Рішення № 10593658, 22.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2010 р. Справа № 15/75

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автомобільний холдинг", юридична адреса: вул. Павла Усенка, 8, м. Київ, 02105, фактична адреса: просп. Московський, 5, м. Київ, 04073,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, Івано-Франківської області, 78662,

про стягнення коштів в сумі 3000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Кравець І.К. - представник, довіреність № 19/07-10 від 19.07.2010 року,

від відповідача представники не з'явилися,

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автомобільний холдинг" звернулося в суд з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 3000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору на технічне обслуговування та ремонт автомобілів № 160908 від 16.09.2008 року позивачем надано відповідачу послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля, а відповідач не оплатив в повному обсязі кошти за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.2010 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.07.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 22.07.2010 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на технічне обслуговування та ремонт автомобілів № 160908 від 16.09.2008 року, в частині оплати коштів за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість відповідача в сумі 3000 грн., яку просить стягнути з відповідача та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання 22.07.2010 року не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалі від 13.07.2010 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалою суду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 15869000 вручено 15.07.2010 року.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

16.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український автомобільний холдинг" (Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Замовник) укладено договір на технічне обслуговування та ремонт автомобілів № 160908 (далі Договір), предметом якого є надання послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля Subaru Legacy, державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно п. 2.2 Договору, по закінченню Робіт Замовник приймає виконані Роботи на підставі Акту виконаних робіт, який складається в двох примірниках.

Відповідно п. 2.3. Договору підписаний Сторонами (або їх уповноваженими представниками) Акт виконаних робіт є підставою для оплати Замовником Робіт.

Акт виконаних робіт на загальну суму 3217 грн. 08 коп. підписаний Замовником та Виконавцем 05.12.2008 року (а.с. 28).

В порушення договірних зобов'язань відповідачем не оплачено в повному обсязі кошти за надані послуги.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 24.06.2009 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 528-09 (отримано відповідачем 27.06.2009 року) та 05.11.2009 року претензію-вимогу № 2 (отримано відповідачем 10.11.2009 року) з проханням оплатити заборгованість в сумі 3217 грн. 08 коп., які останнім залишено без розгляду.

Відповідачем оплачено позивачу за надані послуги 217 грн. 08 коп.

На час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 3000 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 3000 грн., відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості згідно умов договору на технічне обслуговування та ремонт автомобілів № 160908 від 16.09.2008 року, в сумі 3000 грн., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автомобільний холдинг" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 3000 грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, Івано-Франківської області, 78662, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автомобільний холдинг", юридична адреса: вул. Павла Усенка, 8, м. Київ, 02105, фактична адреса: просп. Московський, 5, м. Київ, 04073, (ідентифікаційни код 31809799), 3000 (три тисячі) грн. заборгованості згідно умов договору на технічне обслуговування та ремонт автомобілів № 160908 від 16.09.2008 року, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Деделюк Б. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 23.07.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Козло П. М. 23.07.10