Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 48/35919.07.10 За позовом Приватного підприємства "Електричні системи України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології будівництва"
про стягнення 96472,58 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін: позивача:Федорчук О.М. відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство "Електричні системи України" (надалі –ПП "Електричні системи України") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології будівництва" (надалі –ТОВ "Сучасні технології будівництва") про стягнення 96472,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №04.02/09 від 04.02.2009 р. в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за виконані позивачем підрядні роботи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 76848,40 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 10646,69 грн., 3% річних у розмірі 2204,96 грн. та інфляційних збитків у розмірі 6772,53 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.07.2010 р.
В судове засідання 19.07.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 14.06.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 19.07.2010 р. не з’явився, вимог ухвали суду від 14.06.2010 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Належне повідомлення відповідача підтверджується відміткою на зворотній стороні ухвали суду від 14.06.2010 р. а також повідомленням про вручення поштового відправлення №10477224 відповідно до якого ухвала отримана відповідачем 18.06.2010 р.
Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
04.02.2009 р. між ПП "Електричні системи України" (підрядник) та ТОВ "Сучасні технології будівництва" (генеральний підрядник) укладено договір підряду №04.02/09 на виконання електромонтажних та будівельних робіт на об’єкті, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка (надалі –"Договір").
Відповідно до п. 3.1 Договору підрядник зобов’язується виконати роботи згідно проектної документації та разом із генеральним підрядником здати їх відповідним службам: внутрішні мережі електропостачання виробничо-складського комплексу (офісне приміщення) в с.Стоянка, Києво-Святошинського району, Київської області.
Стаття 317 Господарського кодексу України визначає, що підрядними відносинами у капітальному будівництві є, зокрема, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно п. 2.1 Договору генеральний підрядник доручає, а підрядник визначає вартість виконання робіт, згідно до СНІП та ДБН та інших нормативних документів. Вартість робіт визначається кошторисом щодо об’ємів запропонованих генеральним підрядником. До кожного виконаного об’єму робіт підрядник додає кошторис, який є невід'ємним додатком даного договору.
Відповідно до розділу 4.1 Договору вартість робіт визначається відповідно договірної ціни, узгодженої генеральним підрядником та підрядником, що складається на кожний етап робіт окремо, згідно переліку робіт вказаних в локальному кошторисі і є невід'ємною частиною договору та основою для взаєморозрахунків сторін.
Згідно п. 5.1 Договору загальна договірна ціна по об’єкту: розділи будівельних та електромонтажних робіт складає –119536,80 грн. в тому числі ПДВ 20% - 19922,80 грн. і може корегуватися після надходження затвердженої проектно-кошторисної документації та ТУ в повному обсязі, або внесення змін в проектно-кошторисну документацію генеральним підрядником в процесі виконання підрядником будівельних та електромонтажних робіт.
Згідно п. 5.4 Договору генеральний підрядник перед початком будівельних та електромонтажних робіт перераховує на розрахунковий рахунок підрядника кошти в розмірі: 50% від загальної договірної ціни. Загальна сума перерахування складає 59768,40 грн. в тому числі ПДВ 20% - 9961,40 грн. (п. 5.5 Договору).
Згідно банківської виписки з особового рахунку позивача від 24.02.2009 р. відповідач перерахував на рахунок позивача частину авансу у розмірі 20 000,00 грн.
30.04.2009 р. сторонами одночасно із прийманням-передачею виконаних підрядних робіт було відкореговано та затверджено договірну ціну, яка становить 96848,40 грн., що відображено в акті приймання та довідці про вартість виконаних підрядних робіт.
Відповідно до п. 6.1 Договору підрядник зобов’язується весь комплекс доручених йому робіт виконати та передати генеральному підряднику на протязі шестидесяти днів з моменту отримання авансового платежу.
Згідно п. 6.2 Договору датою виконання робіт вважається дата проведення розрахунків між генеральним підрядником та підрядником за актами виконаних будівельних та електромонтажних робіт.
Позивачем у квітні 2009 р. було виконано та передано, а ТОВ "Сучасні технології будівництва" прийняло роботи, що підтверджується актом-приймання виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (за формою КБ-3) від 30.04.2009 р.
Спір у справі виник у зв’язку із невиконанням відповідачем грошового зобов’язання по Договору.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 4 ст. 679 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до п. 5.7 Договору генеральний підрядник здійснює кінцевий розрахунок за виконаний об’єм робіт в безготівковій формі шляхом переказу на поточний рахунок підрядника грошових сум на підставі затвердженої довідки за формою КБ-3 та акту виконаних робіт за формою КБ-2в на протязі п’яти банківських днів з дня їх підписання.
Підрядні роботи прийняті відповідачем у повному обсязі 30.04.2009 р., про що свідчать підписи та кругла печатка відповідача, якими скріплено акт виконаних підрядних робіт та довідка. Доказів існування претензій по якості, кількості, вартості чи строку виконання робіт відповідачем не подано.
Згідно умов Договору остаточну оплату за виконані роботи відповідач повинен був здійснити у строк до 07.05.2009 р. Проте відповідач свого зобов’язання у встановлений Договором строк не виконав, у зв’язку із чим станом на день винесення рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем становить 76848,40 грн.
09.02.2010 р. позивачем на адресу ТОВ "Сучасні технології будівництва" було надіслано претензію №01/02 з вимогою протягом десяти днів погасити існуючу заборгованість.
Відповідач відповіді на претензію не надав заборгованості у встановлений строк не погасив.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивачем надано належні та допустимі докази виконання робіт та передачі їх відповідачу. Відповідач докази повної оплати вартості виконаних підрядних робіт не надав, а його заборгованість у розмірі 76848,40 грн. підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ "Сучасні технології будівництва" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6457199 від 15.07.2010 р. вбачається, що господарським судом м. Києва порушено справу про банкрутство ТОВ "Сучасні технології будівництва", проте матеріали справи не містять доказів публікації в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство та встановлення місячного строку для звернення з кредиторськими вимогами з пропущенням якого ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено відповідні правові наслідки.
За таких обставин, позовні вимоги ПП "Електричні системи України" про стягнення з ТОВ "Сучасні технології будівництва" заборгованості у розмірі 76848,40 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 8 414,21грн. за період з 08.05.2009 р. по 08.11.2009 р.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 7.4 Договору за несвоєчасне перерахування коштів генеральний підрядник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5% від суми, що підлягає оплаті за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на даний період.
Позивач розраховує пеню за період з 08.05.2009 р. по 08.11.2009 р. за подвійною обліковою ставкою Національного банку України за прострочення по оплаті 76 848,40 грн., проте суд здійснює перерахунок, виходячи з наступного.
По-перше, судом встановлено, що останнім днем виконання грошового зобов’язання відповідачем по оплаті виконаних робіт є 12.05.2009 р. (з урахуванням святкових та неробочих днів у травні 2009 р.), а тому правомірним є нарахування пені за прострочення по оплаті вартості виконаних підрядних робіт з 13.05.2009 р.
По-друге, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому нарахування штрафних санкцій (пені) припиняється 12.11.2009 р.
Отже, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та враховуючи визначений позивачем строк нарахування пені (з 08.05.2009 р. по 08.11.2009 р.), правомірним є стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з 13.05.2009 р. (дата встановлена судом) по 08.11.2009 р.(дата визначена позивачем) у розмірі 8 195,41 грн.
Суд відзначає, що згідно ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність (один рік), проте відповідачем заяви про застосування строку позовної давності ні усно, ні письмово не подано, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних збитків у розмірі 6 772,53грн. та 3% річних у розмірі 2 204,96 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 08.05.2009 р. по 08.02.2010 р.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що останнім днем виконання грошового зобов’язання за виконані підрядні роботи є 12.05.2009 р., а тому суд здійснює розрахунок 3% річних та інфляційних збитків виходячи з встановленого дня з якого відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, тобто з 13.05.2009 р.
За перерахунком суду розмір інфляційних збитків, що підлягає стягненню з відповідача становить 5 379,39грн., розмір 3% річних становить 1 718,04 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Сучасні технології будівництва" на користь ПП "Електричні системи України" заборгованості у розмірі 76 848,40 грн., пені у розмірі 8 195,41грн., інфляційних збитків у розмірі 5 379,39 грн. та 3% річних у розмірі 1 718,04 грн.
В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 2 451,28 грн., інфляційних збитків у розмірі 1 393,14 грн. та 3% річних у розмірі 486,92 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Приватного підприємства "Електричні системи України" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології будівництва" (02068, м. Київ, вул. Урлівська, 8, офіс 123; ідентифікаційний код 31458110) на користь Приватного підприємства "Електричні системи України" (08300, Київська область, м.Бориспіль, вул. Банківська, 1; ідентифікаційний код 33870205) заборгованість у розмірі 76 848 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 40 коп., пеню у розмірі 8 195 (вісім тисяч сто дев’яносто п’ять) грн. 41коп., інфляційних збитків у розмірі 5 379 (п’ять тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 39 коп., 3% річних у розмірі 1 718 (одна тисяча сімсот вісімнадцять) грн. 04 грн., державне мито у розмірі 921 (дев’ятсот двадцять одна) грн. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 40 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Р.В. Бойко
Судове рішення № 10594773, Господарський суд м. Києва було прийнято 19.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 48/359. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: