Рішення № 10593253, 20.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.07.10 р.                     Справа № 20/7                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, в особі Донецької філії Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Донецьк

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”, м.Горлівка

про стягнення 2866913,62 грн.

За участю представників:

від позивача: Татусь О.А. – дов.

від відповідача: Удачина Е.А. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулась Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, в особі Донецької філії Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Донецьк, із позовом до Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”, м.Горлівка, про стягнення 2866913,62 грн., з яких 1811092,39 грн. – сума заборгованості за спожитий природний газ, 580649,39 грн. – сума пені, 342391,63 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 132780,21 грн. – 3% річних.

Крім того, у своєму позові позивач просив суд відповідно до ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачеві – Закритому акціонерному товариству „Горлівськтепломережа”.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 10-141(08)Б від 06.11.08 р. поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання та Додаткових угод до зазначеного договору, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Клопотанням від 26.01.10 р. позивач залучив до матеріалів справи лист № 48/01 від 19.01.10 р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.09 р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.10 р.          

У клопотанні від 02.03.10 р. № 06/2360 відповідач просив суд провадження по справі № 20/7 зупинити у зв’язку із тим, що сторони здійснюють зміни в призначенні платежу та оплату, яка здійснена за договором № 10-141(08)Б від 06.11.08 р. в сумі 7922402,66 грн. вважати оплатою, яка здійснена за договором № 10-141(08)ТН від 06.11.08 р., що приведе до збільшення позовних вимог по справі № 20/7. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилався на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

14 березня 2010 року позивач звернувся до суду із заявою № 356/03, в якій зазначає, що 25.03.10 р. господарським судом Донецької області оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі № 25/242 за позовом Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” до Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”. Донецька філія ДК „Газ України”, не погоджуючись із зазначений рішенням, 31.03.10 р. подала апеляційну скаргу. Позивач, посилаючись на те, що рішення по справі № 25/242 має істотне значення та вплив на справу № 20/7 та що остаточне вирішення спору по справі № 25/242 може суттєво змінити позовні вимоги позивача, просив суд провадження у справі № 20/7 зупинити до винесення остаточного рішення по справі № 25/242. В обґрунтування своєї заяви позивач посилався на рішення господарського суду Донецької області від 25.03.10 р. по справі № 25/242, апеляційна скарга на зазначене рішення, ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.110 р. по справі № 25/242.

Ухвалою суду від 15.04.10 р. провадження у справі № 20/7 зупинено до винесення остаточного рішення по справі № 25/242 за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Донецьк, до Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”, м.Горлівка, про стягнення 10403775,76 грн.

01 червня 2010 року до господарського суду Донецької області надійшло письмове клопотання позивача, в якому зазначив, що 31.05.10 р. Донецький апеляційний господарський суд задовольнив у повному обсязі апеляційну скаргу ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” по справі № 25/242, у зв’язку із чим просив суд поновити провадження по справі № 20/7.

У клопотанні від 14.06.10 р. позивач зазначив, що 31.05.10 р. Донецький апеляційний господарський суд задовольнив у повному обсязі апеляційну скаргу ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” по справі № 25/242, у зв’язку із чим просив суд поновити провадження по справі № 20/7. В обґрунтування свого клопотання позивач посилався на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.10 р. по справі № 25/242.

Ухвалою суду від 06.07.10 р. провадження у справі № 20/7 поновлено у зв’язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження по справі.

У клопотанні від 13.07.10 р. відповідач просив суд відкласти розгляд справи № 20/7 у зв’язку із необхідністю надання відзиву на позовну заяву та нових доказів по справі.

20 липня 2010 року позивач надав суду „Доповнення по позовної зави” № 76/03, в яких зазначив, що відповідачем 02.11.09 р. була проведена часткова оплата боргу за спожитий природний газ у сумі 249000,50 грн. платіжним дорученням № 8021, у зв’язку із чим просив суд стягнути з відповідача 1562091,89 грн. – суму основного боргу за спожитий природний газ, 410093,62 грн. – суму пені, 359574,64 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 133696,13 грн. – суму 3% річних. В обґрунтування своїх доповнень позивач посилається на розрахунок суми боргу, банківські виписки за 02.11.09 р.

Дані „Доповнення” суд розцінює як заяву про зменшення суми основного боргу, суми пені та про збільшення суми інфляції та 3% річних, яка подана відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на позов від 20.07.10 р. відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив суд відмовити ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” в особі Донецької філії у задоволенні позовних вимог до ЗАТ „Горлівськтепломережа” у повному обсязі.

У письмовому клопотанні від 20.07.10 р. відповідач посилався на тяжке фінансове становище, систематичні неплатежі споживачів за послуги з теплопостачання, у зв’язку із чим просив суд зменшити розмір пені на 99% від суми 410093,62 грн.

За клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено в порядку ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 26.01.10 р. до 02.03.10 р., з 13.07.10 р. до 20.07.10 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

06 листопада 2008 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі-Постачальник) та Закритим акціонерним товариством „Горлівськтепломережа” (далі-Покупець) було укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання № 10-141(08)Б (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник згідно з Договором зобов’язується передати у власність Покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а Покупець зобов’язується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 Договору.

Згідно із п.6.1 Договору, оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

-          перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

-          подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору, Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами передачі-приймання природного газу.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за Договором позивач звернувся до суду із позовними вимогами, уточнив їх та просить суд стягнути з відповідача 1562091,89 грн. – суму основного боргу за спожитий природний газ, 410093,62 грн. – суму пені, 359574,64 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 133696,13 грн. – суму 3% річних.

Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором № 10-141(08)Б від 06.11.08 р. поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання, Додатковими угодами до Договору, рахунками, актами звірки взаємних розрахунків, актами передачі-приймання природного газу.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1562091,89 грн. – суми основного боргу за спожитий природний газ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 359574,64 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 133696,13 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із п.7.10 укладеного сторонами договору, неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням про зменшення розміру суми пені на 99%.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, суд зменшує розмір стягуваної суми пені на 15%, тобто до 348579,57 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи заперечення та майнові інтереси відповідача та частково задовольняючи клопотання відповідача про зменшення розміру суми пені на 99%.

Судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Клопотання позивача про забезпечення позову судом залишено без задоволення за недоведеністю позивачем наявності обставин, які можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду по даній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, в особі Донецької філії Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Донецьк, до Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”, м.Горлівка, - задовольнити частково.

Зменшити розмір стягуваної пені до 348579,57 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Академіка Павлова, 13; поточний рахунок № 26005414020000 у АКБ „Ікар Банк”, МФО 334594, ЄДРПОУ 03337007) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, в особі Донецької філії Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (83017, м.Донецьк, бул.Шевченко, 25; поточний рахунок 260013011457 в ДОУ ВАТ “Ощадбанк” України у м.Донецьк, МФО 335106, ЄДРПОУ 25987823) 1562091,89 грн. – суму основного боргу за спожитий природний газ, 359574,64 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 133696,13 грн. – суму 3% річних, 348579,57 грн. – суму пені, 25500,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 20.07.2010 р.

Повний текст рішення підписано 22.07.2010 р.

Суддя Донець О.Є.                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.