Рішення № 10593669, 14.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 р. Справа № 18/54-22/54-16/3-16/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

судді Калашника В.О., при секретарі судового засідання Сліпенчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: ВАТ "Івано-Франківськцемент", с. Ямниця, Тисменицький район,

Івано - Франківська область, 77422

до відповідача: ТзОВ "ТрансКомСервіс", вул. Промислова, 11, м. Калуш,

Івано-Франківська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Івано-Франківська міська рада, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ,

76004

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Управління розквартирування і капітального будівництва Головного

управління внутрішніх військ МВС України,

вул. Народного ополчення, 9а, м. Київ, 03151

2. Головне фінансове управління Івано-Франківської обласної державної

адміністрації, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004

3. Головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-

Франківської обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, 21,

м. Івано-Франківськ, 76004

4. Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ

України, вул. Народного ополчення, 9а, м. Київ, 03151

5. Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21,

м. Івано-Франківськ, 76004

за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичні особи:

1. Мицик Т.Я., вул. Сагайдачного, 4, с. Березівка, Тисменицький район, Івано-

Франківська область, 77461

2. Бойчук П.М., вул. Довженка, 11, кв. 47, м. Івано-Франківськ, 76000

3. Маланюк Н.П., вул. Тролейбусна, 14, кв. 74, м. Івано-Франківськ, 76000

4. Поліщук С.П., вул. Молодіжна, 34, кв. 48, м. Івано-Франківськ, 76000

5. Жилава С.Ю., с. Задарів, Монастирийський район, Тернопільська область,

48340

6. Тарасевич Н.С., с. Маринопіль, Галицький район, Івано-Франківська

область, 77181

7. Лубик М.М., вул. Хіміків, 17, кв. 35, м. Івано-Франківськ, 76000

8. Косаревич Ю.М., вул. Драгоманова, 103, м. Кам'янка-Бузька, Львівська

область, 80400

9. Бідочка Д.С., вул. Вовчинецька, 206, кв. 23, м. Івано-Франківськ, 76000

10. Шведов А.М., вул. Є. Коновальця, 144-а, кв. 83, м. Івано-Франківськ, 76000

за участю військового прокуратура Західного регіону України, вул. Клепарівська, 20, м. Львів, 79007.

про визнання права на отримання квартир за договором про дольову участь в будівництві житла від 25.02.02 та права власності на квартири в будинку № 22 по вул. Тролейбусна в м. Івано-Франківську.

та за зустрічним

позовом: ТзОВ "ТрансКомСервіс", вул. Промислова, 11, м. Калуш,

Івано-Франківська область;

до: ВАТ "Івано-Франківськцемент", с. Ямниця, Тисменицький район,

Івано- Франківська область.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Івано-Франківська міська рада, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004

про визнання договору на дольову участь в будівництві житла від 25.02.02, що укладений між КП "ТрансКомСервіс" та ВАТ "Івано-Франківськцемент"- недійсним.

За участю представників сторін:

від позивача: Годяк А.І. - представник (довіреність № 16/2492 від 30.12.09р. )

Воробець В.Я. - представник (довіреність №16/2338 від 20.11.09р. )

від третіх осіб: Івано-Франківська міська рада, Виконавчий комітет Івано-Франківської

міської ради:

Боднарчук М.М. - представник (довіреності № 1402/01-17/64в

від 07.09.09р.; № 1402/01-17/64в від 07.09.09р.)

Управління розквартирування і капітального будівництва Головного

управління внутрішніх військ МВС України:

Гринишин М.С. - представник (довіреність № 3/7 від 30.12.09р.,

посвідчення серія ВО № 002325 від 27.07.00р. )

Головне фінансове управління Івано-Франківської облдержадміністрації:

Штефарук Є.І. - представник, (довіреність №12/03.03.-20/46 від 11.01.10р.)

Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ

України

Боднар С.В. - майор юстиції, (довіреність від 16.04.10р. № 317-55, паспорт

серія СС 087915 від 01.06.96р. виданий Івано-Франківським МУВС)

Поліщук Сергія Петровича - Винник В.Я. - представник (довіреність

№551 від 02.02.2010 року, паспорт серія СС 265572 від 03.18.97р. )

Косаревич Юрія Михайловича, - Косаревич Б.М. - представник

(довіреність б/№ від 31.01.10р. )

Жилава Світлана Юрівна (паспорт серія МС 661173 від 23.02.00р.,

виданий Монастирийським РВ УМВС)

від військової

прокуратури: Кормило Р.О. - старший помічник прокурора (посвідчення № 3 від

03.02.09р.)

від відповідача та третіх осіб: Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської облдержадміністрації, Лубик М. М., Тарасевич Н. С., Маланюк Н. С., Мицика Т.Я., Бідочко Д.С., Шведова А.М., Бойчук П.М.: не з'явились.

Встановив:

ВАТ “Івано-Франківськцемент”, заявлено позов до ТзОВ “ТрансКомСервіс” про визнання права на отримання квартир №4-19,52,56 в будинку №21 по вул.Тролейбусній в м.Івано-Франківську на підставі договору про дольову участь у будівництві житла від 25.02.2002р. ТзОВ “ТрансКомСервіс” звернулось до ВАТ “Івано-Франківськцемент” із зустрічним позовом про визнання договору на дольову участь у будівництві житла від 25.02.2002р. недійсним (справа№18/54-22/54-16/14 ).

ВАТ “Івано-Франківськцемент” також було заявлено позов до ТзОВ “ТрансКомСервіс” про визнання права власності на квартири №№4-19,52,56 в будинку №22 по вул.Тролейбусній в м.Івано-Франківську (справа №16/3).

Згідно ст.58 ГПК України ухвалою суду від 09.03.2010р. провадження у даних справах об'єднано.

Згідно заяви від 23.03.2010р., позивач змінив позовні вимоги —просив визнати право власності на квартири №№4-19,52,56 в будинку №22 по вул.Тролейбусній в м.Івано-Франківську.

Заявою від 17.06.2010р. позивач змінив предмет позову —просить визнати за ним право на отримання квартир №№4-19,52,56 в будинку №22 по вул.Тролейбусній в м.Івано-Франківську на підставі договору про дольову участь в будівництві житла від 25.02.2002 р. та присудити до виконання обов'язку в натурі - ТзОВ “ТрансКомСервіс” передати вказані квартири позивачу.

Згідно ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити

підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову. Враховуючи викладене, дані заяві були прийняті судом.

Позовні вимоги ВАТ “Івано-Франківськцемент” мотивовані тим, що на підставі договору про соціально-економічні відносини, укладеному 27.10.1993р. з виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківському цементно-шиферному комбінату, правонаступником якого є ВАТ “Івано-Франківськцемент”, було виділено земельну ділянку площею 0,8га для будівництва житлового будинку №21 з вбудовано-прибудованими об'єктами побуту по вул.Тролейбусній в мікрорайоні №4 Північного району міста. Вказує на те, що згідно даного договору Управлінням капітального будівництва міськвиконкому було передано позивачу проектно-кошторисну документацію на будівництво даного будинку, яка виготовлялась згідно рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради від 03.07.1989р., рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №358 від 21.11.1990р., дозволу Головного управління архітектури і містобудування Івано-Франківської обалсної ради від 25.04.1991р. На замовлення Івано-Франківського цементно-шиферного комбінату будівництво вказаного будинку з травнвя 1995р. по січень 1998р. здійснювало ВАТ “Житлобуд”, авторський нагляд та коригування проекту здійснював УДНДІ проектування міст “Діпроміст”. Зазначає, що в січні 1998р. будівництво було припинене і на цей момент зведено 4 поверхи (в осях “4-5”) і не завершене будівництво 1-го поверху (в осях “5-6”). Позовні вимоги обгрнутовує умовами договору на дольову участь в будівництві житла від 25.02.2002р., за якими позивач зобов'язувався передати відповідачу вказане незавершене будівництво, а відповідач зобов'язувався завершити будівництво та передати у власність позивача обумовлені договором квартири. Виконання договірних зобов'язань з свого боку підтверджує актом передачі незавершеного будівництва від 31.07.2002р. При цьому відмічає, що 31.07.2002р. між сторонами був підписаний новий договір, який згідно ст. 220 ЦК УРСР замінив собою попередній і стосувався того ж незавершеного будівництва, але була змінена вартість та кількість житла, що підлягало передачі позивачу. На підставі цього договору та переданої позивачем проектно-кошторисної документації відповідач здійснював виготовлення проекту відведення земельної ділянки, призначеної для даного будівництва. Посилається на те, що внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань позивачем було заявлено позов, при розгляді якого рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2007р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р., договір від 31.07.2002р. був визнаний неукладеним. Враховуючи викладене, вважає, що правовідносини сторін врегульовані договором від 25.02.2002р., відповідно до п.1.1. якого відповідач після завершення будівництва повинен передати позивачу по осях 5-6 –по дві двохкімнатні і дві трьохкімнатні квартири на другому, третьому,четвертому і п'ятому поверхах, по осях 4-5 –трьохкімнатну квартиру на четвертому поверсі та трьохкімнатну квартиру на п'ятому поверсі. Вказану в позовних вимогах нумерацію квартир підтверджує листом Івано-Франківської філії Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Діпромісто” №3838-03/391 від 18.07.2008р. та технічною документацію на будинок, виготовленою ОКП “Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації” від 07.05.2007р. Враховуючи те, що будинок 21.04.2009р. прийнятий в експлуатацію і згідно довідки Івано-Франківського ОБТІ від 02.03.2010р. №393/01-21 вказані квартири є вільними, вважає, що він має право на їх отримання і відповідач повинен виконати обов'язок в натурі - передати зазначені квартири позивачу.

          Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав і вказав, що згідно п.6.3. договору про дольову участь від 25.02.2002р. строк його дії до 31.12.2003р., а тому згідно ст.71 ЦК УРСР, ст.257 ЦК України позивач пропустив строк позовної давності. Заперечує документальне підтвердження факту передачі незавершеного будівництва, оскільки акт прийому-передачі від 31.07.2002р. є невід'ємною частиною договору від 31.07.2002р., який визнано неукладеним в судовому порядку, і який не може бути складовою частиною двох різних договорів. Посилається на відсутність будь-яких документів на підтвердження вартості незавершеного будівництва, вказує на спірність питань щодо визначення ціни об'єкта. Вважає, що при передачі незавершеного будівництва не були дотримані вимоги щодо порядку передачі права на завершення припинених будівництвом об'єктів житла, передбачені п.7 “Положення про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об'єктів житла”, затверджених постановою КМУ від 31.01.2000р. №168. Вказує на відсутність у позивача документів, необхідних для ведення будівництва, а саме дозволу на виконання будівельних робіт, переоформлених на ТзОВ “ТрансКомСервіс” дозвільних документів на будівництво, документів на право користування земельною ділянкою. Зазначає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки замовником будівництва на даний час виступає управління розквартирування і капітального будівництва Головного управління внутрішніх військ МВС України відповідно до договору №174 від 30.08.2005р. та додаткової угоди №3/282 від 14.11.2007р., а ТзОВ “ТрансКомСервіс” є генеральним підрядником. Посилається на зайнятість спірних квартир громадянами, на передачу будинку на баланс ПП “ЖЕО Пасічна”.

Залучені до участі у справі треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача обгрунтовували своє право на отримання спірних квартир на підставі договорів, укладених з ТзОВ “ТрансКомСервіс”.

Зустрічний позов мотивований тим, що договір про дольову участь від 25.02.2002р. згідно ст. 29 ЦК УРСР підписаний особою, яка не мала на те повноважень, оскільки Салига Олекса Васильович був призначений директором КП “ТрансКомСервіс” згідно протоколу №17 зборів учасників підприємства від 12.06.2002р. і приступив до виконання обов'язків керівника відповідно до наказу №34/1-к від 12.06.2002р. Вважає, що вказані обставни є підставою для визнання договору недійсним відповідно до ст.ст.48, 63 ЦК УРСР. Посилається на те, що згідно п.5.2. статуту відповідача затвердження договорів (угод) укладених на суму, що перевищує 500 відсотків статутного фонду, тобто 250000 грн., відноситься до компетенції зборів учасників, а вказаний договір зборами учасників не затверджувався. Вважає безпідставним посилання на акт прийому-передачі від 31.07.2002р., так як він є невід'ємною частиною договору від 31.07.2002р. Наводить доводи, аналогічні запереченням на позов.

ВАТ “Івано-Франківськцемент” зустрічний позов не визнало і зазначило, що згідно ст.63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою; наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення. Вважає, що доказами схвалення угоди є підписання акту передачі незавершеного будівництва від 31.07.2002р. Салигою Олексою Васильовичем, який на той час вже був наділений повноваженнями директора, а також подальшим володінням, користуванням і розпорядженням отриманим майном, укладенням щодо нього договорів з третіми особами. Вказує на відсутність будь-яких повідомлень з боку відповідача про невизнання даного договору, на неповернення ним отриманого майна.

Дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.

Згідно витягу з протоколу №2 конференції трудового колективу колективного підприємства “Івано-Франківський цементно-шиферний комбінат” від 13.11.1998р., витягу з протоколу установчих зборів від 05.01.1999р., п.1 статуту відкритого акціонерного товариства “Івано-Франківськцемент” дане товариство створене в процесі реорганізації і є правонаступником колективного підприємства “Івано-Франківський цементно-шиферний комбінат”.

Відповідно до п.1.1. статуту ТзОВ “ТрансКомСеріс” дане товариство утворене внаслідок реорганізації колективного підприємства “ТрансКомСеріс”.

Між колективним підприємством “ТрансКомСеріс”, як виконавцем, та ВАТ “Івано-Франківськцемент”, як дольовиком, 25.02.2002р. був укладений договір на дольову участь у будівництві житла. Відповідно до п.1.1. цього договору дольовик передає виконавцю незавершене будівництво житлового будинку по вул.Тролейбусній,21, загальною вартістю на момент укладення договору 1186000грн., а виконавець зобов'язується завершити будівництво даного будинку та передати у власність дольовика у строки, передбачені в договорі, наступні квартири: по осях 5-6 –по дві двохкімнатні і дві трьохкімнатні квартири на другому, третьому,четвертому і п'ятому поверхах, по осях 4-5 –трьохкімнатну квартиру на четвертому поверсі та трьохкімнатну квартиру на п'ятому поверсі. Згідно п.1.2. договору вказані квартири передаються виконавцем після закінчення будівництва з розрахунку вартості 1 кв.м загальної площі 890грн., і дана вартість не може бути змінена до закінчення терміну виконання договору. За умовами п.2.1.5. договору від 25.02.2002р. виконавець зобов'язувався передати у власність дольовика вказані квартири до 31.12.2003р.

Як вбачається з листа ВАТ “Житлобуд”, будівництво вказаного багатоквартирного будинку велось на замовлення Івано-Франківського цементно-шиферного комбінату з травня 1995р. по січень 1998р., і за цей період було збудовано 4 поверхи на секціях в осях “4-5” (без кладки перегородок і частини перекриття 4-го поверху) та не завершено кладку стін 1-го поверху в осіх “5-6”. Будівництво припинено в січні 1998р. без виконання заходів по консервації об'єкта; бухгалтерські та інші документи по згаданому будівництву у ВАТ “Житлобуд” відсутні із закінченням встановлених термінів їх зберігання. Згідно довідки ВАТ “Івано-Франківськцемент” №01/456 від 27.04.2010р. вартість незавершеного будівництва на 25.02.2002р. становила 1186000грн.; первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували вказану вартість, не збереглись у зв'язку із закінченням строку їх зберігання.

За інформацією Українського державного НДІ проектування міст “Діпромісто” (лист №03-3838/116 від 11.03.2008р.) робочий проект №3838-91 на вказаний житловий будинок розроблений на замовлення Івано-Франківського цементно-шиферного комбінату і заплановий із 4-х типових 9-типоврехових секуцій серії 87 з переплануванням перших поверхів під об'єкти обслуговування. В 1994р. та в 1996р. по замовленню ЦШК виконувались коригування проекту. Робочий проект №3838-03 є третім коригуванням першої черги будівництва, виконаним на замовлення ТзОВ “ТрансКомСеріс” від 20.05.2003р. До початку проектування було проведено обстеження технічного стану існуючих конструкцій будинку. В зв'язку з тим, що до будівельно-монтажних робіт приступили тільки в вересні 2005р. технічний стан будови ще більше погіршився і виникла необхідність виконання додаткових робіт.

Згідно пояснень позивача, земельну ділянку, площею 0,8га для будівництва житлового будинку №21 з вбудовано-прибудованими об'єктами побуту по вул.Тролейбусній в мікрорайоні №4 Північного району міста було надано на підставі укладеного з виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради договору про соціально-економічні відносини від 27.10.1993р. Як вбачається з проекту відведення вказаної земельної ділянки ТзОВ “ТрансКомСервіс”, виконаному ПП “ГЕО”, у ВАТ “Івано-Франківськцемент” документи на земельну ділянку відсутні.

На даний час вказане будівництво завершено і будинок введений в експлуатацію, що підтверджується довідкою інспекції Держархбудконтролю у Івано-Франківській області №7/9/01-20/171 від 05.03.2010р., в якій зазначено, що ТзОВ “ТрансКомСервіс” видано свідотцво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил №09.0000031 від 21.04.2009р., що згідно п.17 постанови КМУ №534 від 20.05.2009р. вважається датобю прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Рішенням виконкому Івано-Франківської міської ради №101 від 03.03.2009р. багатоквартирному житловому будинку (№21 по генплану, 1-й пусковий комплекс) присвоєно поштову адресу вул.Тролейбусна,22.

Згідно договору від 30.07.2009р. та акту приймання-передачі від 12.08.2009р. даний будинок був переданий ТзОВ “ТрансКомСервіс” на баланс ПП “ЖЕО Пасічна”.

При оцінці договору від 25.02.2002р. встановлено, що від імені КП “ТрансКомСервіс” він підписаний Салигою Олексою Васильовичем, який названий директором підприємства і підпис якого скріплений круглою печаткою КП “ТрансКомСервіс”. Надалі, між тими ж сторонами був підписаний договір №1 дольової участі в будівництві від 31.07.2002р., предметом якого була передача ВАТ “Івано-Франківськцемент”, як пайовиком, КП “ТрансКомСервіс”, як забудівнику, того ж незавершеного будівництва, вартістю 1860000грн., з визначенням обов'язку забудівника передати у власність пайовика 1013 кв.м. загальної житлової площі, з визначенням вартості 1кв.м. загальної площі житла в розмірі 1170,78грн.

          31.07.2002р. був складений акт передачі незавершеного будівництва житлового будинку №21 по вул.Тролейбусна в м.Івано-Франківську, вартістю 1186000грн., підписаний комісіями в складі працівників ВАТ “Івано-Франківськцемент” і КП “ТрансКомСервіс” та затверджений, зокрема, директором КП “ТрансКомСервіс” Салигою О.В., підпис якого завірений круглою печаткою підприємства. Правова підстава складення даного акту в ньому не вказана.

          Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2007р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р., у справі №3/153 було визнано неукладеним договір від 31.07.2002р., оскільки в п.1.5. цього договору сторони однозначно не визначили, що пайовик передає забудівнику - чи незавершене будівництво, чи кошти. Рішення суду щодо неукладеності договору від 31.07.2002р. також мотивовано тим, що між сторонами підписано два різних за змістом договору із одного і того ж факту (передачі незавершеного будівництва по вул.Тролейбусна,21), при цьому в договорі від 31.07.2002р. не вказано на припинення договору від 25.02.2002р.

          Доводи відповідача по первісному позову про нечинність договору від 25.02.2002р. внаслідок визнання неукладеним договору від 31.07.2002р., не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст.4, ст.151 ЦК УРСР неукладений договір не тягне виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. А тому підстави стверджувати, що договір від 25.02.2002р. припинив свою дію - відсутні.

          Судом встановлено, що Салига Олекса Васильович був призначений директором даного підприємства згідно згідно рішення зборів учасників підприємства від 12.06.2002р. (протокол №17) і приступив до виконання обов'язків керівника відповідно до наказу №34/1-к від 12.06.2002р. Згідно довідки ТзОВ “ТрансКомСервіс”№08 від 27.03.2008р. Салига О.В. до 12.06.2002р. на підприємстві не працював.

          Як було передбачено ч.1 ст.29 ЦК УРСР (чинного на час укладення оскаржуваного договору), юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).

          Згідно Статуту КП КП “ТрансКомСервіс”, затвердженого рішенням зборів учасників №8 від 30.06.2000р., управління поточною діяльністю підприємства здійснює директор, до повноважень якого відноситься укладення будь-яких угод від імені підприємства. В розділі 5 цього статуту вказано, що до компетенції зборів учасників належить затвердження договорів (угод), укалдених на суму, що перевищують 500 відсотків статного фонду підприємства, тобто 250 000грн. Враховуючи викладене, договір від 25.02.2002р. від імені КП “ТрансКомСервіс” підписано не уповноваженою особою.

          Проте, відповідно до ст. 63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою; наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

          Суд вважає, що затвердження 31.07.2002р. акту приймання-передачі незавершеного будівництва житлового будинку №21 по вул. Тролейбусній в м.Івано-Франківську, Салигою О.В., який на той час був директором КП “ТрансКомСервіс”, а також подальше здійснення будівництва та укладення договорів щодо нього з третіми особами є схваленням угоди уповноваженою особою, що визначає дійсність договору від 25.02.2002р. з моменту укладення. При цьому договір не може визнаватись недійсним з тих підстав, що статутом передабачено подальше затвердження укладених договорів зборами учасників товариства.

          Відповідно до ст.4, ст.151 ЦК УРСР цивільні права і обов'язки та зобов'язання виникають, зокрема, з договорів.

          Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004р. щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Як передбачено ст.ст.509, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          За умовами договору від 25.02.2002р. у відповідача по первісному позову виникло зобов'язання завершити будівництво вказаного будинку та передати у власність дольовика квартири: по осях 5-6 –по дві двохкімнатні і дві трьохкімнатні квартири на другому, третьому,четвертому і п'ятому поверхах, по осях 4-5 –трьохкімнатну квартиру на четвертому поверсі та трьохкімнатну квартиру на п'ятому поверсі.

          Згідно листа Івано-Франківської філії Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Діпромісто” №3838-03/391 від 18.07.2008р. та технічної документації на будинок, виготовленої ОКП “Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації” 07.05.2007р., плани поверхів 2-х під'їздів новозбудованого будинку №21 на вул.Тролейбусній в м.Івано-Франківську згідно проекту №3838-03 мають таку нумерацію осей: лівій під'їзд з квартирами №№4-5-6-7 на 2-му поверсі - “5-6”, правий під'їзд з квартирами №№41-42-43-44 на 2-му поверсі - “4-5”, що свідчить про відповідність умовам договору від 25.02.2002р. вказаній позивачем нумерації квартир.

          Враховуючи викладене, у ТзОВ “ТрансКомСервіс” існує зобов'язання щодо передачі у власність ВАТ “Івано-Франківськцемент” вказаних квартир, що кореспондується з правом позивача на їх отримання.

          Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі.

Можливість виконання вказаного обов'язку в натурі підтверджується довідкою Івано-Франківського ОБТІ №393/а-21 від 02.03.2010р., згідно якої за даними Єдиного Реєстру прав, право власності на квартири №№4-19,52,56 в будинку по вул.Тролейбусній,22 в м.Івано-Франківську не зареєстровано. Не перешкоджає цьому і те, що замовником будівництва відповідно до договору №174 від 30.08.2005р. та додаткової угоди №3/282 від 14.11.2007р. виступало управління розквартирування і капітального будівництва Головного управління внутрішніх військ МВС України, оскільки докази передачі будівництва замовнику відсутні, а за договором від 30.07.2009р. та актом приймання-передачі від 12.08.2009р. даний будинок переданий ТзОВ “ТрансКомСервіс” на баланс ПП “ЖЕО Пасічна”.

          Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності не може бути взято до уваги, оскільки відповідно до ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов; право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Аналогічні положення містяться і в ч.1 ст.261 ЦК України. Матеріали справи №3/153, зокрема, заява ВАТ “Івано-Франківськцемент” №16/1758 від 23.08.2007р. про зміну підстав позову, свідчать про те, що позивач вважав, що договір від 25.02.2002р. був замінений договором №1 від 31.07.2002р., в п.1.6. якого термін передачі житла визначений в ІУ кварталі 2005р. А тому про порушення свого права по договору від 25.02.2002р. дізнався після винесення рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2007р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р. у вказаній справі. Таким чином, строк позовної давності по первісному позову не пропущено.

Заперечення відповідача щодо визначення вартості незавершеного будівництва не впливають на вирішення даного спору, оскільки згідно ст.204 ЦК України діє презумція правомірності правочину —правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підстави зустрічного позову ТзОВ “ТрансКомСервіс” не змінювались. Що стосується посилання на дотримання порядку передачі незавершеного будівництва, передачі будівельно-технічної документації, тощо, то дані обставини стосуються виконання договірних зобов'язань ВАТ “Івано-Франківськцемент”, з приводу чого будь-яких вимог ТзОВ “ТрансКомСервіс” не заявлялось.

          Враховуючи викладене, позов ВАТ “Івано-Франківськцемент” підлягає задоволенню, в задоволенні зустрічного позову ТзОВ “ТрансКомСервіс” –слід відмовити.

          Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на ТзОВ “ТрансКомСервіс” .

          На підставі викладеного, у відповідності до ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 25,63, 71, 76,151 Цивільного кодексу УРСР, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільниного кодексу, ст.ст. ст.16, 204, 251, 256, 261,509, 526 Цивільниного кодексу України, ст.ст. 22, 43, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства " Івано-Франківськцемент" до товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс" про визнання права на отримання квартир за договором про дольову участь в будівництві житла від 25.02.2002 р. та виконання обов'язку в натурі, задовольнити.

Визнати за відкритим акціонерним товариством "Івано-Франківськцемент" (с.Ямниця. Тисменецького району. Івано-Франківської області. 77422. код СДРПОУ 00292988) право на отримання квартир №№4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,52,56 в будинку №21 по вул.Тролейбусна в м.Івано-Франківську (будівельна адреса), в будинку №22 по вул.Тролейбусна в м.Івано-Франківську (поштова адреса) згідно договору про дольову участь в будівництві житла від 25.02.2002р.

Товариству з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс"(вул. Промислова. 11. м.Калуш, Івано-Франківська область. 77300. код СДРПОУ 22178299) передати відкритому акціонерному товариству "Івано-Франківськцемент" (с.Ямниця. Тисменецького району. Івано-Франківської області, 77422. код СДРПОУ 00292988) квартири №№4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,52,56 в будинку №21 по вул.Тролейбусна в м.Івано-Франківську (будівельна адреса), в будинку №22 по вул.Тролейбусна в м.Івано-Франківську (поштова адреса) згідно договору про дольову участь в будівництві житла від 25.02.2002р.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс" (вул.Промислова. 11, м.Калуш. Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 22178299) в користь відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" (с.Ямниця. Тисменецького району, Івано-Франківської області, 77422, код ЄДРПОУ 00292988) 85(вісімдесять п'ять) грн. сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс" до відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" про визнання недійсним договору про дольову участь в будівництві житла від 25.02.2002 р.. відмовити.

Судові витрати по зустрічному позову покласти на товариство з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Калашник В. О.

                                                             Рішення підписане 23.07.10р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______Попович В.В. 23.07.10р.