Рішення № 10589276, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/32014.07.10           

За позовом

до

проВідкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз»

Відкритого акціонерного товариства «Національний депозитарій України»

зобов’язання вчинити певні дії

Суддя Хрипун О.О.

Представники: Від позивача Палій Н.О. –предст. Від відповідача Панченко О.В. –предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Відкрите акціонерне товариство «Міжрегіональний фондовий союз»(далі –Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Національний депозитарій України»(далі –Відповідач), в якому просить суд зобов’язати Відповідача отримати нову печатку товариства, яка має містити повне найменування товариства.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що печатка Відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить даних щодо організаційно-правової форми Відповідача. Зазначене, за твердженням Позивача, може мати наслідком визнання недійсними укладених Відповідачем правочинів, що в свою чергу, створює загрозу правам та законним інтересам Позивача як акціонера Відповідача.

          Відповідач у поданому до суду відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що печатка була одержана ним з дотриманням усіх вимог чинного законодавства, а її використання при здійсненні господарської діяльності не може зумовити недійсність укладених правочинів чи будь-яким іншим чином порушити права Позивача.

          02.07.2010 в судовому засіданні оголошувалася перерва відповідно до вимог ч. 3 ст. 77 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

          Згідно з п. 1.1 Статуту Відповідача в редакції від 25.11.2008 Відповідач створений відповідно до Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»та Закону України «Про господарські товариства».

          Відповідач є відкритим акціонерним товариством, непідприємницьким товариством, що не має на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (п. 1.2 Статуту).

          Статутний капітал Відповідача складає 30000000,00 грн. та розподілений на 3000 простих іменних акцій номінальною вартістю 10000,00 грн.

В матеріалах справи знаходиться виписка про стан рахунку в цінних паперах № 003034, з якої слідує, що станом на 26.05.2010 Позивач є власником однієї акції Відповідача.

          Позивачем надана до суду копія договору про кореспондентські (міждепозитарні) відносини № ДК-6, на якій міститься відбиток печатки Відповідача.

          На вказаній печатці Відповідача зазначено: «Національний депозитарій України, м. Київ, ідентифікаційний код 30370711».

          За твердженням Позивача, відсутність на печатці відомостей про організаційно-правову форму Відповідача є порушенням останнім вимог чинного законодавства.

          За результатом розгляду справи суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

          Суд звертає увагу на те, що нормами ГК України передбачені вимоги до печаток підприємства як організаційно-правової форми господарювання (ч. 4 ст. 62 ГК України), казенного підприємства (ч. 4 ст. 76 ГК України), товарної біржі (ч. 2 ст. 279 ГК України).

          Натомість, норми чинного законодавства, зокрема, ЦК України, ГК України, Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», Закону України «Про господарські товариства», якими регулюється діяльність Відповідача, інших нормативно-правових актів, не передбачають вимог до печаток акціонерних товариств чи господарських товариств в цілому.

          Відтак, суд не має підстав вважати, що печатка Відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства.

          Так само відсутні у суду підстави вважати, що використання Відповідачем існуючої печатки може зумовити недійсність укладених ним договорів.

          Так згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

          Відповідно до чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України правочин є чинним за умови дотримання його сторонами наступних вимог: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

          З викладеного слідує, що факт скріплення договору печаткою не є умовою, дотримання якої впливає на його чинність.

          Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі—підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

          Конституційний Суд України в своєму рішенні від 01.12.2004 у справі № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства (п. 2 рішення).

          Позивач не надав доказів того, що використання Відповідачем печатки діючого зразка яким-небудь чином порушує чи може порушити його права як акціонера або призводить до оспорювання чи невизнання таких прав безпосередньо Відповідачем чи його органами.

          Відтак, суд приходить до висновку про відсутність у Позивача передбачених ч. 1 ст. 1 ГПК України передумов для звернення до господарського суду за захистом своїх прав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                       О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 21.07.2010