Рішення № 10594351, 22.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2010 р. Справа № 15/76

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Легум Серві", фактична адреса: вул. Гончара, 55 оф. 25, м. Київ, 01034, юридична адреса: вул. Басейна, 7-В, м. Київ, 01004,

до відповідача Івано-Франківського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист", вул. Гетьмана Мазепи, 135, м. Івано-Франківськ, 76025,

про стягнення коштів в сумі 17841 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача Стельмах Ю.М. - представник, довіреність б/н від 01.06.2010 року,

від відповідача представники не з'явилися,

в судовому засіданні приймає участь Парипа І.В. - посвідчення водія ІВА 084847 від 17.06.1999 року,

встановив:

                    Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Легум Серві" звернулося в суд з позовною заявою до Івано-Франківського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист" про стягнення коштів в сумі 17841 грн., в тому числі 15000 грн. основного боргу та 2841 грн. інфляційних втрат.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору на юридичне обслуговування № 2 від 03.12.2008 року позивачем надано відповідачу юридичні послуги, а відповідач не оплатив в повному обсязі кошти за надані послуги.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.2010 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.07.2010 року.

                    Відповідно до заяви про часткову відмову від позовних вимог вх. № 6098 від 22.07.2010 року позивач відмовляється від стягнення 2841 грн. інфляційних втрат.

                    З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив заяву і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

                    Представник позивача в судовому засіданні 22.07.2010 року позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про часткову відмову від позоних вимог. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на юридичне обслуговування № 2 від 03.12.2008 року, в частині оплати коштів за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість відповідача в сумі 15000 грн., яку просить стягнути з відповідача та покласти на останнього судові витрати.

                    Представник відповідача в судове засідання 22.07.2010 року не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалі від 13.07.2010 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалою суду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 15869027 вручено 15.07.2010 року.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо невиконання відповідачем вимог суду не подано.

          Натомість відповідачем направлено суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із перебуванням юрисконсульта підприємства у відрядженні. Розглянувши дане клопотання суд вважає його безпідставним, оскільки в судове засідання викликалось не юриста ОЗАТТЕ "Івано-Франківськтурист", а повноважного представника підприємства, тому відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

          Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.

                    За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                    03.12.2008 року між Івано-Франківським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Легум Серві" (Фірма) укладено договір на юридичне обслуговування № 2 (далі Договір), предметом якого є надання юридичних послуг Замовнику в обсязі та на умовах передбачених цим Договором.

                    Згідно п. 4.1. Договору послуги вважаються наданими належним чином та в повному обсязі з моменту надання замовнику постанови Вищого господарського суду України по справі. Сторони зобов'язані підписати Акт виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту надання послуг.

                    Позивач свої зобов'язання виконав належним чином. Представник позивача Стельмах Ю.М., взяв участь у судовому засіданні по справі, що підтверджується постановою Вищого господарського суду від 11.05.2008 року по справі 36/364 та довіреністю від 08.05.2007 року, виданою Відповідачем на представників Позивача. В результаті судового розгляду справи Вищий господарський суд своєю постановою від 11.12.2008 року касаційну скаргу ТзОВ "Компроміс" залишив без задоволення. Таким чином, Відповідач отримав позитивне рішення по судовій справі.

                    Згідно розділу 5 Договору Вартість послуг по договору становить 15000 гривень, які оплачуються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача.

                    15.12.2008 року сторони підписали Акт виконаних робіт, згідно якого Відповідач прийняв послуги Позивача, вартістю 15000 грн. без ПДВ, та зобов'язався оплатити вартість наданих послуг протягом 5 банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.

                    Однак свої зобов'язання з оплати вартості послуг Відповідач не виконав, кошти на банківський рахунок Позивача від Відповідача не надходили.

                    З метою досудового врегулювання спору 14.05.2010 року позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості в сумі 15000 грн., яка останнім залишено без розгляду.

                    На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 15000 грн., що підтверджується матеріалами справи.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

          У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

                    Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

                    У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

          Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          Доказів сплати заборгованості в сумі 15000 грн., відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

                    За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості згідно умов договору на юридичне обслуговування № 2 від 03.12.2008 року, в сумі 15000 грн., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього, відповідно до приписів, які встановлено ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, які понесено позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 150 грн. державного мита та 198 грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

                    прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Легум Серві" від позовних вимог в частині стягнення з Івано-Франківського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист" 2841 грн. інфляційних втрат.

                    Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Легум Серві" до Івано-Франківського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист" про стягнення коштів в сумі 15000 грн. задовольнити.

                    Стягнути з Івано-Франківського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист", вул. Гетьмана Мазепи, 135, м. Івано-Франківськ, 76025, (ідентифікаційний код 02659186), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Легум Серві", фактична адреса: вул. Гончара, 55 оф. 25, м. Київ, 01034, юридична адреса: вул. Басейна, 7-В, м. Київ, 01004, (ідентифікаційни код 36184752), 15000 (п"ятнадцять тис) грн. заборгованості згідно умов договору на юридичне обслуговування № 2 від 03.12.2008 року, 150 (сто п"ятдесят) грн. витрат по сплаті державного мита та 198 (сто дев"яносто вісім) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя Деделюк Б. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 23.07.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 23.07.10