Рішення № 10594502, 13.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/11-16/14313.07.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Буд Арт Плюс”

До          Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІМ ПЛЮС ДІМ”

Про          стягнення 40328, 90 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача          Маркусевич Б.С. - пред. по довір.

Від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про повернення грошових коштів, сплачених за роботу, сплату пені та відшкодування збитків, понесені збитки внаслідок інфляції і 3% річних у розмірі –40328,90 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2009 у справі №31/11 позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Дім Плюс Дім" на користь ТОВ "Буд Арт Плюс" грошові кошти у сумі 34 312 грн.80 коп., інфляційні витрати у сумі 2 828 грн. 48 коп., 3 % річних у розмірі 640 грн. 19 коп. та пеню в розмірі 254 грн.; в решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду від 11.03.2010р. касаційну скаргу задоволено, рішення суду від 23.04.2009р. –скасовано, а матеріали справи направлено на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2010р. справу №31/11 було прийнято до провадження, присвоєно номер № 31/11-16/143 та призначено судовий розгляд на 20.04.2010р.

При новому розгляді справи:

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та надав суду зміни до позовних вимог, в яких повідомив суд про рішення № 17/82, яким розірвано Договір № 01-05ІВ від 20.01.2008р.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

До матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву, в якому відповідач повністю заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, враховуючи вимоги постанови Вищого господарського суду України, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2008 р. між сторонами було укладено Договір № 01-051В (далі –Договір), за умовами якого відповідач, як виконавець, взяв на себе зобов’язання виконати роботи по визначенню інженерно-геологічних умов ділянки для проектування водогону та колектору до котеджного містечка в с.м.т. Лукавиця Обухівського району Київської області, а позивач, як замовник, зобов’язався оплатити роботи наступним чином: 50% –попередня оплата, остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється Позивачем протягом 3-х календарних днів з моменту підписання сторонами Акту здавання-приймання виконаних робіт.

Вартість робіт по Договору становить 68525, 60 грн. (шістдесят вісім тисяч шістсот двадцять п’ять гривень 60 копійок), в т.ч. ПДВ 20% –11437, 60 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач зобов’язаний протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання передоплати надавати позивачу як замовнику дані про фактичне виконання та завершення робіт ,разом із звітом надсилати чи надавати Акти виконаних робіт.

Згідно Договору позивач часткового перерахував відповідачу кошти за виконання робіт, а відповідач в свою чергу повинен звітувати про виконані роботи в термін, зазначений умовами Договору до 11.04.2008року.

Позивач виконав свої зобов’язання за Договором та перерахував аванс, що підтверджується платіжним дорученням № 102 від 26.02.2008р. на суму 34312,80 грн.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань за Договором за виконані роботи, не звітував, відповідної документації не передав, фактично допустив прострочення виконання договірних умов (понад 227 календарних днів ).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

До матеріалів справи долучено рішення суду № 17/82 від 13.05.2009р., яке набрало законної сили.

Вказаним рішенням встановлено факт істотного порушення відповідачем умов Договору та розірвано вказаний Договір.

Позивач обраховує загальну суму заборгованості відповідача у розмірі 34312,80 грн.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов укладеного договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

          Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності до ч.3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У даному випадку відповідач прострочив виконання робіт по визначенню інженерно-геологічних умов ділянки для проектування водогону та колектору до кортежного містечка в с.м.т. Лукавиця Обухівського району Київської області,

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (сплата неустойки та ін.)

Згідно ч.2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно ,що закінчення її у строк стає явно неможливим , замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. У нашому випадку виконання умов договору відповідачем не здійснено своєчасно і ці обставини спричинили втрату інтересу замовника до виконання запланованих робіт .

Позивач просить суд, крім авансового платежу у розмірі –34312,80 грн., також стягнути на його користь з відповідача пеню у розмірі 2 547,43 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 828,48 грн., 3% річних у розмірі 640,19 грн., а всього 40 328,90 грн.

Порушення зобов’язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.5. договору передбачено , що за недотримання строків виконання робіт виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі облікової ставки НБУ , що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення, що за своєю правовою природою є пенею.

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Судом, на виконання вимог постанови Вищого господарського суду України, були досліджені докази по справі надані відповідачем.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІМ ПЛЮС ДІМ”(03151, м. Київ, вул. Ушинського ,36 , код ЄДРПОУ 34964587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Буд Арт Плюс” (02140, м. Київ, вул. М.Гришка ,3-А оф.605, код ЄДРПОУ 3399453), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження, грошові кошти у розмірі –34 312 (тридцять чотири тисячі триста дванадцять) грн.80 коп., 2 828 (дві тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 19 коп., пеню в розмірі 2547 (дві тисячі п’ятсот сорок сім) грн. 43 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 403 (чотириста три) грн. 29 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                    О.М.Ярмак

Рішення підписане 22.07.2010р.