Рішення № 10592816, 13.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

13.07.2010Справа №2-31/2131-2010 За позовом – фізичної особи – підприємця Бражника Андрія Андрійовича (02105, м.Київ, просп.Воз’єднання, 10/1, кв.66; ідент. код 2417721035)

до відповідача – Штормівської сільської ради (96550, Сакський район, с.Штормове, вул.Леніна, 1; ЗКПО 26331326)

про скасування рішення та спонукання до виконання певних дій

Суддя А.В.Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача – Полхова С.М., дов. у справі

від відповідача – не з’явився

Обставини справи: Фізична особа – підприємець Бражник Андрій Андрійович звернувся до господарського суду АРК з позовом до Штормівської сільської ради про скасування рішення Штормівської сільської ради від 14.12.2009р. №1271, про зобов’язання відповідача затвердити проект землеустрою по відведенню земельної ділянки позивачу загальною площею 0,5га, розташованої на території Штормівської сільської ради, в західній частині с.Штормове по вул..Набережна на відстані 104 метрів від урізу води Чорного моря, в оренду строком на 49 років для будівництва і обслуговування міні пансіонату, а також про зобов’язання Штормівської сільської ради укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки площею 0,5га, розташованої на території Штормівської сільської ради, в західній частині села Штормове по вул.Набережна на відстані 104 метрів від зрізу води Чорного моря, строком на 49 років для будівництва і обслуговування міні пансіонату.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач рішенням №85 від 27.06.06р. надав дозвіл на складання проекту землеустрою по відведенню зазначеної земельної ділянки в оренду строком на 49 років для будівництва і обслуговування міні пансіонату, на підставі якого розроблено проект відведення цієї ділянки, який погоджено з отриманням позитивних висновків з усіма відповідними державними органами. Погоджений проект землеустрою пройшов державну землевпорядну експертизу, яка надала позитивний висновок, і був переданий відповідачу на затвердження та прийняття рішення про передачу земельної ділянки у оренду. Проте, відповідач спірним рішенням без будь-якої мотивації, у відсутність правових підстав відмовив у такому затвердженні, що не засновано на законі та порушує права позивача. Вважає, що наявність рішення відповідача про надання дозволу на складання проекту відведення вказує на згоду відповідача передати у оренду земельну ділянку. Відтак позивач має право на укладення договору оренди. В правове обґрунтування посилається на норми ст.19 Конституції України, ст..ст.118, 123, 124, 186 Земельного кодексу України та Постанову Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове заcідання не з’явився, у судовому засіданні 06.05.2010 завив про не згоду з даним позовом, але підстав за якими заперечує проти позову не навів, письмового відзиву на позов та документального обгрунтовання підстав прийняття спірного рішення суду не представив. Відповідач про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У зв’язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання доказів та відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами. При цьому, суд враховує обмеженість розгляду справи процесуальним строком, який в порядку ст.69 ГПК України було продовжено ухвалою заступника голови господарського суду від 31.05.2010 до 13.07.2010р.

Суд вважає, що даний спір відповідно до положень ст.12 ГПК України підвідомчий господарському суду і має розглядатись за правилами господарського судочинства, оскільки в даних правовідносинах Штормівська сільська рада виступає як суб’єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й позивач. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у її власності, рада відповідно до статті 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб’єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею. У даному випадку відсутня підпорядкованість одного учасника земельних правовідносин (позивач) іншому (відповідач), яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій. Правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права користування на спірну земельну ділянку та підстав його набуття. Рада як власник землі вільна у виборі суб’єкта щодо надання йому цього права в порядку, встановленому законом. Разом із цим, рада владних управлінських функцій не здійснювала і суб’єктом владних повноважень у цих відносинах не виступала. Отже враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, має розглядатись за правилами ГПК України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, передбаченого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням №492 від 24 грудня 2004 року 34-й сесії 4-го скликання Штормівської сільської ради було узгоджено розміщення земельної ділянки площею 0,5000га відкритих земель без рослинного покрову (солончаків), для будівництва пансіонату фізичній особі-підприємцю Бражнику Андрію Андрійовичу на землях, не наданих у власність або постійне користування в межах населених пунктів, на території Штормівської сільської ради, розташованої в західній частині села Штормове по вул.Набережна на відстані 75 метрів південніше від землекористування громадянки Негрієнко А.Д. і 104 метрів від урізу води Чорного моря.

Пунктами 2, 3 вказаного рішення надано дозвіл позивачу проводити протягом шості місяців проектно-вишукувальні роботи з проектування пансіонату на узгодженій земельній ділянці. Зобов'язано після складання проекту будівництва пансіонату представити узгоджені матеріали на затвердження відповідачу.

Пунктом 4 рішення встановлено строк його дії до 01.09.2005 року.

Рішенням №70 від 09 червня 2006 року 3-ї сесії 5-го скликання Штормівської сільської ради продовжено строк рішення №492 від 24.12.2004 «Про узгодження матеріалів вибору і обстеження земельної ділянки для будівництва пансіонату» строком на шість місяців. Встановлено строк дії рішення до 29.12.2006 року.

Рішенням №85 від 27 червня 2006 року 4-ї сесії 5-го скликання Штормівської сільської ради надано дозвіл позивачу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки загальною площею 0,5000га, відкритих земель без рослинного покрову (солончаків), із земель не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту, розташованої на території Штормівської сільської ради, в західної частини села Штормове по вул.Набережна на відстані 104 метра від урізу води Чорного моря, в оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування міні-пансіонату.

Пунктом 2 цього рішення зобов’язано позивача надати узгоджений проект землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівництва і обслуговування міні-пансіонату на затвердження сільській раді.

Пунктом 3 рішення встановлено строк його чинності до 01.06.2007 року.

Рішенням №501 від 01 серпня 2007 року 25-ї сесії 5-го скликання Штормівської сільської ради продовжено до 01.11.2007 строк дії рішення №85 від 27.06.2006.

Рішенням №840 від 18 червня 3008 року 39-ї сесії 5-го скликання Штормівської сільської ради продовжено до 01.08.2009 року строк дії рішення №85 від 27.06.2006р. «Про надання дозволу фізичній особі-підприємцю Бражнику А.А. на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки у оренду для будівництва та обслуговування міні-пансіонату в селі Штормове».

Рішенням №852 від 18 червня 2008 року 39-ї сесії 5-го скликання Штормівської сільської ради на підставі заяви Бражника А.А. внесені зміни до рішення №85 4-ї сесії 5-го скликання Штормівської сільської ради від 27.06.2006 «Про надання дозволу фізичній особі-підприємцю Бражнику А.А. на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки у оренду для будівництва та обслуговування міні-пансіонату в селі Штормове» замінивши слова «міні-пансіонату» на слова «малий пансіонат».

Позивачем на виконання вказаних рішень відповідача був розроблений проект землеустрою з відведення зазначеної земельної ділянки, який погоджений з усіма відповідними державними органами, та пройшов державну експертизу землевпорядної документації з позитивним висновком від 09.02.2009. Зазначений проект землеустрою був наданий відповідачу на затвердження.

Проте, рішенням №1271 61-ї сесії 5-го скликання Штормівської сільської ради від 14.12.2009р. відмовлено у завтердежнні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки фізичній особі-підприємцю Бражнику Андрію Андрійовичу для рекреаційного призначення під будівництво і обслуговування малого пансіонату в селі Штормове на території Штормівської сільської ради Сакського району Автономної республіки Крим.

Незгода позивача з таким рішенням стала підставою для звернення до суду з даним позовом, в якому фізична особа-підприємець просить скасувати вказане рішення відповідача, зобов’язати відповідача затвердити проект землеустрою з відведення зазначеної вище земельної ділянки, а також зобов’язати відповідача укласти з позивачем договір оренди цієї земельної ділянки.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені народу України права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 123 Земельного кодексу України встановлений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Позивач надав суду докази дотримання визначеного цією статтею порядку: отримання погодження щодо місця розташування земельної ділянки, отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодження проекту з усіма передбаченими законом державними органами влади, отримання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації.

Проте, відповідач розглянувши наданий позивачем погоджений проект відведення щодо землеустрою земельної ділянки, спірним рішенням відмовив позивачу в його затвердженні, без мотивації підстав такої відмови.

Згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється, зокрема, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянок, надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Але, рішення №1271 61-ї сесії 5-го скликання Штормівської сільської ради від 14.12.2009р. не містить будь-якої мотивації підстав відмови у затвердженні позивачу проекту землеустрою. У зв’язку з чим не можливо визначити за якими саме підставами відповідач відмовив позивачу у затвердженні погодженого проекту землеустрою з відведення земельної ділянки.

Відповідачем не доведено, що спірне рішення про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки прийнято за підставами, передбаченими ст.123 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені конституційні положення, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти виключно у межах їх компетенції та у спосіб, передбачений законом.

Приписами статті 123 Земельного кодексу України передбачено право особи на оскарження до суду відмови органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування.

Пунктом 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною другою статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

З наведеного суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовної вимоги про скасування рішення відповідача №1271 від 14.12.2009р. про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки дане рішення не відповідає вимогам ст.123 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги про зобов’язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу загальною площею 0,5га, розташованої на території Штормівської сільської ради, в західній частині с.Штормове по вул..Набережна на відстані 104 метрів від урізу води Чорного моря, в оренду строком на 49 років для будівництва і обслуговування міні пансіонату, а також про зобов’язання Штормівської сільської ради укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки площею 0,5га, розташованої на території Штормівської сільської ради, в західній частині села Штормове по вул.Набережна на відстані 104 метрів від зрізу води Чорного моря, строком на 49 років для будівництва і обслуговування міні пансіонату, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до статті 93 ЗК України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької діяльності та інших видів діяльності.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад: надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин (у тому числі затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду) вирішується на пленарному засіданні ради – сесії.

Отже, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Таким чином, вирішення питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у оренду законом віднесено до виключної компетенції відповідного органу місцевого самоврядування.

Така ж правова позиція викладена у Рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 №04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства», згідно з якими при розгляді справ за позовами до органів місцевого самоврядування у разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки, тощо) безпосередньо суд вирішує ці питання по суті, якщо це відповідає закону. В інших випадках суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі, тощо.

При цьому, судом враховується, що відповідно до ст.123 ЗК України затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є підставою для передачі ділянки у оренду, тобто фактично є вирішенням питання про передачу земельної ділянки у оренду.

Таким чином, вимога позивача про зобов’язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не ґрунтується на законі, оскільки затвердження проекту землеустрою віднесено законом до виключної компетенції відповідача і не може бути вирішено судом шляхом зобов’язання відповідача прийняти таке рішення.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов’язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено пунктом другим статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Позивач обравши способом захисту свого порушеного права вимогу про зобов’язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та визнання права оренди на земельну ділянку, не навів у позовній заяві норм чинного законодавства, яке відносить до компетенції суду вирішення питання про затвердження проекту землеустрою, та не обґрунтував обставин наявності передбачених законом підстав для набуття права на оренду.

Зважаючи на те, що відповідно до положень земельного законодавства необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, зобов’язання цього органу укласти договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням виключного, передбаченого Конституцією України, права цього органу на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.

Право орендаря на оренду відповідної земельної ділянки набувається в порядку, передбаченим законом, на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування та договору оренди.

На час звернення до суду з даним позовом позивачем не надано доказів прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про передачу йому у оренду спірної земельної ділянки, отже вимога про зобов’язання такого органу укласти договір оренди є передчасною і задоволенню не підлягає.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст..49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним вимогам.

Вступна та резолютивна частина рішення за згодою позивача оголошена в судовому засіданні 13.07.2010р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 19.07.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.47,49,77,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Скасувати рішення №1271 від 14 грудня 2009 року 61-ї сесії 5-го скликання Штормівської сільської ради про відмову у затвердженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки фізичній особі-підприємцю Бражнику Андрію Андрійовичу для рекреаційного призначення під будівництво та обслуговування малого пансіонату в селі Штормове на території Штормівської сільської ради Сакського району Автономної республіки Крим.

3.          В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

4.          Стягнути з Штормівської сільської ради (96550, АР Крим, Сакський район, с.Штормове, вул..Леніна, 1; ЗКПО 26331326) на користь фізичної особи-підприємця Бражника Андрія Андрійовича (02105, м.Київ, просп.Возз’єднання, 10/1, кв.66; Ідентифікаційний код №2417721035) 28,33грн. державного мита та 78,67грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.