Рішення № 10594361, 22.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2010 р. Справа № 14/85

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Максимів Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Будтехніка-ІФ"

вул. Василіянок, 48, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: ТзОВ "Укрінтехбуд"

вул. Джохара Дудаєва, 1, м.Івано-Франківськ,76019

про стягнення 26 466,22 грн. заборгованості, з яких: 16 001,00грн.           основного боргу, 6 073,98грн. пені, 839,06грн. - 3% річних

та 3 552,18грн. інфляційних втрат

за участю представників сторін:

від позивача: Цимбалюк О.М.- керівник (довідка з ЄДРПОУ №1967)

від відповідача: не з"явилися

встановив:

позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:

-укладення між сторонами угоди №15/2008 про виконання робіт від 08.05.08, згідно умов якого виконавець (позивач) зобов"язався здійснити встановлення робочого та захисного риштування на об"єкті будівництва за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.М.Підгірянки,23, включаючи монтаж, закріплення, встановлення драбин та утримання на певний термін, а також демонтаж та прийняття на склад, а замовник (відповідач) - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість;

-неналежне виконання відповідачем умов договору що стосуються оплати за надані послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 16 001,00грн.;

-п.4.3 договору, відповідно до котрого у разі затримки оплати за оренду будівельного риштування понад встановлений термін сплачується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен календарний день. На підставі вказаного пункту договору позивач, за період з жовтня 2008 по червень 2010 року, нарахував відповідачу пеню в розмірі 6 073,98грн.;

-порушення відповідачем загальних умов виконання зобов’язання (ст.526 Цивільного кодексу України);

-ст.625 Цивільного кодексу України, якою передбачено відповідальність за порушення грошового зобов"язання. Внаслідок чого позивач нарахував відповідачу 839,06грн. -

3% річних та 3 552,18грн. інфляційних втрат.

Відповідач двічі в засідання суду не з"явився, причини неявки не повідомив, вимоги ухвал суду від 08.07.10 та 16.07.10 не виконав, а саме: не представив суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також не направив копію відзиву позивачу.

Відповідач не скористався своїми правами наданим йому ст.22 ГПК України, а саме: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

За наведених обставин та в силу ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належно повідомлено про час, дату та місце проведення засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №15807870 від 08.07.10.

Між сторонами 08.05.08 укладено угоду №15/2008 про виконання робіт.

Відповідно до умов договору, виконавець (позивач) зобов"язався здійснити встановлення робочого та захисного риштування на об"єкті будівництва за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.М.Підгірянки,23, включаючи монтаж, закріплення, встановлення драбин та утримання на певний термін, а також демонтаж та прийняття на склад, а замовник (відповідач) - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Додатком №1 до угоди сторони погодили договірну ціну.

Як вбачається з актів прийому-передачі виконаних робіт, а саме: від 08.05.08, 30.05.08, 20.06.08, 26.06.08, 25.07.08, 08.08.08, 14.08.08, 23.08.08, 29.08.08, сторони погодили проведення обсягів виконаних робіт на умовах укладеної угоди та їх фактичну вартість.

Актами надання послуг оренди будівельного риштування від 31.05.08, 30.06.08, 31.07.08, 01.08.08, 30.08.08, 09.09.08 сторони погодили термін та вартість послуг оренди риштування.

02.10.08 сторони підписали акт звірки розрахунків, відповідно до котрого заборгованість відповідача становить 16 001,00грн.

Відповідно до п.4.3 договору, у разі затримки оплати за оренду будівельного риштування понад встановлений термін сплачується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен календарний день. Позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 6 073,98грн. (за період з жовтня 2008 по червень 2010 року).

За порушення відповідачем грошового зобов"язання по договору, позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 839,06грн. - 3% річних та

3 552,18 грн.- інфляційних втрат.

Станом на сьогоднішній день загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 26 466,22грн.

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Угода №15/2008 про надання послуг від 08.05.08 укладена в межах чинного законодавства і є правомірною, оскільки її недійсність прямо не встановлена законом та вона не визнана судом недійсною (ст.204 ЦК України).

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до умов даної угоди та додатку №1 до угоди, сторонами погоджено договірні ціни та визначено порядок проведення розрахунків.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивачем відзначено, що у відповідача за неналежне виконання умов угоди виникла заборгованість у розмірі 16 001,00грн.

Відповідачем заборгованість не спростована, а доказів, які б підтверджували протилежне, суду не подано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст.3 вищезгаданого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

З огляду на викладене суд вважає, що позивачем правомірно нараховано відповідачу

6 073,98грн. пені, 839,06грн. - 3% річних та 3 552,18грн. інфляційних втрат за порушення виконання зобов’язань, встановлених сторонами в угоді.

Таким чином, загальна сума боргу становить 26 466,22грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі

26 466,22грн, з них: 16 001,00грн. основного боргу, 6 073,98грн. пені, 839,06грн. - 3% річних та 3 552,18грн. інфляційних втрат.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.11,204,509,526,530,610,625,629,901,903 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193,230 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТзОВ "Укрінтехбуд" , вул. Джохара Дудаєва, 1, м.Івано-Франківськ (код 31790296) на користь Приватного підприємства "Будтехніка-ІФ", вул. Василіянок, 48, м.Івано-Франківськ (код 30106621)

16 001,00грн. (шістнадцять тисяч одну гривню 00коп.) основного боргу, 6 073,98грн. (шість тисяч сімдесят три грнивні 98коп.) пені, 3 552,18грн. (три тисячі п"ятсот п"ятдесят дві гривні 18коп.) інфляційних витрат, 839,06грн. (вісімсот тридцять дев"ять гривень 06коп.) 3% річних, 264,66грн. (двісті шістдесят чотири гривні 06коп.) держмита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Булка В.І.

Рішення підписане 26.07.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В. 26.07.10