Рішення № 10594358, 22.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2010 р. Справа № 3/74

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання: Харук Т.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів", вул. Строкача, 13, м.Могилів-Подільський, Вінницька область, 24001

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Калуський завод комунального устаткування", вул.Г. Мартинця, 26, м. Коломия, Івано-Франківська область, 77301

про стягнення 7 600 грн. заборгованості.

За участю представників сторін:

Від позивача: Дерещук О.М.- представник, (довіреність № б/н від 01.02.10р.)

Від відповідача: не з"явилися.

в с т а н о в и в:

          Відкрите акціонерне товариство "Могилів - Подільський завод газового устаткування та приладів" заявив вимогу до відкритого акціонерного товариства "Калуський завод комунального устаткування" про стягнення 7 600 грн. заборгованості.

          Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд їх задоволити в повному обсязі.

          Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалами суду від 22.06.10р. та 06.07.10р. з повідомленням про вручення поштового відправлення.

          При цьому, відзиву на позов та письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього суду не надходило.

          Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони зобов"язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об"єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить вимогам чинного законодавства стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

          За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача в обгрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства встановив наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи позивач, на підставі усної домовленості з відповідачем, виготовив та передав у власність відповідача (на підставі довіреності № 100 від 15.07.09р.) наступну продукцію: кришку КР 676.01.139 та корпус КР 676.01.132 в кількості по 50 штук (разом) на загальну суму 12 600 грн., що підтверджується видатковою накладною № 263 від 21.07.09р., а відповідач, в свою чергу, зобов"язався здійснити передоплату в розмірі 5 000 грн. та після одержання продукції в термін до трьох місяців в повному розмірі оплатити її вартість.

          Однак, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, останній свої зобов"язання виконав неналежним чином, за отриманий товар розрахувався частково (в розмірі 5 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками), в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на час звернення з позовом до суду становить 7 600 грн. та складає предмет позову.

          Відповідно до приписів ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов"язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

          Складовою частиною цивільних правовідносин є цивільно-правові зобов"язання. Виконання цивільно-правового зобов"язання передбачає, зокрема, вчинення боржником певних дій відносно предмету зобов"язання - матеріальних благ (грошей), у зв"язку з передачею яких втановлюються зобов"язання.

          У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (Кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

          Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов"язання, а саме: зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

          Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Заявлена позивачем претензія № 619 від 10.12.09р. з вимогою погасити існуючу заборгованість, залишена відповідачем без відповіді та виконання.

          Таким чином, на підставі норм чинного цивільного та господарського Кодексів, позивачем вжито всіх заходів досудового врегулювання спору, які не дали результатів, а тому останній звернувся до суду за захистом порушеного права.

          З огляду на виконане, суд робить висновок про те, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу товару, в силу яких у позивача виникло право вимагати у відповідача кошти за отриманий ним товар, а у останнього - обов"язок його оплатити.

          Про виконання позивачем обов"язку щодо поставки товару свідчать документальні докази, що знаходяться в матеріалах справи.

          Доказів, які б свідчили про виконання обов"язку відповідачем щодо оплати за поставлений товар суду не подано. Невиконання відповідачем вимоги про оплату порушує інтереси позивача, оскільки строк виконання зобов"язання щодо оплати товару у відповідача настав на підставі виставленої вимоги і сума 7 600 грн. є простроченою.

          Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 7 600 грн. заборгованості обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

          Судові витрати понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 526, 530, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75 82-84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          позов відкритого акціонерного товариства "Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів" до ідкритого акціонерного товариства "Калуський завод комунального устаткування" про стягнення 7 600 грн. заборгованості задовільнити.

          Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Калуський завод комунального устаткування", вул.Г. Мартинця, 26, м. Коломия, Івано-Франківська область, 77301 (код ЄДРПОУ 03327730, р/р 26006060017641 у ІФФ КБ "Приватбанк" м. Калуш, МФО 336677) на користь акціонерного товариства "Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів", вул. Строкача, 13, м.Могилів-Подільський, Вінницька область, 24001 (код ЄДРПОУ 03327670, р/р 26001352563004 у Вінницькій ФКБ "Приватбанк", МФО 302689) - 7 600 (сім тисяч шістсот) грн. заборгованості, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно- технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич М.М.

                                                            рішення підписане 26.07.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 26.07.10