Рішення № 105892675, 24.08.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 серпня 2022 рокум. Ужгород№ 260/2234/22

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, буд. 22 В, м. Луцьк, 43026, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Шкорку Ігоря Михайловича, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним рішення №071750004898 від 08.04.2022 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 оформлену листом від 22.04.2022 року №0700-0201-8/14660.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди роботи: у Івано-Франківській облраді Добровольного спортивного товариства "Спартак" з 17.08.1977 р. по 09.11.1977 р.; у Закарпатській облраді Добровольного спортивного товариства "Колос" з 07.01.1980 р. по 02.01.1981 р.; у ДЮСШ Добровольного спортивного товариства Ужгородського відділу Львівської залізної дороги "Локомотив" з 04.01.1981 р. по 01.10.1984 р.; у Житлово-комунальній конторі треста "Закарпатстрой" з 16.10.1984 р. по 02.10.1985 р.; у Закарпатській облраді Добровольного спортивного товариства "Авангард" з 21.10.1985 р. по 01.07.1987 р.; у Закарпатській облраді Добровольного фізкультурно- спортивного товариства "Спортивний клуб" з 01.07.1987 р. по 13.10.1987 р.; в Учбово-тренувальній базі стадіона "Локомотив" м. Чоп Ужгородського відділу Львівської залізної дороги з 14.10.1987 р. по 29.01.1988 р.; в Учбово-тренувальній базі стадіона "Локомотив" м. Чоп Ужгородського відділу Львівської залізної дороги з 14.10.1987 р. по 29.01.1988 р.; в Управлінні спортивних баз і споруд "Локомотив" Ужгородського відділу Львівської залізної дороги з 29.01.1988 р. по 05.11.1990 р.; у Малому комплексному підприємстві "Благо" з 05.02.1991 р. по 06.06.1996 р. та періоди роботи згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу форма ОК-5 відносно ОСОБА_1 з 2002 року по 2011 рокам.

3. Зобов`язати Головне управління ПФУ в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.03.2022 р. відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у зв`язку із досягненням позивачем пенсійного віку, він звернувся до відповідача 1 із заявою про призначення йому пенсії. Позивач надав оригінал власної трудової книжки та деякі інші документи. Однак, відповідач 1 листом 22.04.2022 р. №0700-0201-8/14660 повідомив позивача, що йому відмовлено у призначенні пенсії, зазначивши, що загальний страховий стаж позивача становить 10 років 5 місяців 25 днів. А також те, що "До страхового стажу не зараховано жодного періоду згідно трудової книжки б/н від 23.08.1977 p., оскільки трудова книжка заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.07.1974 року (зі змінами, чинна на момент заповнення трудової книжки), а саме на титульній сторінці наявне виправлення Вашого прізвища, без вказаної підстави виправлення із посиланням на відповідний документ". На думку позивача, така відмова є незаконною, порушує його права та інтереси, а тому останній змушений звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду. Позивач вважає, що у його трудовій книжці відсутнє виправлення на титульній сторінці його прізвища. Написання його прізвища на титульній сторінці трудової книжки є особливістю написання почерку та каліграфії особою, що заповнювала його трудову книжку від адміністрації його першого працедавця.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач 1 у відзиві на адміністративний позов від 21 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , а лише листом №0700-0201-8/14660 від 22.04.2022р. повідомило про відмову у призначенні пенсії. Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.03.2022р. відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" задоволенню не підлягає, оскільки позивач фактично спонукає суд перебрати на себе дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду.

25 липня 2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було залучено до участі у справі №260/2234/22 в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

Відповідач 2 у поданому ним відзиві на позов від 18 серпня 2022 року зазначив, що на підставі поданих позивачем документів для зарахування до страхового стажу окремих періодів роботи немає законних підстав, а отже право на призначення пенсії відсутнє. При аналізі та правовій оцінці поданих до заяви документів, а саме трудової книжки б/н від 23.08.1977 встановлено, що на титульній сторінці наявне виправлення прізвища позивача. Враховуючи той факт, що уточнюючих довідок про періоди роботи, виданих підприємством або його правонаступником позивач не пред`явив то періоди роботи Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області не зараховано до страхового стажу, а відтак, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області діяло на підставі зазначених вище норм чинного законодавства та в межах повноважень, що відповідає ст. 19 Конституції України.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, матеріали пенсійної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05.04.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до чинного Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) заяви про призначення пенсій розглядаються органами Пенсійного фонду України за принципом екстериторіальності, зокрема, засобами програмного забезпечення визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відтак, Рішенням №071750004898 від 12.04.2022 року Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне страхування", оскільки прізвище заявника вказане на титульній сторінці трудової книжки містить виправлення.

Так, за змістом рішення про відмову у призначенні пенсії за віком страховий страж позивача становить 10 років 5 місяців 25 днів при необхідному - 26 років, що недостатньо для призначення йому пенсії.

Відповідач 1 листом 22.04.2022 р. №0700-0201-8/14660 повідомив позивача, що йому відмовлено у призначенні пенсії.

Позивач вважає відмову відповідача у призначенні пенсії через не зарахування жодного періоду згідно трудової книжки б/н від 23.08.1977 p., оскільки трудова книжка заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.07.1974 року (зі змінами, чинна на момент заповнення трудової книжки), а саме на титульній сторінці наявне виправлення прізвища позивача, без вказаної підстави виправлення із посиланням на відповідний документ, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

За змістом ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Приписами ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічна норма передбачена постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 року №637 (далі Порядок №637).

Згідно з п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Отже, основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.

При цьому, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.

За приписами п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року №162, які узгоджуються з нормами п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захист від 29.07.1993 року №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Як стверджує відповідач 1 та 2, на титульному аркуші трудової книжки позивача наявне виправлення прізвища позивача (а.с.31).

Відповідно записів у трудовій книжці вбачається наступне:

1. Запис 17.08.1977 року прийнятий на посаду тренера як молодий спеціаліст (Розпорядження №159 від 17.08.1977 року, Івано-Франківська облрада Добровольного спортивного товариства "Спартак");

2. Запис 09.11.1977 року звільнений за ст.38 КЗпП УССР у зв`язку з призовом до лав радянської армії (Розпорядження №216 від 09.11.1977 року);

3. Запис 07.01.1980 року прийнятий на роботу тренером по легкій атлетиці при Мукачівській райраді (Розпорядження №1/К від 07.01.1980 року, Закарпатська облрада Добровольного спортивного товариства "Колос");

4. Запис 02.01.1981 року звільнений з роботи за власним бажанням (Розпорядження №77/К від 31.12.1981 року);

5. Запис 04.01.1981 року зарахований на посаду тренера (Розпорядження №3 від 04.01.1981 року, ДЮСШ Добровольного спортивного товариства Ужгородського відділу Львівської залізної дороги «Локомотив»);

6. Запис 01.10.1984 року звільнений за власним бажанням (Розпорядження №256 від 26.05.1984 року);

7. Запис 16.10.1984 року зарахований інструктором-методистом по спорту( Наказ №199-К від 16.10.1984 року, Житлово-комунальна контора треста "Закарпатстрой" з 16.10.1984 р. по 02,10.1985 р.);

8. Запис 02.10.1985 року звільнений за власним бажанням (Наказ №205-К від 02.10.1985 року;

9. Запис 21.10.1985 року прийнятий на посаду інструктора Закарпатської облради добровольного спортивного товариства "Авангард" (Розпорядження №85 від 21.10.1985 року);

10. Запис 02.01.1986 року переведений на посаду тренера-викладача по легкій атлетиці комплексної (Розпорядження №94, від 30.12.1985 року).

11. Запис 01.07.1987 року звільнений у зв`язку з переведенням за його згоди до спортивного клубу (Розпорядження №24 від 29.06.1987 року);

12. Запис 01.07.1987 року прийнятий з переводом в спортивний клуб облради на посаду тренера-викладача (Розпорядження №1/К від 01.07.1987 року, Закарпатська облрада Добровольного фізкультурно-спортивного товариства "Спортивний клуб");

13. Запис 13.10.1987 року звільнений у зв`язку з переводом за його згодою до спортивного клубу "Локомотив" (Розпорядження №30/к від 09.10.1987 року);

14. Запис 14.10.1987 року прийнятий переводом на посаду тренера (Розпорядження №78 від 14.10.1987 року, Учбово-тренувальна база стадіона "Локомотив" м.Чоп Ужгородського відділу Львівської залізної дороги);

15. Запис 29.01.1988 року у зв`язку з об`єднанням спортбаз, їх штатів працюючих на посадах у складі управління спортивних баз і спорядження Локомотива та Ужгородського відділення дороги (Розпорядження №8 від 29.01.1988 року);

16. Запис 29.01.1988 року зарахувати тренером-викладачем (Наказ №5/К від 04.01.1988 року, Управління спортивних баз і споруд "Локомотив" Ужгородського відділу Львівської залізної дороги);

17. Запис 05.11.1990 року звільнений по скороченню чисельності штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП УССР (Наказ №22/К від 23.10.1990 року);

18. Запис 05.02.1991 року призначений на посаду директора Малого комплексного підприємства "Благо" (Наказ №4б від 05.02.1991 року);

19. Запис 06.06.1996 року звільнений у зв`язку з ліквідацією підприємства на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

З матеріалів справи видно, що відповідачем зараховано позивачу до стажу наступні періоди (а.с.27):

- 01.09.1974 02.07.1977 - 2 роки 10 місяців 2 дні (навчання у вищих/середніх НЗ);

- 16.11.1977 03.11.1979 - 1 рік 11 місяців 18 днів (військова служба строкова);

- 07.01.1980 02.01.1981 0 років 11 місяців 26 днів;

- 29.01.1988 01.11.1990 - 2 роки 9 місяців 3 дні;

- 01.12.2002 13.12.2002 - 0 років 0 місяців 13 днів;

- 01.03.2003 31.03.2003 - 0 років 1 місяць 0 днів;

- 01.06.2003 30.06.2003 - 0 років 1 місяць 0 днів;

- 01.09.2003-30.09.2003 - 0 років 1 місяць 0 днів;

- 01.12.2003 31.12.2003 0 років 1 місяць 0 днів;

- 01.01.2004 31.12.2005 - 1 рік 0 місяців 8 днів;

- 01.04.2010 31.12.2010 року - 0 років 6 місяців 15 днів.

Всього Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області зараховано позивачу трудового стажу 10 років 5 місяці 25 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, та стверджується відповідачем 2 у поданому ним відзиві на позовну заяву, останній відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи вказаних в трудовій книжці б/н від 23.08.1977 року, оскільки прізвище заявника вказане на титульній сторінці трудової книжки містить виправлення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи у довідці.

Наявність імовірного виправлення у прізвищі позивача у трудовій книжці, наданій на підтвердження періоду роботи, не може бути підставою для виключення таких періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів, а саме трудової книжки, в даному випадку, та, у свою чергу, не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Вказане відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17, від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 26.06.2019 року у справі №607/4243/17, яка враховується судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Суд наголошує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та видачі довідок.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці відповідачем суду не надано, а тому такі безпідставно не взято до уваги при призначенні позивачу пенсії за віком.

Таким чином, суд приходить до переконання, що періоди роботи згідно трудової книжки підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача, недостовірності або інших ознак юридичної дефектності не встановлено, а тому таку належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, а такі формальні неточності як імовірна наявність виправлення прізвища позивача, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, не може бути підставою для відмови у зарахуванні зазначених періодів.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.9 КАС України).

В даному випадку, встановлено, що запис прізвища в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких неточностей, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку з чим імовірність виправлення не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні зазначеного періоду роботи до стажу.

Перевіривши в сукупності підстави відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, що викладені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 12.04.2022 року № 071750004898, суд дійшов висновку про неправомірність аргументів, на які зіслався відповідач. Помилковість висновків пенсійного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення є підставою для його скасування, оскільки неврахуванням усіх обставин, що мали значення для їх прийняття призвело до того, що спірне рішення суперечить нормам пенсійного законодавства щодо порядку врахування та перевірки стажу, який дає право на призначення пенсії за віком.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 12.04.2022 року № 071750004898 про відмову в призначенні пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказана позиція кореспондується з викладеною в постанові Верховного Суду від 15 листопада 2019 року у справі №820/1916/18.

При цьому, суд зауважує, що статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії, а відтак вимога позивача про зобов`язання відповідача призначити пенсію не підлягає задоволенню.

Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.

Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У межах заявлених підстав позову, при розгляді цієї справи, судом надавалась оцінка лише питанню неврахування періодів стажу позивача при вирішенні питання про призначення пенсії. Вказане виключало можливість перевірки всіх умови, визначених законом для прийняття позитивного рішення в користь позивача.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати періоди згідно трудової книжки б/н від 23.08.1977 року до страхового стажу, що надає право на призначення пенсії за віком та зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 квітня 2022 року про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Питання стягнення судових витрат відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, судом не вирішується, оскільки позивача судом звільнено від сплати судового збору на підставі ст. 133 КАС України, п. 1 ч. 1, ч.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а інших судових витрат не встановлено.

Керуючись ст. ст. 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, буд. 22 В, м. Луцьк, 43026, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №071750004898 від 12.04.2022 року про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: у Івано-Франківській облраді Добровольного спортивного товариства "Спартак" з 17.08.1977 р. по 09.11.1977 р.; у Закарпатській облраді Добровольного спортивного товариства "Колос" з 07.01.1980 р. по 02.01.1981 р.; у ДЮСШ Добровольного спортивного товариства Ужгородського відділу Львівської залізної дороги "Локомотив" з 04.01.1981 р. по 01.10.1984 р.; у Житлово-комунальній конторі треста "Закарпатстрой" з 16.10.1984 р. по 02.10.1985 р.; у Закарпатській облраді Добровольного спортивного товариства "Авангард" з 21.10.1985 р. по 01.07.1987 р.; у Закарпатській облраді Добровольного фізкультурно- спортивного товариства "Спортивний клуб" з 01.07.1987 р. по 13.10.1987 р.; в Учбово-тренувальній базі стадіона "Локомотив" м. Чоп Ужгородського відділу Львівської залізної дороги з 14.10.1987 р. по 29.01.1988 р.; в Учбово-тренувальній базі стадіона "Локомотив" м. Чоп Ужгородського відділу Львівської залізної дороги з 14.10.1987 р. по 29.01.1988 р.; в Управлінні спортивних баз і споруд "Локомотив" Ужгородського відділу Львівської залізної дороги з 29.01.1988 р. по 05.11.1990 р.; у Малому комплексному підприємстві "Благо" з 05.02.1991 р. по 06.06.1996 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 квітня 2022 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич