Рішення № 105892674, 15.08.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 серпня 2022 року м. Ужгород№ 260/3092/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судових засідань Полянич В.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача - ОСОБА_1 ;

представник позивача - Гриньо Д.Д.;

представника відповідача 1 - не з`явився;

представника відповідача 2 - Жупан Ж.В.;

представника відповідача 3 - не з`явився;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Закарпатському окружному адміністративному суді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, яким просить суд:

- визнати протиправними дії та рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області в особі голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Закарпатській області, заступника начальника Головного управління ДФС у Закарпатській області Ігоря Вербицького, щодо незаконного звільнення полковника податкової міліції ОСОБА_1 з посади начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області та податкової міліції ДФС;

- визнати протиправними дії та рішення в.о голови ДФС України в особі Солодченка С.В., щодо незаконного звільнення полковника податкової міліції ОСОБА_1 з посади начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області та податкової міліції ДФС;

- визнати протиправним та скасувати наказ №1188-0 в.о. голови Державної фіскальної служби України Сергія Солодченка від 21.08.2020р. про звільнення ОСОБА_1 в спеціальному званні полковника податкової міліції (М-109451) з посади начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за п.64 пп."г" Положення (через скорочення штатів), без дати звільнення зі служби з органів податкової міліції та без визначення в цьому наказі і розгляду питання можливості подальшого використання на службі та поновити конституційне право на працю гр. ОСОБА_1 відповідно до ст.43 Конституції України;

- визнати протиправним та скасувати наказ №77-о від 26.08.2020 року голови комісії з реорганізації Головного управління, заступника начальника Головного управління Ігоря Вербицького, про звільнення ОСОБА_1 в спеціальному званні полковника податкової міліції (М-109451) з посади начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за п.64 пп."г" Положення (через скорочення штатів) 26 серпня 2020 року, без визначення в цьому наказі і розгляду питання можливості подальшого використання на службі та поновити конституційне право на працю гр. ОСОБА_1 відповідно до ст.43 Конституції України;

- поновити полковника податкової міліції ОСОБА_1 з 27 серпня 2020 року на посаді начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області та податкової міліції ДФС;

- стягнути з відповідачів Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу по день фактичного виконання судового рішення у цій справі.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що у період з 24 грудня 2002 року по 26 серпня 2020 року ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції у Закарпатській області.

29 липня 2020 року на засіданні атестаційної комісії позивача було ознайомлено з Пропозицією про призначення на вакантну посаду від 27.07.2020р., у якій було запропоновано вісім вакантних посад, що є нижчими за посаду начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС, яку займав позивач.

Того ж дня позивачем скеровано рапорт на ім`я в.о. Голови Державної фіскальної служби України Сергія Солодченка про бажання продовжити службу на посаді начальника слідчого управління фінансових розслідувань.

14 серпня 2020 року в.о. голови ДФС України С. Солодченком надано відповідь № /Л/99-99-07-01-14 у якій зазначено, що призначення на посаду начальника управління слідчого управління у Головному управлінні ДФС у Закарпатській області є неможливим, у зв`язку з тим, що така посада не є вакантною.

Незважаючи на зазначене, у зв`язку із організаційними змінами у структурі ГУ ДФС у Закарпатській області наказом Державної фіскальної служби України від 21 серпня 2020 року №1188-о звільнено з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за п.64 пп."г" Положення (через скорочення штатів) полковника податкової міліції ОСОБА_1 начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області, без зазначення дати звільнення.

26 серпня 2020 року Головним управлінням ДФС у Закарпатській області було винесено ще один наказ про звільнення позивача №77-о, яким було наказано увести в дію наказ Державної фіскальної служби України від 21 серпня 2020 року №1188-о та звільнити з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за п.64 пп. "г" Положення (через скорочення штатів) полковника податкової міліції ОСОБА_1 начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області, з 26 серпня 2020 року.

Вказане звільнення позивач вважає протиправним та таким, що проведено з порушенням законодавчих норм, оскільки жодним нормативним актом, яким керувався відповідач під час звільнення позивача не передбачено скорочення посади яку він займав.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили суд позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача 2 Головного управління ДПС в Закарпатській області в судовому засіданні проти позову в частині, що стосується вимог до Головного управління ДПС в Закарпатській області заперечила та просила суд у цій частині відмовити у позові з підстав наведених у поданому відзиві.

Від представника Головного управління ДФС у Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого щодо задоволення позовних вимог заперечив, зокрема зазначив, що на виконання вимог постанов Кабінету Міністрів України № 1200 від 18 грудня 2018 та № 846 від 25 вересня 2019 року в ГУ ДФС у Закарпатській області проводилися реорганізаційні заходи, в тому числі, ліквідація Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області як окремого структурного підрозділу у зв`язку з чим працівники податкової міліції були попереджені про наступне вивільнення із займаних посад в тому числі і позивач.

Листом Державної фіскальної служби України від 29.05.2020 року було делеговано право Голові комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Закарпатській області здійснити заходи щодо вручення попередження про наступне вивільнення ряду посадових осіб основної номенклатури ДФС та обліково-контрольної номенклатури ДФС, які знаходились в штатному розписі ГУ ДФС у Закарпатській області, серед яких, зокрема і ОСОБА_1 , який із попередженням про звільнення був ознайомлений під розписку 01.06.2020 року.

Разом з тим, в межах компетенції позивачу було запропоновано обійняти вакантну посаду, із наявних в штатному розписі Головного управління ДФС у Закарпатській області атестованого складу податкової міліції Головного управління ДФС у Закарпатській області, з яким позивач ознайомився 29.07.2020 року та в якому зазначив, що бажає проходити службу на раніше займаній посаді.

Наказом ДФС України від 21 серпня 2020 року №1188-о позивача звільнено з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за п.64 пп."г" Положення (через скорочення штатів).

Представник відповідача 3 у відзиві зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки ГУ ДФС України у Закарпатській області не вправі здійснювати попередження працівників основної та обліково-контрольної номенклатури ДФС України та пропонувати їм рівнозначні посади органу центральної виконавчої влади, як іншої юридичної особи, оскільки не є роботодавцем позивача та не вправі призначати осіб начальницького складу податкової міліції на рівнозначні посади органу центральної виконавчої влади.

Відповідачем 1 ДФС України відзив на позов до суду не надався.

Представники ДФС України та Головного управління ДФС у Закарпатській області в судове засідання не з`явилися, хоча судом вживалися заходи щодо належного повідомлення всіх учасників процесу, про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вказане, заслухавши думку позивача, його представника та представника відповідача 2, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення про час та місце слухання справи ДФС України, Головного управління ДФС у Закарпатській області та не вбачає причин для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом під час розгляджу справи, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від, 25 вересня 2019 року №846 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», із змінами та доповненнями, наказу Державної фіскальної служби України від 30.03.2020 №39 «Про введення в дію Структури головнях управлінь ДФС в областях та м. Києві»; наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області від 07.05.2020 №32 «Про введення в дію Організаційної структури та Штатного розпису ГУ ДФС на 2020 рік» 01 червня 2020 року позивача попереджено про наступне вивільнення із займаної посади начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області у відповідності до пункту 64 підпункту "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі по тексту Положення № 114) (через скорочення штатів) (а.с. 119).

Як вбачається із вказаного попередження про наступне вивільнення із займаної посади та податкової міліції ДФС згідно з підпунктом "г" пункту 64 Положення № 114 таке не містило дати можливого наступного вивільнення та пропозиції щодо призначення на вакантні посади.

У зв`язку з чим, наказом ГУ ДФС у Закарпатській області 21 серпня 2020 року №1188-о звільнено з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за п.64 пп."г" Положення (через скорочення штатів) полковника податкової міліції ОСОБА_1 начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області, без зазначення дати звільнення.

26 серпня 2020 року Головним управління ДФС у Закарпатській області було винесено ще один наказ про звільнення позивача №77-о, яким було наказано увести в дію наказ Державної фіскальної служби України від 21 серпня 2020 року №1188-о та з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за п.64 пп."г" Положення (через скорочення штатів) полковника податкової міліції ОСОБА_1 начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області, з 26 серпня 2020 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Позивач на момент звільнення проходив службу в підрозділах податкової міліції, що входили до складу органів Державної фіскальної служби України.

Так, підрозділи податкової міліції, відповідно до Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року, є спеціальним підрозділом по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діє у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Відповідно до статті 353 пункту 353.1 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки визначає Положення № 114.

Пункт 8 Положення № 114 передбачає виключні підстави для дострокового звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, серед яких, у зв`язку із скороченням штатів у разі відсутності можливості використання на службі.

Вказане узгоджується також з пунктом 64 підпунктом "г" Положення № 114, відповідно до якого особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Вказана норма стала підставою для звільнення позивача із займаної посади.

Так, в обґрунтування правомірності звільнення позивача, ГУ ДФС в Закарпатській області посилається на проведення в органах державної фіскальної служби реорганізаційних заходів, в тому числі, ліквідації Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області як окремого структурного підрозділу.

Розглядаючи трудовий спір, пов`язаний зі звільненням, зокрема у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, суду необхідно з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема: ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; які є докази щодо змін в організації виробництва і праці; про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Як вбачається з попередження про наступне вивільнення від 01 червня 2020 року позивача повідомлено про те, що посада, яку він займає, підлягає скороченню у зв`язку з реорганізацією, зміною організаційної структури та штатної чисельності (а.с.119).

З метою з`ясування реального існування в ГУ ДФС в Закарпатській області скорочення штатів, що безпосередньо впливає на правомірність оскарженого рішення, судом проаналізовано Постанови Кабінету Міністрів України, на підставі яких здійснена реорганізація:

Постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 18 грудня 2018 року визначено: пунктом 1 утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

В подальшому пункт 2 Постанови № 1200 був доповнений новим абзацом (Постанова Кабінету Міністрів України № 846 від 25 вересня 2019 року), де визначено, що підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, судом не встановлено, що в ГУ ДФС в Закарпатській області мало місце фактичне скорочення штатів, як необхідної підстави для дострокового звільнення зі служби на підставі пункту 64 підпунктом "г" Положення № 114.

Інших доказів наявності обставин, що стали підставою для звільнення позивача відповідачем не надано.

При розгляді даної справи Суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка міститься у постанові від 31 січня 2019 року у справі № 820/4077/17, відповідно до якої в разі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший або при його перепрофілюванні звільнення з публічної служби, зміна її істотних умов можуть мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності чи штату працівників, змінами в їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями тощо. Саме по собі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший без скорочення штату не може бути підставою для звільнення з публічної служби чи зміни істотних умов її проходження. Скорочення штату встановлюється шляхом порівняння штатних розписів цієї юридичної особи до і після її реорганізації. Зміна найменування бюджетної установи, її структури та штатного розпису є її реорганізацією. В юридичній практиці така форма реорганізації називається перетворенням. При цьому переведення працівників з однієї посади на іншу чи з одного структурного підрозділу до іншого здійснюється в разі, якщо діяльність бюджетної установи не припиняється, але змінюються її повноваження, структура чи штатний розпис, тобто проводяться організаційно-штатні заходи, реорганізація.

Статтею 36 частиною 4 КЗпП України передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (стаття 40 частина 1 пункт 1 КЗпП України).

Вказане узгоджується також з нормами Положення № 114, оскільки таким не передбачена можливість звільнення у разі проведення реорганізації за відсутності скорочення штату.

Відповідно до статті 356 пункту 356.1 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Таким чином, гарантії захисту від незаконного звільнення розповсюджуються у тому числі і на осіб, що проходять службу в органах податкової міліції.

Необхідно зазначити, що законодавчими нормами, що регламентують порядок проходження служби в органах податкової міліції, не врегульовано порядок проведення звільнення у разі скорочення штатів.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відтак, у даному випадку застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми трудового законодавства.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові від 31 січня 2019 року у справі №820/4077/17.

Так, відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Порядок вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва і праці врегульовані нормами статті 492 КЗпП України, тому суд вважає за можливе застосувати вказані норми трудового законодавства й до спірних правовідносин.

Так, відповідно до зазначеної вище правової норми, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вказане покликане забезпечити дотримання рівності прав на працевлаштування усіх працівників, посади яких підлягають скороченню.

Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Всупереч вищенаведеному, відповідач не запропонував позивачу наявну вакантну посаду рівноцінну тій, що займав позивач одночасно з попередженням про звільнення 01 червня 2020 року.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що відповідачем порушені норми трудового законодавства та вчинені дії не вказують на добросовісність та розсудливість при реалізації своїх повноважень роботодавцем, що покликані забезпечити захист трудових прав працівників під час проведення реорганізаційних заходів, пов`язаних зі скороченням штату та змінами в організації праці.

Відповідачем не доведено наявність причин неможливості переведення позивача на посаду які він займав до звільнення. При цьому, законодавчі норми не передбачають можливість безпідставного звільнення працівника з посади, що не була ліквідована, в тому числі, у разі здійснення реорганізаційних заходів.

Як вказує Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2020 року у справі №826/12909/17, перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший структурний підрозділ із іншою назвою, але майже з однаковими завданнями і функціями, та зміна назви посади позивача, не може бути підставою для звільнення із займаної посади.

Суд звертає увагу на існування виключних підстав для дострокового звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, що передбачені пунктом 8 Положення № 114, які відповідач, як роботодавець, повинен дотримуватися беззаперечно.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач від подальшого проходження служби не відмовлявся, оскільки 29 липня 2020 року звернувся з рапортом на ім`я в.о. Голови Державної фіскальної служби України Сергія Солодченка про бажання продовжити службу на посаді начальника слідчого управління фінансових розслідувань.

14 серпня 2020 року листом в.о. голови ДФС України С. Солодченком надано відповідь № /Л/99-99-07-01-14 у якій зазначено, що призначення на посаду начальника управління слідчого управління у Головному управлінні ДФС у Закарпатській області є неможливим, у зв`язку з тим, що така посада не є вакантною.

Із вищезгаданого листа вбачається, що посада, яку обіймав позивач на момент його звільнення була наявною, однак відповідачем не було запропоновано таку 01 червня 2020 року, в момент його попередження про наступне вивільнення.

Відповідно до статті 49 частини 3 КЗпП, одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом статті 49 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду та які існували на день звільнення.

Проте, на порушення вимог статті 49 КЗпП України, власником або уповноваженим ним органом одночасно з попередженням позивача про звільнення, 01 червня 2020 року до дати звільнення позивача з посади 26 серпня 2020 року не запропоновано всі наявні вакантні посади відповідно до кваліфікації позивача.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що позивача було звільнено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому наказ ДФС України від 21 серпня 2020 року №1188-о та наказ ГУ ДФС України у Закарпатській області від 26 серпня 2020 року №77-о, якими було звільнено з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за п.64 пп."г" Положення (через скорочення штатів) полковника податкової міліції ОСОБА_1 начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області, з 26 серпня 2020 року слід визнати протиправними та скасувати.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Закарпатській області в особі голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Закарпатській області, заступника начальника Головного управління ДФС у Закарпатській області Ігоря Вербицького та в.о голови ДФС України в особі Солодченка С.В., щодо незаконного звільнення полковника податкової міліції ОСОБА_1 з посади начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області та податкової міліції ДФС є такими, що фактично дублюють позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування наказів №1188-0 від 21.08.2020 року та №77-о від 26.08.2020 року, а отже визнання судом окремо протиправними оскаржуваних дій відповідачів саме по собі не призведе до більш повного відновлення порушених прав позивача.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (зокрема, від 09.12.1994, справа "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91; від 21.01.1999, справа "Гарсія Руїз проти Іспанії") - Суд нагадав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до положень частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Зважаючи на висновок суду про протиправність наказів про звільнення ОСОБА_1 та скасування таких, позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого його було звільнено.

Відповідно до статті 235 частини 2 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" (далі по тексту Положення № 114), постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" наказом Міністерства фінансів України від 17 липня 2018 року № 616 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції (далі - Порядок № 616), яким визначено механізм нарахування та виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, а також визначено форму та порядок видачі грошових атестатів (пункт 1 розділу І Порядку № 616).

Пунктом 24 Положення № 114 передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Згідно із пунктом 2 розділу І Порядку № 616 у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях: місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, встановлене на дату настання події, без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення. При цьому до місячного грошового забезпечення премія включається у розмірі, нарахованому у місяці, що передує події; одноденний розмір грошового забезпечення - місячне грошове забезпечення, поділене на кількість календарних днів місяця настання події.

Пунктом 4 розділу ХІІ Порядку № 616 визначено, що особам начальницького складу податкової міліції, звільненим з органів ДФС, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за визначений час вимушеного прогулу грошове забезпечення нараховується виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення, помноженого на кількість календарних днів періоду вимушеного прогулу.

Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку № 616 грошове забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції (крім курсантів навчального закладу ДФС) складається з: 1) посадового окладу; 2) окладу за спеціальним званням; 3) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за спортивне звання, за почесне звання, за виконання функцій державного експерта з питань таємниць, за службу в умовах режимних обмежень; доплати за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук; доплати за вчене звання; премій; 4) одноразових додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; допомоги для оздоровлення.

Відповідно до розрахункового листа за 2020 року Головного управління ДФС у Закарпатській області заробітна плата позивача за червень 2020 рік складала 18183,69 грн., за липень 2020 року 39065,53 грн (а.с.51).

Відтак, середньомісячна заробітна плата позивача становить 28624,61 грн. (18183,69 грн. + 39065,53 грн. = 57249,22 грн./ 2), а середньоденна заробітна плата становить 938,50 грн. (57249,22 грн. / 61 день).

Позивача звільнено з роботи згідно наказу №77-о від 26.08.2020 року з 26.08.2020 р., а поновлено на роботі рішенням суду від 15.08.2022 року.

Отже, сума грошового забезпечення, яка підлягає відшкодуванню позивачеві за час вимушеного прогулу становить 677 136,00 грн.

Відповідно до статті 371 пункту 2 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Відтак, рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць у розмірі 28624,61 грн. підлягає до негайного виконання.

У відповідності до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 КАС України. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 371 частини 1 пунктів 2, 3 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, в даній справі суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь позивача заробітної плати за один місяць в розмірі 28624,61 грн. та поновлення ОСОБА_1 (М-109451) на посаді начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, з 27 серпня 2020 року.

З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної фіскальної служби України (м. Київ, Львівська пл., 8, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДПС у Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694), Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ №1188-о Державної фіскальної служби України від 21.08.2020 року про звільнення ОСОБА_1 (М-109451) з податкової міліції ДФС з посади начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області у запас Збройних Сил України за п. 64 пп. "г" Положення (через скорочення штатів).

3. Визнати протиправним та скасувати наказ №77-о від 26.08.2020 року Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про звільнення ОСОБА_1 (М-109451) з податкової міліції ДФС з посади начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області у запас Збройних Сил України за п. 64 пп. "г" Положення (через скорочення штатів) з 26.08.2020 року.

3. Поновити ОСОБА_1 (М-109451) на посаді начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області з 27 серпня 2020 року.

4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 серпня 2020 року по 15 серпня 2022 року в сумі 677 136 (шістсот сімдесят сім тисяч сто тридцять шість гривень) грн.

5. Рішення суду, в частині поновлення ОСОБА_1 (М-109451) на посаді начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області з 27 серпня 2020 року та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць в сумі 28 624,61 (двадцять вісім тисяч шістсот двадцять чотири гривні 61 копійка) грн. допустити до негайного виконання.

6. В решті позовних вимог відмовити.

7. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 22.08.2022 року.