Рішення № 10594265, 12.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/20512.07.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Інпроектсервіс» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Профісор»

простягнення 96430,25 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Швець Т.В. –представник за довіреністю № 3 від 05.05.2010 року;

Кузовлєва С.М. –представник за довіреністю № 8 від 07.07.2010 року;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Відкрите акціонерне товариство «Інпроектсервіс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профісор»про стягнення 96430,25 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 5054 від 21.05.2006 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 170400,00 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, зобов’язання з прийняття робіт та їх оплати відповідач виконав частково. Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 68160,00 грн., пеню у розмірі 8201,60 грн., збитки від інфляції у розмірі 17044,78 грн. та 3 % річних у розмірі 3023,87 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 08.06.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 08.06.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 21.05.2010 року, та надав заяву про уточнення позовних вимог.

          Відповідно до наданої заяви позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 68160,00 грн., пеню у розмірі 8201,60 грн., збитки від інфляції у розмірі 16284,78 грн. та 3 % річних у розмірі 3023,87 грн.

          Згідно з частиною 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Враховуючи зазначене, суд прийняв заяву позивача про уточнення позовних вимог.

          Представник відповідача у судове засідання 08.06.2010 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 21.05.2010 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2010 року відкладено розгляд справи на 22.06.2010 року.

          Представники сторін у судове засідання 22.06.2010 року не з’явилися, вимоги ухвали суду від 08.06.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2010 року відкладено розгляд справи на 12.07.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 12.07.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 22.06.2010 року, та заявив про уточнення позовних вимог.

          Посилаючись на часткове погашення відповідачем заявленої до стягнення суми основної заборгованості, позивач просив стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 38160,00 грн., пеню у розмірі 8201,60 грн., збитки від інфляції у розмірі 16284,78 грн. та 3 % річних у розмірі 3023,87 грн.

          Керуючись наведеною вище частиною 4 статті 22 ГПК України, суд прийняв заяву позивача про уточнення позовних вимог.

          Представник відповідача у судове засідання 12.07.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 22.06.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          21.03.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Інпроектсервіс»(надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Профісор»(надалі –відповідач) укладено договір № 5054 на виконання проектних робіт (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався розробити за завданням відповідача робочу документацію об’єкту «Дослідний завод з переробітку відходів полімерів в альтернативне паливо виробничої потужності 100 т. на добу по вул. Залізничників, 6 в м. Кагарлик, Київської області. І-й пусковий комплекс», а відповідач зобов’язався прийняти виконані роботи й оплатити їх.

          18.01.2008 року між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору (надалі –додаткова угода).

          Відповідно до пункту 1 додаткової угоди позивач зобов’язався розробити за завданням відповідача проектну документацію об’єкту «Дослідний завод з переробітку відходів полімерів в альтернативне паливо виробничої потужності 100 т. на добу по вул. Залізничників, 6 в м. Кагарлик, Київської області. Блок крекінгу. І-й пусковий комплекс», а відповідач зобов’язався прийняти виконані роботи й оплатити їх.

          Пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили, що ціна робіт, яка включає в себе відшкодування витрат позивача й оплату за виконану роботу, визначається протокольним кошторисом № 04/08 та складає 170400,00 грн.

          Згідно з календарним планом (додатком № 2до додаткової угоди) позивач зобов’язався виконати роботи в два етапи: І-й етап –Фундаменти під блок крекінгу, вартість 12000,00 грн.; ІІ-й етап –Закінчення проектування, вартістю 158400,00 грн.

          31.03.2008 року на виконання умов додаткової угоди відповідач прийняв роботи, виконані позивачем за І-м етапом, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання проектної документації, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, за яким підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх (частина 1 статті 887 ЦК України).

          Відповідно до частини 2 статті 887 ЦК України до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

          Згідно з частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. При цьому, якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

          Пунктом 3 додаткової угоди сторони передбачили, що порядок авансування, здачі-приймання робіт, остаточного розрахунку та інші умови виконання робіт за додатковою угодою вважати аналогічними умовам, викладеним в договорі.

          Відповідно до пункту 5.1 договору по закінченню робіт за кожним з етапів позивач передає відповідачу за накладною готову проектну документацію в письмовому вигляді в 4-х примирниках з супровідними документами, 4 примірники акта здачі-приймання проектної документації та рахунок на оплату 40 % від ціни відповідного етапу, що передбачено підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору.

          Пунктом 5.2 договору сторони обумовили, що відповідач протягом 7-ми календарних днів з дня отримання проектної документації зобов’язаний прийняти виконану роботу та надіслати позивачу два примірника акта здачі-приймання робіт, підписаних відповідачем та скріплених його печаткою.

          Згідно з пунктом 5.3 договору якщо протягом строку, вказаного в пункті 5.2 договору, відповідач не надішле позивачу два примірники акта здачі-приймання робіт, підписаних відповідачем та скріплених його печаткою, або не надішле письмової мотивованої відмови від прийняття робіт, робота вважається прийнятою відповідачем наступним днем за останнім днем строку, обумовленого в пункті 5.2 договору.

          З наданого суду листа вих. № 7 від 02.03.2009 року вбачається, що повний пакет документів за ІІ-м етапом робіт відповідач отримав в лютому 2009 року.

          Водночас, за твердженням позивача, вказані документи були відправлені на адресу відповідача 30.09.2008 року. На підтвердження зазначеного позивач посилається на додані до позовної заяви накладну № 57 від 29.09.2009 року, якою супроводжується передача технічної документації , декларацію № 9712686 про прийняття багажу до відправки та квитанцію № 0454441 про оплату послуг перевізника.

          Однак, названі документи підтверджують факт відправки лише проектної документації. Даних щодо відправки на адресу відповідача 4-х примірників акта здачі-приймання проектної документації та рахунку на оплату 40 % від ціни етапу останні не містять.

          За таких обставин, суд не приймає вказані докази в якості належних, та з огляду на відсутність в згаданому вище листі вих. № 7 від 02.03.2009 року вказівки на конкретну календарну дату отримання відповідачем повного пакету документів за ІІ-м етапом робіт, виходить з того, що даний пакет був отриманий в останній робочий день місяця, тобто, 27.02.2009 року.

          У встановлений договором строк відповідач не надіслав позивачу два примірника належним чином оформлених актів здачі-приймання робіт, так само, як і не надав позивачу вмотивованої відмови від прийняття робіт.

          З огляду на вказане, суд вважає, що роботи за ІІ-м етапом були виконані належним чином та прийняті відповідачем без зауважень. При цьому, датою прийняття робіт слід вважати 06.03.2009 року (27.02.2009 року + 7 календарних днів (пункт 5.2 договору)).

          Згідно з наведеним вище пунктом 3 додаткової угоди до виконання зобов’язання відповідача з розрахунку слід застосовувати відповідні положення договору.

          Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 договору сторони погодили, що протягом 5-ти банківських днів з дня підписання договору відповідач оплачує позивачу аванс у розмірі 60 % від ціни договору. Даною сумою авансується кожен з етапів, вказаних в календарному плані робіт. Сума авансу приймається пропорційно 60 % вартості кожного з етапів.

          Відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.2 договору протягом 5-ти банківських днів з дня передачі відповідачу результатів виконаних робіт за кожним з етапів згідно з актами здачі-приймання проектної продукції відповідач здійснює розрахунок та оплачує позивачу 40 % від вартості робіт за етапом, що залишилися.

          За аналогією, в рахунок оплати робіт за додатковою угодою протягом 5-ти банківських днів з дня її підписання відповідач зобов’язаний був сплатити позивачу аванс у розмірі 60 % від ціни додаткової угоди та протягом 5-ти банківських днів з дня передачі відповідачу результатів виконаних робіт за кожним з етапів згідно з актами здачі-приймання проектної продукції оплачувати позивачу 40 % від вартості робіт за етапом, що залишилися.

          Беручи до уваги наведене, суд визначає, що у термін до 21.01.2008 року відповідач повинен був переказати на користь позивача 102240,00 грн. (60 % від загальної вартості робіт), у термін до 07.04.2008 року –4800,00 грн. (40 % від вартості робіт за І-м етапом) та у термін до 16.03.2009 року –63360,00 грн. (40 % від вартості робіт за ІІ-м етапом).

          Відповідно до наявних в матеріалах справи виписок банку по особовому рахунку № 13 від 22.01.2008 року та № 113 від 21.06.2010 року виконані за додатковою угодою роботи відповідач оплатив частково, здійснивши на користь позивача переказ 132240,00 грн.

          Зокрема, 22.01.2008 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 102240,00 грн., 21.06.2010 року –30000,00 грн.

          Враховуючи зазначене, станом на день вирішення спору за відповідачем рахується основна заборгованість перед позивачем у розмірі 38160,00 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 889 ЦК України якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язання з оплати робіт відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірного зобов’язання підтверджується матеріалами справи.

          Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 38160,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Посилаючись на прострочення відповідачем оплати робіт, позивач просить стягнути з останнього пеню у розмірі 8201,60 грн. за період з 08.10.2008 року по 08.04.2009 року, збитки від інфляції у розмірі 16284,78 грн. за період з жовтня 2008 року по березень 2010 року та 3 % річних у розмірі 3023,87 грн. за період з 08.10.2008 року по 31.03.2010 року.

          З позовної заяви вбачається, що заявлені до стягнення суми пені, збитків від інфляції та 3 % процентів річних позивач обчислює від суми 68160,00 грн.

          Зазначену суму складаються 40 % від вартості робіт за І-м етапом (4800,00 грн.) та 40 % від вартості робіт за ІІ-м етапом (63360,00 грн.).

          Судом встановлено, що 40 % від вартості робіт за І-м етапом (4800,00 грн.) відповідач повинен був переказати на користь позивача у термін до 07.04.2008 року, 40 % від вартості робіт за ІІ-м етапом (63360,00 грн.) –та у термін до 16.03.2009 року.

          Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 08.04.2008 року та 17.03.2009 року відповідно.

          Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

          Тому, нарахування судом пені, збитків від інфляції та 3 % річних за прострочення відповідачем оплати виконаних робіт можливе виключно в межах позовних вимог, тобто, в межах суми та періодів, заявлених позивачем.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Пунктом 6.3 договору сторони обумовили, що за затримку відповідачем строку кінцевої оплати ціни робіт, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

          Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

          Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Враховуючи зазначене, нарахування пені за прострочення сплати 40 % від вартості робіт за І-м етапом (4800,00 грн.) можливе по 07.10.2008 року, за прострочення сплати 40 % від вартості робіт за ІІ-м етапом (63360,00 грн.) –по 16.09.2009 року.

          За перерахунком суду в межах позовних вимог розмір пені складає:

          63360,00 грн. * 24 % * 23 (з 17.03.2009 року по 08.04.2009 року) / 365 = 958,21 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 958,21 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          За перерахунком суду в межах позовних вимог розмір збитків від інфляції складає:

          4800,00 грн. * 123,9 % (індекс інфляції за період з жовтня 2008 року по березень 2010 року: 101,7 % * 101,5 % * 102,1 % * 102,9 % * 101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 % * 99,8 % * 100,8 % * 100,9 % * 101,1 % * 100,9 % * 101,8 % * 101,9 % * 100,9 %) –4800,00 грн. = 1147,20 грн.

          63360,00 грн. * 111,0 % (індекс інфляції за період з квітня 2009 року по березень 2010 року: 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 % * 99,8 % * 100,8 % * 100,9 % * 101,1 % * 100,9 % * 101,8 % * 101,9 % * 100,9 %) –63360,00 грн. = 6969,60 грн.

          З огляду на вказане, загальний розмір збитків від інфляції складає 8116,80 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню у розмірі 8116,80 грн.

          За перерахунком суду в межах позовних вимог розмір 3 % річних складає:

          4800,00 грн. * 3 % * 85 (з 08.10.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 33,44 грн.

          4800,00 грн. * 3 % * 455 (з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року) / 365 = 179,51 грн.

          63360,00 грн. * 3 % * 380 (з 17.03.2009 року по 31.03.2010 року) / 365 = 1978,92 грн.

          Беручи до уваги наведене, загальний розмір 3 % річних складає 2191,87 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 2191,87 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          При розподілі судових витрат суд враховує, що позивач зменшив розмір позовних вимог у тому числі у зв’язку з частковим погашенням відповідачем суми основної заборгованості у процесі розгляду справи.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 853, 887, 889 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профісор»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26; ідентифікаційний код 33104323) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Інпроектсервіс»(54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, просп. Леніна, 67; ідентифікаційний код 14307506) основну заборгованість у розмірі 38160 (тридцять вісім тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 958 (дев’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 21 коп., збитки від інфляції у розмірі 8116 (вісім тисяч сто шістнадцять) грн. 80 коп., 3 % річних у розмірі 2191 (дві тисячі сто дев’яносто одна) грн. 87 коп., 794 (сімсот дев’яносто чотири) грн. 27 коп. державного мита та 177 (сто сімдесят сім) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –22.07.2010 року.