Рішення № 10595398, 19.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.10                                                                                           Справа№ 3/72

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Дочірнього підприємства «Техномонтаж-Жидачів»ЗАТ «КСУ «Техномонтаж», м. Жидачів,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта», м. Львів,

Про стягнення 47755,83 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Анікєєв О.І. –директор, Фетиш В.Б. (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з’явився.

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Дочірнім підприємством «Техномонтаж-Жидачів»ЗАТ «КСУ «Техномонтаж»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта»про стягнення 47755,83 грн.

В судовому засіданні 02.06.10 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 19.07.10 року позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач явки повноваженого представника у судове засідання 19.07.10 р. не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення.

В судовому засіданні 19.07.10 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

18 листопада 2009 року між Дочірнім підприємством «Техномонтаж –Жидачів»ЗАТ «КСУ «Техномонтаж»(Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агровіта» (Замовник) укладено договір № 18-11/09 згідно умов якого, Замовник доручає, а Підрядник зобов’язується виконати власними та залученими силами і засобами роботи по ремонту обертової печі № 6. Заміна конуса ВАТ «Миколаївцемент», здати виконані роботи Замовнику, ліквідувати недоробки і дефекти виявлені в ході приймання робіт, а замовник зобов’язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.2 Договору обсяг робіт визначається у повній відповідності до проектно –кошторисної документації, наданої Замовником. При необхідності обсяги робіт можуть бути уточнені на основі фактично виконаних робіт, які мають бути підтверджені відповідними додатками до цього договору.

Згідно до п. 4.3 Договору ТзОВ «Агровіта»зобов’язується провести остаточний розрахунок на протязі 5-ти банківських днів після підписання сторонами кінцевого акту прийняття виконаних робіт.

Позивачем виконано свої договірні зобов’язання, що підтверджується актом виконаних робіт № 60 від 30 грудня 2009 року на суму 72957,60 грн., завірений належним чином (печатками) та підписаний повноважними представниками сторін (додано до матеріалів справи).

Позивач зазначає у позовній заяві про часткову оплату за надані послуги в сумі 27648,00 грн.

Позивачем відповідачу направлялись звернення про добровільну сплату не погашеної заборгованост, які залишені відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем згідно позовної заяви складає 45309,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 2084,23 грн. та три відсотки річних в сумі 362,00 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволенняв частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору № 18-11/09 від 18.11.09 р. укладеного між Дочірнім підприємством «Техномонтаж –Жидачів»ЗАТ «КСУ «Техномонтаж»(Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агровіта»(Замовник), Підрядником виконано ремонт обертової печі № 6, заміна конуса ВАТ «Миколаївцемент», що свідчить про повне виконання своїх договірних зобов»язань та підтверджується актами виконаних робіт № 55 від 30 листопада 2009 року на суму 18043,20 грн. та № 60 від 30 грудня 2009 року на суму 72957,60 грн.

Відповідно до п. 4.3 Договору ТзОВ «Агровіта»зобов»язується провести остаточний розрахунок на протязі 5-ти банківських днів після підписання сторонами кінцевого акту прийняття виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем виконано повністю свої договірні зобов»язання, що підтверджується актами виконаних робіт № 55 від 30 листопада 2009 року на суму 18043,20 грн. та № 60 від 30 грудня 2009 року на суму 72957,60 грн., завірений належним чином (печатками) та підписаний повноважними представниками сторін (додано до матеріалів справи), на загальну суму 91000,80 грн.

Відповідач у відзиві № 12/32 від 21.06.10 р. заперечує проти позовних вимог, обґрунтовуючи той факт, що ним платіжними дорученнями: № 19/01 від 26 січня 2010 р. на суму 20000,00 грн.; № 22/01 від 29 січня 20010 р. на суму 20000,00 грн.; №36/03 від 1 березня 2010 р. на суму 10000,00 грн., оплачено надані послуги по Договору № 18-11/09 на загальну суму 50000,00 грн.

Однак, суд дослідивши матеріали справи зазначає, що відповідачем не враховано Акт № 55 від 30 листопада 2009 року на суму 18043,20 грн. та той факт, що загальна вартість наданих йому послуг позивачем становить 91000,80 грн.

В процесі розгляду справи Позивачем не заперечується оплата відповідачем за надані послуги в сумі 50000,00 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою по взаєморозрахунках де зазначено оплату відповідачем платіжними дорученнями: № 19/01 від 26 січня 2010 р. на суму 20000,00 грн.; № 22/01 від 29 січня 20010 р. на суму 20000,00 грн.; №36/03 від 1 березня 2010 р. на суму 10000,00 грн. по Договору № 18-11/09 на загальну суму 50000,00 грн.

Як вбачається із вище наведеного та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково в сумі 50000,00 грн., що спричинило заборгованість перед позивачем за виконані роботи по Договору № 18-11/09 в сумі 41000,80 грн.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Суд провівши перерахунок індексу інфляції та 3 процентів річних, дійшов до висновку, що до задоволення підлягає індекс інфляції в сумі 1886,02 грн. та 3 % річних в сумі 336,99 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вище зазначене та провівши перерахунок штрафних санкцій, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 43 223,81 грн., в тому числі: 41000,8 грн. - основної заборгованості, 1886,02 грн. - індексу інфляції та 336,99 грн. - 3 % річних.

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно по відношенню до задоволених вимог, а саме: 432,23 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта»(79053, м. Львів, вул. Хімічна, 4, код ЄДРПОУ 30052079) на користь Дочірнього підприємства «Техномонтаж –Жидачів»Закритого акціонерного товариства «КСУ»Техномонтаж»(81700, м. Жидачів, вул. Будівельників, 1, код ЄДРПОУ 33171274) –41000,80 грн. –основного боргу, 1886,02 грн. –інфляційних втрат, 336,99 грн. –трьох відсотків річних, 432,23 грн. – державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.07.10 р.

Суддя