Рішення № 10593262, 20.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.07.10 р.                     Справа № 20/174                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль”, м.Зугрес

про стягнення 6129386,30 грн.

За участю представників:

від позивача: Татусь О.А. – дов.

від відповідача: Пілігрім П.О. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулась Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, із позовом до Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль”, м.Зугрес, про стягнення 6129386,30 грн., з яких 5223701,02 грн. – сума основного боргу, 530571,31 грн. – сума пені, 287303,56 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 87810,41 грн. – сума 3% річних.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем договору поставки природного газу № 5-06/09-567-Р від 30.07.09 р., на приписи Цивільного та Господарського кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У відзиві на позов від 20.07.10 р. № 931 відповідач зазначив, що за даними обліку заборгованості відповідача перед кредитором дійсно існує зазначена сума боргу перед позивачем. Крім того, відповідач визнав позовні вимоги щодо стягнення сум пені, 3% річних та інфляції у повному обсязі.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.07.10 р. до 20.07.10 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

30 червня 2009 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (Постачальник) та Державним підприємством “Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” (Покупець) був укладений договір поставки природного газу № 5-06/09-567-Р (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язався передати у власність Покупцю природний газ, а Покупець зобов’язався прийняти від Постачальника та оплатити природний газ на умовах Договору.

Згідно із п.5.1 Договору, оплата за газ, що передається згідно з п.2.1 Договору, здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника протягом 3 (трьох) днів з моменту укладання Договору.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за газ у строки, зазначені у п.5.1 Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами приймання – передачі природного газу.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 6129386,30 грн., з яких 5223701,02 грн. – сума основного боргу, 530571,31 грн. – сума пені, 287303,56 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 87810,41 грн. – сума 3% річних.

Позивач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав суду письмовий відзив на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором поставки природного газу № 5-06/09-567-Р від 30.07.09 р., Додатковою угодою до Договору, рахунками, актами передачі-приймання природного газу.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5223701,02 грн. – суми основного боргу за поставлений природний газ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 530571,31 грн. – суми пені, 287303,56 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 87810,41 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, до Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль”, м.Зугрес, – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” (86783, Донецька область, м.Зугрес, вул.Станційна, 1; поточний рахунок 260093031347 в ДОУ ВАТ „Ощадбанк України”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 04623778) на користь на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; поточний рахунок 26008301970 в ВАТ “Ощадбанк”, м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 5223701,02 грн. – суму основного боргу за поставлений природний газ, 530571,31 грн. – суму пені, 287303,56 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 87810,41 грн. – суму 3% річних, 25500,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 20.07.2010 р.

Повний текст рішення підписано 22.07.2010 р.

Суддя Донець О.Є.                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.