Рішення № 10594495, 16.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/4216.07.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалов А.М.., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Закритого акціонерного товариства «Лізоформ», м.Київ, ідентифікаційний код 32665379

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауріс Груп», м.Київ, ідентифікаційний код 35372949

про: стягнення заборгованості у розмірі 37500,00 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –Бушуєв О.В. (за довіреністю №б/н від 25.06.2010р.;

від Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Лізоформ», м.Київ, ідентифікаційний код 32665379 (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауріс Груп», м.Київ, ідентифікаційний код 35372949 (далі –Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 37 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір поставки №42 від 04.02.2008р., Специфікація по цінах № 1, Акт звірки розрахунків від 25.02.2010р., правоустановчі документи Позивача.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.229, ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 49, 55, 57, Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 02.07.2010р. Позивач надав суду клопотання про зменшення суми позовних вимог у зв’язку з частковою оплатою Відповідачем заборгованості на суму 48805, 93, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме № 404 від 06.10.2009р. на суму –4000, 00 грн., № 420 від 14.10.2009р. на суму –2000, 00 грн., № 442 від 28.10.2009р. на суму –1805, 93 грн., № 456 від 05.11.2009р. на суму 10000, 00 грн., № 556 від 29.12.2009р. на суму –2000, 00 грн., № 032 від 21.01.2010р. на суму –4000, 00 грн., № 067 від 10.02.2010р. на суму –6500, 00 грн., № 117 від 10.03.2010р. на суму –4000, 00 грн., № 155 від 07.04.2010р. на суму –8500, 00 грн., та № 275 від 07.06.2010р. на суму –6000, 00 грн. Просить стягнути з Відповідача 19 000,00грн.

Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх зменшення.

Позивач у судове засідання з’явився, підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме Довідкою з головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві від 31.05.2010р.№ 21-10/3042-1 щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Лізоформ»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ауріс Груп»(Покупець) був укладений Договір поставки №42 (надалі-Договір).

Відповідно п.1. Договору Постачальник зобов’язується поставляти товар, а Покупець зобов’язується приймати товар і оплачувати його на умовах, обговорених у Договорі. Асортимент і ціна товару узгоджується Сторонами в заявці на товар і вказується в накладній на товар, яка визнається сторонами Специфікацією і є невід’ємною частиною Договору. Товар поставляється окремими партіями на підставі заявки Покупця. Заявка передається в письмовій формі по факсу, електронною поштою або через представника Постачальника.

Відповідно до п.2.1. Договору Постачальник відвантажує товар на адресу Покупця на умовах DDP (доставка товару Постачальником у пункт зазначений Покупцем) відповідно до правил ІНКОТЕРМС у діючій редакції протягом 4 днів з моменту надходження заявки Покупця.

Згідно п.2.5. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання накладної на Товар.

Розділом 4 Договору сторони визначили ціну товару й умови розрахунків, зокрема:

-          Суму договору складає сума всіх накладних на товар (п.4.1).

-          Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з моменту постачання товару. (п..4.2.)

Термін дії Договору встановлюється з моменту його фактичного підписання і до 31 грудня 2008р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов’язань по ньому. (п.8.1.).

Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 67 805,93 грн. Факт постачання продукції Відповідачеві, її обсяг і вартість підтверджується Товарною накладною ЛМ-28017 від 25.12.2008р на суму 67 805,93грн.,

Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків від 25.02.2010р.., підписаного з боку Позивача і Відповідача без будь-яких заперечень заборгованість складає 37 500,00 грн.

В період з 06.10.2009р. по 07.06.2010р. включно, Відповідачем здійснено оплату частини суми основного боргу у розмірі 48 805,93 грн., що підтверджено банківськими виписки про сплату 48805,93грн.

Проте до цього часу, кошти за товар у сумі 19000, 00 грн. не сплачені Позивачеві, в зв’язку з чим Позивач звернувся з зазначеним позовом до суду.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором поставки.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов’язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов’язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов’язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки №42 від 04.02.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 67 805,93 грн. Факт постачання продукції Відповідачеві, її обсяг і вартість підтверджується Товарною накладною ЛМ-28017 від 25.12.2008р на суму 67 805,93грн.,

Відповідачем не були виконані грошові зобов’язання із сплати поставленої продукції у повному обсязі. Судом встановлено, що Відповідач не в повному обсязі сплатив поставку продукції, згідно Товарної накладної ЛМ-28017 від 25.12.2008 р.

Згідно наданих до матеріалів справи платіжних доручень, а саме № 404 від 06.10.2009р. на суму –4000, 00 грн., № 420 від 14.10.2009р. на суму –2000, 00 грн., № 442 від 28.10.2009р. на суму –1805, 93 грн., № 456 від 05.11.2009р. на суму 10000, 00 грн., № 556 від 29.12.2009р. на суму –2000, 00 грн., № 032 від 21.01.2010р. на суму –4000, 00 грн., № 067 від 10.02.2010р. на суму –6500, 00 грн., № 117 від 10.03.2010р. на суму –4000, 00 грн., № 155 від 07.04.2010р. на суму –8500, 00 грн., та № 275 від 07.06.2010р. на суму –6000, 00 грн., Відповідачем було сплачено суму заборгованості на загальну суму –48805, 93 грн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 19 000,00 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлену продукцію та її розмір, а саме, 19000, 00 грн. підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу –у сумі 19 000,00 грн.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Лізоформ», м.Київ, ідентифікаційний код 32665379 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауріс Груп», м.Київ, ідентифікаційний код 35372949, на користь Закритого акціонерного товариства «Лізоформ», м.Київ, ідентифікаційний код 32665379 заборгованість у розмірі 19 000,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауріс Груп», м.Київ, ідентифікаційний код 35372949, на користь Закритого акціонерного товариства «Лізоформ», м.Київ, ідентифікаційний код 32665379 компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 190,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 119,57 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.07.2010р. за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 23.07.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через Господарський суд міста Києва в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.І. Ягічева