Рішення № 10594262, 16.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/20316.06.10

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Райз-Максимко»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»

Простягнення 7519,68 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                     Гудзь Є.В. (за дов.)

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом закрите акціонерне товариство «Райз-Максимко»до товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»про стягнення 7519,68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2010 р. порушено провадження у справі № 17/203 та призначено її розгляд на 07.06.2010 р..

Відповідач до суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Клопотання позивача про об’єднання справ № 17/203 та № 17/175 в одне провадження відхилено.

Позивач подав додаткове нормативне обґрунтування позову, у якому послався на ч. 2 ст. 693 та ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2010р. розгляд справи відкладався на 16.06.2010 р., у зв’язку неявкою відповідача та розгляд справи та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Відповідач у судове засідання 16.06.2010 р. свого повноважного представника не направив, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений судом.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Згідно з протоколом № 5 загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства від 10.02.2009 р. «Науково-виробниче підприємство «Райз-Агро»вирішило змінити назву товариства на закрите акціонерне товариство «Райз-Максимко» (позивача по справі) та змінити місцезнаходження товариства на вулю Матросова, 10 в місті Червонозаводське, Лохвицький район, Полтавська область.

23.01.2007 р. між Нагірнянською філією закритого акціонерного товариства «НВП «Райз-Агро»(клієнтом) та товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(компанією) укладено договір № К-01227 (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору (пункт 2.1. Договору) відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно з отриманими пластиковими картками.

Відповідно до пунктів 3.2., 3.3 Договору платіжна картка, видана клієнту, приймається до обслуговування в торгових точках системи “Нафтогазтранскарт” наступного дня після її отримання; платіжна картка видається клієнту в користування, на термін дії договору, після чого має бути повернута відповідачеві.

Згідно з пунктом 7.3. зазначеного Договору, відповідач несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на рахунок ТОВ “Нафтогазтранскарт” і, в разі розірвання цього договору, гарантує повернення суми, яка залишилась після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому пунктом 10.2. цього Договору.

Пункт 10.2. Договору встановлено, що останній може бути змінений чи розірваний за згодою сторін, або за ініціативою однієї з сторін в порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством. Маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами та засвідчену печаткою, та здати платіжну картку. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення платіжної картки, проводиться звірка взаєморозрахунків та впродовж 3-х банківських днів між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.

Судом встановлено, що до вказаного Договору сторони уклали додаток № 2 до Договору «Про початковий об’єм грошових коштів та розмір незнижуваного залишку»від 15.01.2010 р. та додаток «Акт повернення пластикових карт від 05.03.2009 р.».

За твердженням позивача, сторонами належним чином виконувалися зобов’язання за Договором, однак з 2009 року Договір фактично сторонами не виконується. Повернення пластикових карток в кількості 15 штук відбулося 05.03.2009 р., що підтверджується актом повернення пластикових карт від 05.03.2009 р..

11.03.2010 р. позивач звернувся до суду відповідача з листом вих. № 11/03/2010-02, в якому запропоновував розірвати договір № К-01227, повернути грошові кошти в сумі 7519,68 грн. та надіслав акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 р. по 03.03.2010 р., згідно з яким залишок грошових коштів становить 7519,68 грн.

Вищезазначений акт звірки взаєморозрахунків був підписаний відповідачем, проте лист був залишений без відповіді та реагування.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 7519,68 грн. боргу, у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання Договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Крім того, згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуто, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

Враховуючи те, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань в частині повернення грошових коштів в сумі 7519,68 грн., що додатково підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, складеним сторонами по справі та підписаним уповноваженими представниками позивача та відповідача по справі, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 7519,68 грн. обґрунтовані матеріалами справи, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(03115, м. Київ, площа Святошинська, буд. 1, кв. 272; 02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 19 (10 поверх, офіс 1-2); рахунок 26009010730431 у КМФ АКБ «Укрсоцбанк»міста Києва, МФО 322012, код 34483710) на користь закритого акціонерного товариства «Райз-Максимко»(37240, Полтавська область, Лохвицький район, м. Червонозаводське, вул. Матросова, 10, рахунок 26002010017754 у ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код 30382533) 7519,68 грн. основного боргу, 102,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 23.07.2010 р.