Рішення № 10595407, 30.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.10                                                                                                     Справа№ 7/41

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Велмаш-Україна»

до відповідача приватного підприємства «Одісей»

про зобов’язання повернути майно

ціна позову: 112750грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - Козаренко Євгеній Валерійович, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велмаш-Україна»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства «Одісей»про стягнення заборгованості; ціна позову 112750грн.

30.03.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить зобов’язати Відповідача повернути майно.

Позовні вимоги позовної заяви мотивовані, зокрма, договором поставки №Д061/4 від 05.06.2009р., актом прийому-передачі від 19.06.2009р., видатковою накладною №СС-1906/Ю1 від 19.06.2009р. на суму 162750грн., статутом ТзОВ «Велмаш-Україна», протоколом зборів учасників Товариства №1 від 23.09.2005р., довідкою про включення Відповідача в ЄДРПОУ серії АГ №904161 станом на 03.02.2010р., довідкою про включення Позивача в ЄДРПОУ серії АГ №904164 станом на 03.02.2010р., свідоцтвом про державну реєстрацію Позивача серії А00 №503424, свідоцтвом про державну реєстрацію Відповідача серії А01 №109228, фіскальним поштовим чеком №5348 від 26.02.2010р. та описом влкдаення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля, платіжними дорученнями №185 та №186 від 17.12.2009р., ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 46, 54, 64, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги заяви про зміну позовних вимог додатково мотивовані, зокрема, описом вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля та фіскальним поштовим чеком №2387 від 29.03.2010р., витягом з ЄДРПОУ серії АД №231990 станом на 23.03.2010р., довіреністю на право здійснення представництва, ст.ст.16, 526, 530, 611, 697, 712 Цмвільного кодексу України, ст.ст.12, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/41 від 03.03.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14год. 30хв. 15.03.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/41 від 15.03.2010р., 31.03.2010р., 12.04.2010р.

Протягом розгляду справи по явці представникам Сторін оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/41 від 03.03.2010р., 15.03.2010р., 31.03.2010р., 12.04.2010р., які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області),зазначалось, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано довіреність на право здійснення представництва.

26.03.2010р. до господарського суду Львівської області надійшов супроводжувальний лист, з яким представником Позивача надано суду наступні документи: акт звірки взаєморозрахунків між Сторонами станом на 19.03.2010р., підписаний та скріплений відбитком печатки Позивача та опис вкладення у цінний лист з відбитком поштового щтемпеля, і фіскальний поштовий чек №3416 від 23.03.2010р.; повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України.30.03.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла описана вище заява про зміну позовних вимог.

30.04.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява представника Позивача, в якій зазначалось наступне. Відповідаечм не подано доказів продажу майна іншій особі, відтак, його усні зауваження не можуть бути взяті до уваги, як такі, що є безпідстаними. Посилання Відповідача на зменшення суми заборгованості за договором поставки деревини свідчать про визнання ним боргу за договором поставки обладнання; зменшення суми позову не може бути проведено у зв’язку з неоднорідністю вимог; за стягненням боргу Відповідач може звернутися до суду самостійно.

З приводу заяви Позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти приватного підприємства «Одісей»в розмірі суми боргу –112750грн. в ухвалі господарського суду Львівської області №7/41 від 03.03.2010р. судом зазначено, що суд дійшов висновку, що в матеріалах справи не наведено достатніх підстав, які б вказували, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В подальшому розгляді справи Позивачем заява про забезпечення позову не подавалась.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання (підтвердженням чого є дані реєстру вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та участь представника Відповідача в попередньому судовому засіданні 12.04.2010р.). Явка визначена обов’язковою. Про причини неявки суду не повідомив.

Протягом розгляду спору предстаником Відповідача Небесною О.І. подано наступні документи: довіреність на право здійснення предстаництва та витяг про включення Відповідача в ЄДРПОУ серії АБ №484987.

Також, представником Відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Позивач безпідставно вимагає 112750грн.; вимога повинна бути зменшена на 22538,64грн., тобто на вартість товару згідно договору №Д062/4 від 09.07.2009р. До відзиву додано видаткову накладну №РН-0000004 від 03.08.2009р. на суму 22538,64грн. (товар –брус (смерека)), підписану та скріплену відбитком печатки Відповідача та копію договору від 09.06.2009р., предметом якого являється товар –брус (смерека).

В судовому засіданні 12.04.2010р. представник Відповідача усно заявила, що майно, повернути яке вимагає Позивач, у Відповідача відсутнє, оскільки продане Відповідачем. У зв’язку з чим, ухвалою господарського суду Львівської області №7/41 від 12.04.2010р., яка оголошувалась в судовому засіданні і скерована Відповідачу, зобов’язувалось Відповідача представити докази продажу майна, яке вимагає Позивач. Зазначені вимоги ухвали господарського суду Відповідачем не виконані і не повідомлено про причини їх невиконання.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

05.06.2009р. між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки №Д061/4 (далі –Договір), відповідно до п.1.1 якого, Продавець зобов’язується поставити і передати у власність Покупця Товар, а Покупець –прийняти і оплатити Товар на умовах данного Договору.

Згідно п.1.2 Договору, найменування і кількість Товару, - РЦА 380Е зі срічковим транспортером 4м, ніж для 4 частин, ніж для 6 частин, ніж для 8 частин, гідравлічний підйомник DM 1511.

Відповідно до п.п..2.1, 2.5 Договору, вартість Товару –162750грн., з яких –50000грн. –передоплата; остаточна оплата в розмірі 112750грн. напротязі 30 днів з моменту відвантаження Товару; загальна сума Договору –162750грн.

Згідно п.2.4 Договору, право власності на Товар переходить до Покупця з моменту 100% оплати.

Товар передано Відповідачу відповідно до акту приймання-передачі від 19.06.2009р. також, відповідно до видаткової накладної №СС-1906/Ю1 від 19.06.2009р., Відповідачем отримано від Позивача Товар загальною вартістю 162750грн. Крім того, факт отримання Товару за Договором визнав представник Відповідача.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.697 Цивільного кодексу України, договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин; у цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару; якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару; продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Враховуючи вищенаведене, та те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повну оплату Товару Відповідачем, чи про повернення ним Товару Позивачувраховуючи представлені докази та доводи мотивувальної частини рішення, суд приходить до висновку, що вимога Позивача щодо зобов’язання Відповідача повернути Товар підлягає до задоволення.

Щодо усних доводів представника Відповідача, висловлених в судовому засіданні 12.04.2010р., про те, що Товар, повернути який вимагає Позивач, у Відповідача відсутній, оскільки проданий Відповідачем, суд зазначає наступне.

Як зазначено в описовій частині рішення, у зв’язку з заявленими представником Відповідача усними доводами, ухвалою господарського суду Львівської області №7/41 від 12.04.2010р., яка оголошувалась в судовому засіданні і скерована Відповідачу, зобов’язувалось Відповідача представити докази продажу майна, яке вимагає Позивач.

Зазначені вимоги ухвали господарського суду Відповідачем не виконані і не повідомлено про причини їх невиконання.

Тобто, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про продаж Відповідачем Товару.

Крім того, як зазначалось вище у мотивувальній частині рішення, згідно п.2.4 Договору, право власності на Товар переходить до Покупця з моменту 100% оплати.

З приводу доводів Відповідача про необхідність зменшення суми позовних вимог за первісним позовом, а сааме того, що Позивач безпідставно вимагає 112750грн.; вимога повинна бути зменшена на 22538,64грн., тобто на вартість товару згідно договору №Д062/4 від 09.07.2009р., суд зазначає наступне.

Договір поставки №Д061/4 від 05.06.2009р. (по тексту –Договір) не є взаємопов’язаним чи взаємозалежним з договором №Д062/4 від 09.07.2009р., тому вимоги за вказаним Відповідачем договором про поставку бруса смереки не можуть бути прийняті судом як взаємозалікові та не відносяться до предмету спору.

Разом з тим, суд зазначає, що вимоги щодо виконання Позивачем зобов’язань за договором поставки брусу смереки можуть бути пред’явлені Відповідачем самостійно.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

30.04.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05.05.2010 року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 75, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 599, 610, 629? 697 Цивільного кодексу України, договором поставки №L061|4 від 05.06.2009р., суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Зобов’язати приватне підприємство «Одісей» (80351, Львівська обл.., Жовківський р.-н, с.Глинськ, вул..Шухевича, 107А, ідентифікаційний код 30253783) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Велмаш-Україна»(61171, м.Харків, Фрунзенський р.-н, Салтівське шосе, буд.248А, ідентифікаційний код 33676753) майно, отримане за договором поставки №L061|4 від 05.06.2009р. –РЦА 380Е зі срічковим транспортером 4м, ніж для 4 частин, ніж для 6 частин, ніж для 8 частин, гідравлічний підйомник DM 1511.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя