбитком поштового штемпеля та фіскальним поштовим чеком №5429 від 10.08.2009р., ст.ст. 15, 16, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.12, 15, 22, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/53 від 19.08.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10год. 10хв. 03.09.2009р. ухвалою господарського суду Львівської області №7/53 від 03.09.2009р. провадження у справі зупинено з причин та підстав, зазначених в ухвалі. Ухвалою господарського суду Львівської області №7/53 від 04.03.2010р. поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15год. 00хв. 15.03.2010р. розгляд справи відкладено з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №7/53 від 15.03.2010р.

Протягом розгляду справи по явці представнику Позивача та представникам Відповідача оголошено права та обовязки, визначені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/53 від 04.03.2010р. та від 15.03.2010р., які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області ) зазначалось, що права та обовязки сторін визначені ст,ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання не зявився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

15.03.2010р. представник Позивача ОСОБА_4 в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав повністю, подав довіреність на право здійснення представництва.

Представник Відповідача в судове засідання зявився, проти позову заперечив, усно зазначивши, що в червні 2009р. договір оренди між сторонами було розірвано, отже, підстав для нарахування орендної плати за даний період немає. Письмово оформленного відзиву на позовну заяву Відповідачем не подано.

03.09.2009р. в судовому засіданні представником Відповідача подано довіреність на право здійснення представництва.

Крім того, 02.09.2009р. до господарського суду надійшло клопотання представника Відповідача про зупинення провадження у справі. До клопотання додано копії наступних документів: ухвали господарського суду Івано-Франківської області №9/108 від 28.07.2009р.; позовної заяви від 22.07.2009р.; свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №008491; довідки з ЄДРПОУ серії АА №204243; довідки з ЄДРПОУ №4522; положення про Львівську філії акціонерного банку «Банк регіонального розвитку».

31.03.2010р. в судове засідання зявився представник Відповідача, який проти позову заперечив з описаних вище підстав. В судовому засіданні представником Відповідача подано копії наступних документів: довіреності на право здійснення представництва; наказів по акціонерному банку «Банк регіонального розвитку»№356 від 08.10.2009р., №189 від 28.04.2009р.; рішення господарського суду Івано-Франківської області №16/157 від 01.12.2009р., та оригінал акту ліквідації Бурштинського відділення №7 від 30.04.2009р.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/53 від 03.09.2009р. провадження у справі зупинено до розгляду господарським судом Івано-Франківської області справи №9/108 за позовом АБ «Банк регіонального розвитку»до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та зобовзано Сторін поінформувати суд про результати розгляду справи №9/108. Враховуючи те, що станом на 18.02.2010р. данного обовязку останніми не виконано, господарським судом Львівської області скеровано листа судді господарського суду Івано-Франківської області Фанді О.М. з проханням повідомити суд про результати розгляду справи №9/108.

Листом господарського суду Івано-Франківської області №234 від 24.02.2010р. повідомлено суд про результати розгляду справи №9/108, в тому числі про прийняття 2209.2009р. рішення по справі, винесену Львівським апеляційним господарським судом 09.12.2009р. постанову, та те, що в касаційному порядку рішення не оскаржувалось. До листа додано копію рішення Івано-Франківського господарського суду №9/108 від 22.09.2009р., копію постанови Львівського апеляційного господарського суду №9/108 від 09.12.2009р.

Протягом розгляду справи та в судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до п.1.1 договору оренди нежитлових приміщень №3 від 07.07.2006р. (далі Договір), укладеного між Позивачем (Орендодавцем) та Відповідачем (Орендарем), Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 98,3 м2, яке розташоване за адресою: 77111, Івано-Франківська обл., Галицький р.-н, м.Бурштин, вул..Калуська (вул..Комсомольська), буд.6ж.

Згідно п.1.4 Договору, приміщення передається Орендодавцем Орендарю в оренду за актом приймання-передачі (додаток №1 до Договору). Відповідно до акту приймання-передачі приміщення від 04.07.2008р. (додаток №1 до Договору), Позивачем передав, а Відповідач прийняв зазначене в Договорі приміщення; акт підписано та скріплено відбитками печаток представниками обох Сторін.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.3 Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами; строк найму за Договором становить 364 дні з моменту передачі приміщення згідно Акту приймання-передачі; повернення приміщень і обладнання оформляється актами приймання-передачі.

Згідно п.п.4.1, 4.2, 4.3 Договору, Сторони встановили, що вартість оренди нежитлових приміщень без ПДВ становить 70,70 грн. в місяць за 1 м2, що згідно офіційного курсу НБУ на дату укладення цього Договору складає 14,0доларів США; у випадку невиконання Орендодавцем п.5.1 Договору (щодо забезпечення опалення в орендованих приміщеннях), розмір орендної плати буде становити 35,35грн. в місяць за 1 м2, що згідно офіційного курсу НБУ на дату укладення цього договору складає 7,0 доларів США; орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі наданого Орендодавцем рахунку; обовязок зі сплати орендної плати виникає в Орендаря після підписання представниками Сторін акта приймання-передачі.

Відповідно до п.4.6 Договору, розмір орендної плати за згодою сторін може змінюватися у випадку зміни цін і тарифів на матеріали, енергоносії та інших умов, які безпосередньо впливають на формування ціни, а також підлягає коригуванню відповідно до курсу національної валюти.

Згідно п.6.1 Договору, Орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.10.1 Договору, умови Договору зберігають силу протягом усього терміну цього Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобовязань Орендаря щодо орендної плати до виконання зобовязань.

Згідно п.10.3 Договору, за ініціативою однієї із сторін Договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чиним законодавством.

Відповідно до наявної в матерілах справи копії рахунку №19 на платника Відповідача про оплату орендної плати за червень згідно Договору, Позивач пропонує оплатити Відповідачу орендну плату за Договором в розмірі 9338,5грн.

Доказом скерування вказаного рахунку Відповідачу є наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення №19481 від 16.06.2009р.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Крім того, рішенням господарського суду Львівської області від 15.07.2009р. у справі №29/1 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до акціонерного банку «Банк Регіонального розвитку»в особі Львівської філії про стягнення заборгованості з орендної плати по договору оренди нежитлових приміщень від 07.07.2006 р. (яке залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2010р. по справі №29/1, постанова набрала законної сили), позов задоволено та встановлено наступні факти.

Так, Між сторонами по справі укладено Договір оренди нежитлових приміщень №3 від 07.07.2006 р. (надалі Договір); за умовами п. 1.1 Договору орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає в тимчасове платне користування не житлове приміщення загальною площею 98,3 м2, що позначене на поверховому плані літерою "А", що розташоване за адресою: 77111, Івано-Франківська область, Галицький район, м. Бурштин, вул. Калуська (вул. Комсомольська), будинок 6ж; на виконання умов Договору відповідачу передано зазначене приміщення, про що сторонами складено Акт приймання-передачі приміщення від 04.07.2008р.; згідно з умовами п. 4.1, п. 4.2 Договору сторони погодили розмір орендної плати 70,70 грн. в місяць за 1 м2, а також обовязок відповідача перераховувати ці кошти не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі наданого орендодавцем рахунку.

Також, судом прийнято до уваги, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.2009р. по справі №9/108 за позовом акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»в особі Львівської філії до приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання договору недійсним (договір оренди нежитлових приміщень №3 від 07.07.2006р. Договір), в позові відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2009р. по справі №9/108 дане рішення залишено без змін.

Наведеним рішення, зокрема, встановлено, що укладений між Сторонами договір діє до 07.07.2009р.

Крім того, рішенням господарського суду Івано-Франківської області №9/108 від 22.09.2009р. встановлено та постановою Львівського апеляційного господарського суду Львівської області №9/108 від 09.12.2009р. переглянуто, що 01.11.2008р. сторони уклали додатковий договір до договору оренди №3 від 07.07.2006р., в якому змінили п.4.1 основного договору, встановивши, що з 01.11.2008р. по 31.12.2008р. вартість оренди нежитлових приміщень без ПДВ становить 95грн. в місяць за 1 м2, що згідно офіційного курсу НБУ на дату укладення змін до цього Договору складає 18,2 доларів США. У грудні 2008р. Сторони зобовязались погодити розмір орендної плати на 2009р. в сторону збільшення, інші умови Договору залишили без змін. Однак, після грудня 2008р. від жодної із сторін пропозицій щодо зміни орендної плати не надходило. Оскільки п.4.1 Додаткового договору до Договору оренди №3 передбачено обовязок обох сторін, а не лише Позивача, погодити розмір орендної плати; у відповідності до ст.764 Цивільного кодексу України умова договору, визначена в п.4.1 Додаткової угоди до Договору, вважається поновленою.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, відповідно до представленої представником Відповідача копії рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2009р. по справі №16/157 за позовом акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»в особі Львівської філії до підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №3 від 07.07.2006р., в задоволенні позову відмовлено.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повне чи часткове погашення боргу в розмірі 9338грн., враховуючи представлені докази та доводи мотивувальної частини рішення, суд приходить до висновку, що вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача 9338грн. боргу підлягає до задоволення.

Також, Відповідно до п.1 наказу №356 від 08.10.2009р. по акціонерному банку «Банк регіонального розвитку», наказано здійснити реорганізацію Львівської філії АБ «БРР»шляхом припинення її діяльності та відкриття на базі Львівської філії Львівського відділення Західного регіонального управління на балансі АБ «ББР» 13.11.2009р.

Здійснення такої реорганізації підтверджується в тому числі відбитком печатки на довіреності представника Відповідача, що брав участь в судовому засіданні (де зазначено Львівське відділення Західне регіональне управління).

Вирішуючи питання про особу, з якої слід стягувати заборгованість, в даному випадку слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діяв відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи. Про це, також, зазначено в п.1 Розяснення Вищого господарського (Вищого арбітражного) суду України №02-5/492 від 28.07.1994р. з відповідними змінами та доповненнями.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

31.03.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.04.2010 року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, ч.2 ст.35, 43, 49, 75, 85 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 599, 610, 629 ч.1 ст.759, ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, договором оренди нежитлових приміщень №3 від 07.07.2006р., суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська,8 «а»ідентифікаційний код 19338316) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (77111, АДРЕСА_1, ідендифікаційний номер НОМЕР_1) 9338грн. 00коп. основного боргу, 102грн. 00коп. державного мита, 118грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя