Рішення № 10593171, 21.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.10 р.                     Справа № 23/108                               

за позовом: Приватного підприємства ”Фіаніт” м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Гріг” м. Маріуполь

про стягнення 104148, 19 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 15.07.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 21.07.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, приватне підприємство ”Фіаніт” м. Одеса, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Гріг” м. Маріуполь, 94714, 88 грн. боргу, 8229, 06 грн. пені та 1204, 25 грн. плати за користування чужими грошовими коштами (процентів).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки від 13.11.2009р. щодо оплати вартості товару, отриманого відповідачем за видатковими накладними, поіменованими у додатку до позову;

-          ст.ст. 526, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

-          ст.ст. 193, 198, 216, 224, 230-232, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: видаткові накладні № РН-0007478 від 16.11.2009р. та № РН-0007658 від 28.11.2009р. не є доказами поставки товару на умовах договору № 147 від 13.11.2009р., оскільки в них відсутні дані, які підтверджують поставку за цим договором; гарантійний лист, наданий позивачем, не є доказом поставки продукції ні на умовах договору № 147 від 13.11.2009р. , ні за згаданими у позові накладними.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали договір № 147 від 13.11.2009р. (далі - договір № 147), згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався передати у власність покупця (відповідача) товар за асортиментом, кількістю, за цінами, в порядку та на умовах, визначених цим договором, а покупець - прийняти і оплатити товар (п.1.1 договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:

-          за цим договором, найменування товару, його асортимент та ціна визначаються в специфікації (накладній), яка є невід’ємною частиною цього договору (п.1.2. договору);

-          розрахунок за продукцію здійснюється за фактом поставки...протягом 21 календарного дня з моменту поставки продукції (п.3.2. договору);

-          в разі порушення покупцем строків оплати за товар... покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 2-ї облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми (п.5.2. договору);

-          строк дії договору встановлюється з моменту його фактичного підписання і діє до 31.12.2009р. (п.8.1. договору);

Сторони не надали суду специфікації, підписаної сторонами, згідно п.1.2. договору № 147. Тому суд дійшов висновку, що згідно цього ж пункту договору, найменування, асортимент і ціна визначаються підписаними обома сторонами накладними.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 153564, 88 грн. згідно видатковим накладним № РН-0007478 від 16.11.2009р. та № РН-0007658 від 28.11.2009р., завіреними печаткою відповідача. Відповідач не висунув заперечень щодо факту отримання ним товару за цими накладними. Крім того, відповідач підтвердив наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 94714, 88 грн. за договором № 147 (відповідач не надав суду доказів існування у нього боргу за іншими накладними за договором № 147), видавши позивачу гарантійний лист.

Позивач стверджує, що відповідач частково оплатив вартість отриманого ним товару. Відповідач не надав суду доказів оплати позивачу решти вартості товару. Позивач не підтвердив укладення з відповідачем усних договорів поставки або купівлі-продажу (див. протокол судового засідання від 22.06.2010р.) і заявив, що у видаткових накладних, доданих до позову, договір № ДГ-000 від 16.11.2009р. вказаний помилково (див. протокол судового засідання від 06.07.2010р.) Відповідач не підтвердив суду існування договору № ДГ-000 від 16.11.2009р.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.208, ч.1 ст.218 ЦК України, суд дійшов висновку, що відповідач отримав товар за видатковими накладними № РН-0007478 від 16.11.2009р. та № РН-0007658 від 28.11.2009р. на умовах договору № 147. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача 94714, 88 грн. боргу.

Керуючись ч.2 ст.625 ЦК України, суд стягує з відповідача на користь позивача 1204, 25 грн. процентів річних.

У п.5.2. договору № 147 сторони встановили відповідальність за порушення строків оплати у вигляді штрафу в розмірі 2-ї облікової ставки НБУ, не зазначивши, який саме розмір на який день цей штраф встановлений, і чи нараховується він за кожний день прострочки оплати. Тобто, встановивши у договорі відповідальність у вигляді штрафу, а не пені, сторони не визначились з розміром цього штрафу. Не визначились сторони і щодо розміру пені за прострочку оплати товару. У зв’язку з цим суд відмовляє позивачу у позові щодо стягнення пені.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230-232, 264-265 Господарського кодексу України, ст.ст. 208, 218, 530, 549, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Гріг” (м. Маріуполь, вул. Азовстальська, 151, р/р 26002200004002 відділення № 3 ПАТ ”Донгорбанк” в м. Маріуполь, МФО 334970, ЄДРПОУ 23982891) на користь приватного підприємства ”Фіаніт” (м. Одеса, Старобазарний сквер 3, кв. 5,6, р/р 26004054402283 Південне ГРВ ”Приватбанку”, МФО 324704, ЄДРПОУ 32508979) - 94714 грн. 88 коп. боргу, 1204 грн. 25 коп. процентів, 959 грн. 19 коп. витрат на сплату держмита та 217 грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя Забарющий М.І.