Постанова № 10593874, 09.02.2009, Луганський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.02.2009 року № 2а -15029\09

Луганський окружний адміністративний суд у складі суддів Чиркіна С.М., Гончарової І.А., Островської О.П., при секретарі судового засідання Першиній О.С. .М., за участю: представника позивача ОСОБА_1, за довіреністю від 22.12.2008 року, представника відповідача Богданова Р.К., за довіреністю № 1205\01\01-04 від 30.12.08р., представників третіх осіб:

голови профспілкового комітету Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс», Подкуйко О.Г.,

голови комісії з припинення діяльності державного підприємства

«Донбасантрацитвантажтранс» Білоусова Ю.І.,

державного підприємства «Ровенькиантрацит» Богданова Р.К., за довіреністю № 1-3\1д-9 від 26.12.2008 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Міністерства вугільної промисловості України, про визнання дій протиправними та визнання не чинним наказу № 478 від 17.09.2008 року,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_5 до Міністерства вугільної промисловості України про визнання дій протиправними та визнання не чинним наказу № 478 від 17.09.2008 року.

Ухвалою суду від 06.02.2009 року, в якості третіх осіб залучені - державне підприємство «Донбасантрацитвантажтранс», профспілковий комітет Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс», державне підприємство «Ровенькиантрацит».

В обґрунтування позову ОСОБА_5, зазначив, що працює електромонтером СЦБ та зв'язку в державному підприємстві «Донбасантрацитвантажтранс». У листопаді 2008р. дізнався про те, що 17.09.2008р. Міністерством Вугільної промисловості України було видано наказ № 478 «Про припинення діяльності державних підприємств» (далі наказ № 478). Згідно п. 1 наказу № 478 було прийнято рішення припинити діяльність Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс» (розташованого за адресою Луганська область, м. Красний Луч, вул. Димитрова, 20, код ЄДРПОУ 26403327), шляхом реорганізаціїприєднання до державного підприємства «Ровенькиантрацит».

Зазначений наказ вважає протиправним, оскільки в порушення вимог п. 4.9, Додатку 1 до розділу 4 Галузевої угоди укладеної між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості (далі Галузева угода), пункту 1.3.1 Колективного договору, питання ліквідації, реорганізації, перепрофілювання, перепідпорядкування або зміни форми власності підприємств, їх структурних (виробничих) підрозділів розглядаються з обов'язковою участю органів Профспілок відповідного рівня.

Просив визнати дії Міністерства вугільної промисловості України при прийнятті наказу від 17.09.2008р, № 478, в частині припинення Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс» незаконними, визнати не чинним наказ Міністерства вугільної промисловості України від 17.09.2008р. № 478, в частині припинення діяльності Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс».

Відповідач позов не визнав, надав заперечення в якому зазначив, що Позивач не є стороною по Галузевій угоді, відповідно оскаржений наказ не порушує його прав. Центральним органом Профспілки, членом якої є Позивач, відповідно до п. 7.З. Статуту Професійної спілки працівників вугільної промисловості України, є Центральний комітет Профспілки (ЦК Профспілки), який є керівним виборним органом Профспілки у період між з'їздами Профспілки і підзвітний їм. Позивач, є членом Первинної профспілкової організації. Виходячи із вищенаведеного, Позивач не є суб'єктом, якому наведені їм норми Галузевої угоди гарантують право безпосередньої участі у розгляді питань ліквідації, реорганізації, перепрофілювання, перепідпорядкування або зміни форми власності підприємств, їх структурних (виробничих) підрозділів і відповідно не є профспілковим органом, з яким Мінвуглепром зобов'язаний узгоджувати нормативно-розпорядчі документи з питань реорганізації, ліквідації, перепрофілювання Підприємств галузі, зміни їхньої форми власності (приватизація, корпоратизація, передача в оренду, акціонування тощо).

Враховуючи вищевикладене у цьому випадку порушення Відповідачем прав Позивача, гарантованих зазначеними ним у позові нормами Галузевої Угоди, не може мати місце внаслідок того, що Позивач не є учасником процедур встановлених цими нормами і відповідно суб'єктом цих гарантій.

Стверджує, що незважаючи на наказ про припинення Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс», колективний договір укладений між ДП «Донбасантрацитвантажтранс» і профспілкою підприємства, відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», продовжує діяти. При цьому у державному підприємстві «Ровенькиантрацит», до якого приєднується ДП «Донбасантрацитвантажтранс», укладена та діє Тарифна угода між трудовим колективом та адміністрацією державного підприємства.

Відповідно до ч.3 ст. 36 Кодексу законів про працю України у разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), дія трудового договору працівника продовжується. Тобто визначення у наказі про реорганізацію підприємства порядку переведення працівників цього підприємства не може бути, у зв'язку із тим, що в цьому випадку переведення, у контексті визначення його значення ст. 32 Кодексу законів про працю України не може мати місце, тому що виходячи із норми ч.3 ст. 36 Кодексу законів про працю України продовження дії трудового договору працівника не передбачає здійснення буд-яких змін істотних умов його праці.

Крім того, ДП «Ровенькиантрацит», з метою виконання наказу Мінвуглепрому № 478 від 17.09.2008 року, наказом по підприємству № 450 від 25.12.2008 року, на базі переданого йому відповідно із передавальним балансом майна ДП «Донбасантрацитвантажтранс» створило відокремлений підрозділ «Краснолучське вантажно-транспортне управління».

Тобто, на базі майна ДП «Донбасантрацитвантажтранс» створено відокремлений підрозділ, у якому з метою забезпечення виконання норми ч.3 ст. 36 Кодексу законів про працю України, за основу була взята діюча на сьогодні структура та штатна чисельність ДП «Донбасантрацитвантажтранс».

У зв'язку із цим до трудових книжок працівників новоствореного відокремленого підрозділу, без будь-яких змін до структури та штатної чисельності було внесено відповідний запис про реорганізацію із ДП «Донбасантрацитвантажтранс» у відокремлений підрозділ «Краснолучське вантажно-транспортне управління» державного підприємства «Ровенькиантрацит».

Враховуючи вищенаведене, Мінвуглепром вважає висновок Позивача про порушення Відповідачем ст. 32 Кодексу законів про працю України необгрунтованим таким, що не відповідає фактичним обставинам.

Зазначає, що ДП «Ровенькиантрацит» у січні 2009 року, після створення відокремленого підрозділу «Краснолучське вантажно-транспортне управління», працівникам новоствореного підрозділу було погашено заборгованість із заробітної плати ДП «Донбасантрацитвантажтранс» за листопад 2008 року у сумі 248627 грн. і виплачено заробітну плату за грудень 2008 року у сумі 559436 грн.

Просив скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 29.12.2008 року, якою було задоволено клопотання Позивача про забезпечення адміністративного позову, адміністративний позов залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення тотожні даним, викладений в позовній заяві, зазначивши, що в наслідок прийняття оскарженого наказу порушуються права позивача як члена профспілки, на якого розповсюджується Галузева угода та колективний договір.

Представник відповідача позов не визнав, надав пояснення тотожні даним, зазначеним в запереченні. Суду пояснив, що наказ № 478 не порушує прав позивача, та не розповсюджується на колективний договір, що діяв в ДП «Донбасантрацитвантажтранс».

Позивач не попереджався про реорганізацію, та майбутні внесення змін до трудової книжки, оскільки це не передбачено законодавством. Невідомо, чи узгоджувався оскаржений наказ з відповідними профспілками. На виконання наказу № 478, відповідачем, був затверджений передавальний баланс від ДП «Донбасантрацитвантажтранс» до ДП «Ровенькиантрацит», при цьому форма власності не змінилась. Реорганізація підприємства ДП «Донбасантрацитвантажтранс» у відокремлений підрозділ не тягне за собою зміну колективної угоди, яка діяла на підприємстві. ДП «Ровенькиантрацит» є правонаступником ДП «Донбасантрацитвантажтранс», в тому числі трудових та соціальних прав працівників передбачених колективним договором.

Представник третьої особи на боці позивача, голова профспілкового комітету ДП «Донбасантрацитвантажтранс», підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими, зазначив, що профспілка Донбансантрацивантажтранс» входить до профспілки працівників вугільної промисловості. На відповідача, при прийнятті рішення про реорганізацію підприємства розповсюджуються вимоги Галузевої угоди. Відповідач не погодив наказ № 478 з профспілками, працівники підприємства не попереджались про реорганізацію.

Представник третьої особи на боці відповідача ДП «Донбасантрацитвантажтранс», голова комісії з припинення, заперечував проти позову, зазначив, що йому достеменно не відомо чи попереджались працівники про реорганізацію підприємства, та ким були внесені записи до трудових книжок працівників ДП «Донбасантрацитвантажтранс».

Представник третьої особи на боці відповідача ДП «Ровенькиантрацит», заперечував проти задоволення позову, суду пояснив, що оскаржений наказ відповідає вимогам законодавства, та не порушує прав працівників. На підставі наказу № 478 був підписаний передавальний баланс. На базі ДП «Донбасантрацитвантажтранс», створений відокремлений підрозділ Краснолуцьке вантажно-транспортне управління у складі Державного підприємства «Ровенькиантрацит». До статуту Державного підприємства «Ровенькиантрацит» внесені зміни про входження до складу зазначеного відокремленого підрозділу. Третя особа є правонаступником ДП «Донбасантрацитвантажтранс», в тому числі і стосовно трудових та соціальних гарантій працівників, на підтвердження чого виплатила заборгованість по заробітній платі за листопад, грудень 2008 року. Внаслідок реорганізації підприємства не змінились суттєві умови праці позивача, йому нарахована та сплачена заробітна плата, та внесений запис до трудової книжки. Оскільки права позивача не порушені, відсутні підстави для задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

З 12.12.2001 року позивач працює електромонтером в державному підприємстві «Донбасантрацитвантажтранс» (а.с.25-27).

Державне підприємство «Донбасантрацитвантажтранс», засновано на державній власності згідно з наказом Міністерства вугільної промисловості України № 478 від 25.09.2006 року, зареєстровано в якості юридичної особи, суб'єкта господарської діяльності, та належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості (а.с.9, 10).

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 1527 від 02.11.2006 року (далі ПКМ 1527), Міністерство вугільної промисловості України (Мінвуглепром) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінвуглепром є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у вугільній та торфодобувній галузі (далі - вугільна галузь).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 1 Наказу відповідача № 478 від 17.09.2008 року , припинена діяльність Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс» (розташованого за адресою Луганська область, м. Красний Луч, вул. Димитрова, 20, код ЄДРПОУ 26403327), шляхом реорганізації - приєднання до державного підприємства «Ровнькиантрацит» (а.с.4-6).

При прийнятті наказу № 478, відповідач послався на Господарський та Цивільні кодекси України, Закони України «Про управління об'єктами державної власності», «Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», враховуючи клопотання керівника ДП «Ровенькиантрацит», без зазначення певних норм законів.

Відповідно до ч.1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Частиною 1 ст. 106 України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Тотожні данні закріплені в статтях 59, 60 Господарського кодексу України.

Згідно з законом «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року (далі закон N 185-V), управління об'єктами державної власності, є здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Суб'єктами управління об'єктами державної власності є - Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління)...

Відповідно до пункту 2 ПКМ № 1527, Мінвуглепром у своїй діяльності керується Конституцією, законами України, а також Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

Пунктом 4.3 наказу № 478, на виконуючого обов'язки генерального директора «Ровенькиантрацит» Зюкова Ю.Є., покладені обов'язки щодо вжиття необхідних заходів на виконання наказу та приведення своїх рішень у відповідність з ним відповідно до чинного законодавства та Галузевої угоди.

Згідно зі ст. 13 КЗпП України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.

Статтею 18 КЗпП України передбачено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації. Колективний договір діє до укладання нового договору

Статтею першою Закону України «Про колективні договори і колективні угоди» передбачено, що колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників або уповноважених ними органів.

Відповідно до пункту 4.9 Галузевої угоди, питання ліквідації, реорганізації, перепрофілювання, перепідпорядкування або зміни форми власності підприємств, їх структурних (виробничих) підрозділів розглядаються з обов'язковою участю органів Профспілок відповідного рівня.

Згідно із ч.2 ст. 243 КЗпП України, Держава визнає професійні спілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з власником або уповноваженим ним органом, а також з іншими об'єднаннями громадян.

З наказу № 478 та відповіді голови Центрального комітету профспілки працівників вугільної промисловості від 30.12.2008 року, вбачається, що оскаржений наказ був прийнятий без участі профспілки, яка підписала Галузеву угоду (а.с.53).

З листа голови профспілки ДП «Донбасантрацитвантажтранс» вбачається, що наказ № 478 з профспілками не узгоджувався (а.с.36).

В порядку встановленому ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не спростовані данні стосовно неузгодженості наказу № 478 з відповідними профспілками.

Згідно зі статтями 19-33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", профспілки мають право представляти та захищати соціальні права працівників, та приймати участь в управління підприємством з зазначених питань.

12.11.2007 року управлінням праці Краснолучського виконкому за № 118 був зареєстрований колективний договір, укладений між адміністрацією Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс» та профспілкою підприємства (а.с. 12-23).

Пунктом 3.1.2. Колективного договору, передбачено, що про прийняте рішення власника про реорганізацію підприємства, трудовий колектив попереджається письмово не менш ніж за 8-м місяців (а.с. 14).

Згідно з п.3.10 Наказу № 478 від 17.09.2008року, припинення діяльності Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс» необхідно здійснити до 01.02.2009 року, тобто менш ніж за 5-ть місяців, що суперечить вимогам пункту 3.1.2 Колективного договору.

Пунктом 3.6 оскарженого наказу, передбачене попередження працівників ДП «Донбасантрацитвантажтранс» про припинення діяльності підприємства та забезпечення дотримання їх соціально - правових гарантій на умовах визначених чинним законодавством.

Таким чином, в наказі № 478 не передбачений конкретний порядок соціального захисту працівників ДП «Донбасантрацитвантажтранс» під час реорганізації, шляхом приєднання підприємства «Донбасантрацитвантажтранс» до державного підприємства «Ровнькиантрацит».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про колективні договори і колективні угоди», Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони, і однією або кількома профспілковими організаціями...

Статтею 5 Закону України «Про колективні договори і колективні угоди» передбачено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі.

Позивач є членом профспілки ДП «Донбасантрацитвантажтранс» (а.с.58). Згідно з пунктом 3.1 Галузевої угоди, Угода поширюється на працівників, що працюють на умовах найму на підприємствах, в об'єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах вугільної промисловості..., що належать до сфери управління Мінвуглепрому України та інших підприємств галузі....

Профспілковий комітет ДП «Донбасантрацитвантажтранс» входить до складу Всеукраїнської профспілки вугільної промисловості, у зв'язку з чим на ДП «Донбасантрацитвантажтранс» і профспілковий комітет зазначеного підприємства розповсюджується Галузева угода.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З системного аналізу зазначених нормативних документів вбачається, що наказ Міністерства вугільної промисловості України № 478 від 17.09.2008р, в частині припинення Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс», без узгодження з відповідними профспілками, суперечить вимогам пункту 4.9 Галузевої угоди, пункту 3.1.2. Колективного договору, ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", та прийнятий з порушенням способу визначеного законом, без врахування усіх обставин щодо реорганізації підприємства. /^^У

Враховуючи вимоги ст. 55 Конституції України, та приймаючи до уваги, що саме профспілки є представниками, на відповідному рівні, прав працівника, суд критично оцінює твердження відповідача стосовно відсутності даних про порушення прав позивача та відсутності повноважень щодо оскарження наказу.

Суд критично оцінює посилання відповідача на погашення заборгованості по заробітній платі працівникам Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс» після проведення реорганізації, оскільки це стосується господарської діяльності підприємства, прав позивача на отримання оплати за виконану роботу, та не відноситься до предмету позовних вимог.

Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_5 обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку з вказаними порушеннями вимог законодавства, відсутні підстави для скасування ухвали про забезпечення позову.

Питання про судові витрати не вирішується у зв'язку з їх відсутністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Міністерства вугільної промисловості України про визнання дій протиправними та визнання не чинним наказу № 478 від 17.09.2008 року задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконними дії Міністерства вугільної промисловості України при прийнятті наказу від 17.09.2008р. № 478 в частині припинення Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс».

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства вугільної промисловості України від 17.09.2008р. № 478, в частині припинення діяльності Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс».

Ухвалу суду від 29.12.2008 року, про забезпечення позову, залишити в дії до набрання чинності постанови про розгляд справи по суті.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 11.02.2009 року.