ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.10 Справа№ 17/73
Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.
При секретарі Хрунь І.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: ТзОВ “Торговий дім “Спритний кухар”, м. Київ
до відповідача: ПП “Авелес”, Львів
про: стягнення 36 619,14 грн.
Представники :
Від позивача: не з’явився
Від відповідача: Гринчук Ю.В. –представник (Довіреність б/н від 25.01.2009р.)
Представнику відповідача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть спору:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ “Торговий дім “Спритний кухар”, м. Київ до відповідача –ПП “Авелес”, Львів про стягнення 36 619,14 грн.
Ухвалою суду від 04.06.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.06.2010р.
В судовому засіданні 22.06.2010р. представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав.
З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи відкладався.
В судове засідання 20.07.2010р. позивач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив.
Представник відповідача позовні вимоги в частині суми основного боргу визнав, проти стягнення штрафних санкцій заперечив.
Також, представником ПП “Авелес” подано Клопотання б/н від 20.07.2010р. про розстрочку виконання рішення суду рівними частинами на три місяці. На обгрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що ПП “Авелес” є торгівельним підприємством, основною метою якого виступає оптова торгівля продуктами харчування, платоспроможність підприємства прямо залежить від вчасних оплат контрагентів (покупців). З початку 2010 року різко скоротились реалізація (продаж) товару та вчасні оплати за поставлений товар від контрагентів.
Відповідач стверджує, що на даний час фінансовий стан ПП “Авелес” є надзвичайно складним і станом на 01.07.2010 р. кредиторська заборгованість підприємства складає 1 552 561,39 грн., а дебіторська заборгованість - 1 288 719,97грн. На підтвердження вказаного відповідачем надано суду Довідку ПП “Авелес”, підписану директором та головним бухгалтером підприємства.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
26.07.2009р. між ТзОВ “Торговий дім “Спритний Кухар” (надалі - Позивач) та ПП “Авелес” (надалі - Відповідач) укладено Договір купівлі-продажу № 2900ск, відовідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання продати, а відповідач купити товар в асортименті, за цінами та у кількості відповідно до накладних (рахунків-фактур), які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 2.1 Договору Товар відпускається відповідачу згідно з замовленням, що формується на підставі узгодженої заявки з покупцем.
Як вбачається із матеріалів справи на виконання договірних зобов’язань позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 28 209,60 грн., що підтверджується Видатковою накладною № СК-0004332 від 02.09.2009р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.
У п. 3.1 Договору сторони погодили, що оплата отриманого товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару від продавця до покупця, що засвідчується накладною.
У позовній заяві позивач зазначає, що в обумовлені Договором строки відповідач отриманого товару не оплатив.
За прострочення оплати товару позивач, на підставі п.6.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 2 970,12 грн.
Також, на підставі п. 6.3 Договору відповідачу нараховано штраф у розмірі 10 % від суми невиконаного зобов'язання, що складає 2 820,96 грн.
Окрім того, відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 2 087,51 грн. інфляційних втрат та 530,95 грн. 3 % річних.
Загальна сума позовних вимог становить 36 619,14 грн.
Суд заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору купівлі-продажу № 2900ск від 26.07.2009р.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В процесі розгляду справи судом встановлено, що договірних зобов’язань щодо оплати отриманого від позивача товару відповідач належно не виконав, відтак позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу суд вважає обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.
Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із врахуванням положень вищенаведених правових норм, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.
Щодо вимог позивача в частині стягнення пені та штрафу, суд зазначає наступне:
У ст. 611 ЦК України як правовий наслідок порушення зобов’язання передбачено, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій унормований ст. 231 ГК України, п. 6 якої передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Як вбачається із змісту позовних вимог та умов Договору в даному випадку штраф і пеню позивачем нараховано за одне й те ж правопорушення, а саме –несвоєчасну оплату товару (п.п.6.2., 6.3. Договору). Відтак, із врахуванням положень ст. 231 ГК України, суд прийшов до висновку, що до стягнення з відповідача підлягає лише пеня в розмірі 2 970,12 грн. В частині стягнення штрафу у позові слід відмовити.
Враховуючи подане відповідачем клопотання та те, що ПП “Авелес” перебуває у важкому фінонсовому становищі, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи, суд вважає за доцільне розстрочити виконання судового рішення рівними частинами на два місяці.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 61, 129 Конституції України, ст. 174, 193, 216, 230, 231 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд
ВИРІШИВ :
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з ПП “Авелес” (79000, м. Львів, п-т Червоної Калини, 95/24. Код ЄДРПОУ 36182692) на користь ТзОВ “Торговий дім “Спритний кухар” (02110, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2 Н. П. № 43. Код ЄДРПОУ 32381641) 28 209,60 грн. основного боргу, 2 970,12 грн. пені, 2 087,51 грн. інфляційних втрат, 530,95 грн. 3 % річних, всього –33 798,18 грн. з розстрочкою виконання рівними частинами на два місяці, а саме: 02.08.2010р. –16 899,09 грн.; 02.09.2010р. –16 899,09 грн.
3. Стягнути з ПП “Авелес” (79000, м. Львів, п-т Червоної Калини, 95/24. Код ЄДРПОУ 36182692) на користь ТзОВ “Торговий дім “Спритний кухар” (02110, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2 Н. П. № 43. Код ЄДРПОУ 32381641) 337,98 грн. державного мита та 217,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В частині стягнення 2 820,96 грн. штрафу в позові відмовити.
5. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 10595089, Господарський суд Львівської області було прийнято 20.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 17/73. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: