Рішення № 10595380, 12.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.10                                                                                           Справа№ 7/28

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1»

до відповідача відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1»

про стягнення заборгованості

ціна позову: 27402,66грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - Вельгош Т.М., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача –Булик І.І., довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1»про стягнення заборгованості; ціна позову: 27402,66грн., в тому числі 23380грн. основного боргу, 2776,96грн. пені, 781,55грн. інфляційних нарахувань, 464,15грн. 3% річних за невиконання зобов’язання. Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати.

Відповідно до позовної заяви, між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки. На виконання данного договору Позивач поставив Відповідачу Товар. Відповідач лише частково здійснив оплату за поставлений Товар, внаслідок чого утворився борг в розмірі 23380грн.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, розрахунком ціни позову, договором поставки №03/04/09-01Н від 03.04.2009р., видатовими накладними №ТС-952 від 24.04.2009р. на суму 17160грн., №ТС-956 від 28.04.2010р. на суму 11536грн., №ТС-966 від 28.05.2009р. на суму 23954грн., №ТС-979 від 04.06.2009р. на суму 11844грн., виписками збанківського рахунку Позивача станом на 21.05.2009р. та 07.07.2009р., описом вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля від 04.02.2010р. та фіскальним поштовим чеком №6127 від 04.02.2010р., платіжними дорученнями №855292 та №855293 від 03.02.2010р. про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, описом вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля від 05.02.2010р., довіреністю на право здійснення предстаництва, ст.ст. 16, 22, 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 12, 15, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/28 від 15.02.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11год. 15хв. 09.03.2010р. в судовому засіданні 09.03.2010р. оголошувалась перерва до 10год. 30хв. 12.03.2010р.

В судовому засіданні представникам Сторін оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалі господарського суду Львівської області, яка одержана Сторонами (підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення та дані реєстру вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

В судовому засіданні 09.03.2010р. представниками Сторін подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; письмове повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; копію довідки серії АГ №410589 станом на 22.02.2010р. про включення Позивача в ЄДРПОУ; довідку серії АГ №410599 станом на 23.02.2010р. про включення Відповідача в ЄДРПОУ.

Представник Відповідача в судове засідання з’явився, позов визнав повністю.

Протягом розгляду справи представником Відповідача подано довіреність на право здійснення представництва.

Також, 09.03.2010р. в судовому засіданні усно зазначено та до господарського суду Львівської області надійшла заява представника Відповідача, в якій повідомляється, що Відповідач позов визнає повністю в сумі 27402,66грн. (враховуючи інфляційні витрати, пеню та 3% річних).

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АГ №410589 станом на 22.02.2010р., товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1»є юридичною особою, місцезнаходження –81118, Львівська обл., Пустомитівський р.-н, с.Ставчани, ідентифікаційний код 32602104.

Згідно довідки з ЄДРПОУ серії АГ №410599 станом на 23.02.2010р., відкрите акціонерне товариство «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1»є юридичною особою, місцезнаходження –79040, м.Львів, вул.Конюшинна, 14, ідентифікаційний код 03335511.

Щодо стягнення 23380грн. основного боргу.

03.04.2009р. між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки №03/04/09-01Н (далі –Договір), відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого, Постачальник зобов»язується поставити, передати у власність Покупця щебінь (далі –Товар) в кількості згідно Договору, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити Товар на умовах, визначених відповідно до цього Договору; кількість Товару, що продається за цим Договором, визначається фактичним обсягом поставок і зазначається в накладних.

Згідно п.п.3.1, 3.2 Договору, доставка Товару здійснюється за рахунок Постачальника та входить у вартість поставленного Товару; загальна вартість Договору складається відповідно до кількості фактично поставленного Товару, який зазначається в товаротранспортних накладних.

Відповідно до п.5.1 Договору, оплата Товару проводиться протягом 20 банківських днів з моменту поставки шляхом перерахування коштів на потовний рахунок Постачальника після перерахування коштів Замовником.

Згідно видаткових накладних: №ТС-952 від 24.04.2009р. на суму 17160грн., №ТС-956 від 28.04.2010р. на суму 11536грн., №ТС-966 від 28.05.2009р. на суму 23954грн., №ТС-979 від 04.06.2009р. на суму 11844грн., Позивачем поставлено Відповідачу Товар на загальну суму 64494грн.

Відповідно до доданих до позовної заяви банківських виписок станом на 21.05.2009р. та 07.07.2009р., Відповідачем оплачено Позивачу за щебінь 17160грн. та 23954грн.

Представником Відповідача борг визнано, про що 09.03.2010р. до господарського суду Львівської області подано відповідну заяву.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, визнання позову Відповідачем, та те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повне чи часткове погашення боргу в розмірі 23380грн., враховуючи представлені докази та доводи мотивувальної частини рішення, суд приходить до висновку, що вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача 23380грн. боргу підлягає до задоволення.

Щодо стягнення 2776,96грн. пені.

Позивач в розрахунку до ціни позову надає розрахунок пені, розрахований за період з 01.06.2009р. по 04.01.2010р. (при чому, період, за який здійснюється нарахування пені по кожній з поставок не перевищує 182дні), вихідними даними для якого є сума боргу, дані облікових ставок НБУ. Загальна сума пені, відповідно до проведенного розрахунку, становить 2776,96грн.

Згідно п.6.1 Договору, за порушення строків оплати Покупець несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленного Товару за кожен день прострочення.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

09.03.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява представника Відповідача, відповідно до якої, Відповідач заявлену в позовіі пеню визнає.

З врахуванням вищенаведеного, в тому числі п.6.1 Договору, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в розмірі 2776,96грн.

Щодо стягнення 464,15грн. 3% річних за невиконання зобов’язання та 781,55грн. інфляційних нарахувань.

Позивач в розрахунку до ціни позову надає розрахунок 3% річних за невиконання зобов’язання, розрахований за період з 01.06.2009р. по 03.02.2010р., вихідними даними для якого є сума боргу, терміни прострочення, ставка за один день прострочення. Загальна сума 3% річних, відповідно до проведенного розрахунку, становить 464,15грн.

Також, в розрахунку до ціни позову Позивачем надано розрахунок інфляційних нарахувань, вихідними даними для якого є сума боргу, терміни прострочення, величини індексів інфляції. Загальна сума інфляційних нарахувань відповідно до розрахунку складає 781,55грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

09.03.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява представника Відповідача, відповідно до якої, розмір 3% річних та інфляційних нарахувань, заявлених в позові, Відповідач визнає.

Враховуючи вищенаведене, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 464,15грн. 3% річних за невиконання зобов’язання, та 781,55грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

12.03.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.03.2010 року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 75, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.ст.193, 230, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, ч.1 ст.612, ст.ст.625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», договором поставки №1 від 16.07.2009р., суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1»(79040, м. Львів, вул. Конюшиння, 14, ідентифікаційний код 03335511) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1»(81118, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Ставчани, ідентифікаційний код 32602104) 23380грн. основного боргу, 2776грн. 96коп. пені, 464грн. 15коп. 3% річних за невиконання зобов’язання, 781грн. 55коп. інфляційних нарахувань, 274грн. 03коп. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя