Рішення № 10589266, 21.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/19221.06.10 За позовом                    Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Деснянського району міста Києва

До відповідача           Середньої загальноосвітньої школи № 248 Деснянського району міста Києва

Третя особа                    без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління освіти Деснянської районної у місті Києві ради

Про                               стягнення 9999,00 грн.

                                                                                 Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

Від позивача           Нестор Н.В. (за дов.)

Від відповідача           Колесник (за дов.)

Від третьої особи          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Деснянського району м. Києва до середньої загальноосвітньої школи № 248 міста Києва про стягнення 9999,00 грн. за договором № 60 від 07.11.2007 р..

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за виконані роботи.

          Ухвалою суду від 12.05.2010 р. було порушено провадження у справі № 17/192 та призначено розгляд останньої на 09.06.2010 р..

          Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що заборгованість перед позивачем за виконані роботи у грудні 2007 року складає 9999,00 грн. Однак, вказану заборгованість відповідач не має можливості погасити, у зв’язку з тим, що кошти не видалені головним розпорядником коштів - Управлінням освіти Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. розгляд справи відкладався на 21.06.2010 р.. Цією ж ухвалою суду залучено Управління освіти Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

          У судове засідання 21.06.2010 р. третя особа своїх повноважних представників не направила, належним чином не повідомила про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалою суду документів не надала.

У судовому засіданні 21.06.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          07.11.2007 р. між позивачем (підрядником) та відповідачем (замовником) укладено договір № 60 ( далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (пункт 1.1) предметом договору є поточний ремонт асфальтового покриття школи № 248 на вул. Закревського, 45-б.

          Згідно з пунктом 2.3 Договору загальна вартість робіт складає 9999,00 грн.

          Остаточна вартість робіт визначається на основі актів здачі-приймання робіт (пункт 3.3 Договору).

Відповідно до умов Договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи загальну суму 9999,00 грн., що підтверджується актом виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, підписаним уповноваженими сторонами та скріпленим печатками останніх.

Кількість та вартість наданих послуг відповідачем не заперечувалась.

          Відповідач належним чином умови Договору не виконав та вартість робіт не оплатив.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Посилання відповідача на те, що відповідач не має можливості погасити заборгованість, у зв’язку з тим, що кошти не видалені головним розпорядником коштів - Управлінням освіти Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України визначено, що після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання, розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 36 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Згідно з приписами частин п'ятої та шостої статті 51 Бюджетного кодексу України: розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами; будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями; витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Отже, враховуючи те, що відносини, які виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, суд відзначає, що після підписання відповідачем договору № 60 від 07.11.2007 р. у нього виникли безумовні зобов’язання виконання умов договору та оплати виконаних робіт, при цьому чинним законодавством не передбачено звільнення відповідача, який є бюджетною установою, від виконання своїх зобов’язань у зв’язку з відсутністю фінансування.

Отже, вимога про сплату боргу в сумі 9999,00 грн. є обґрунтованою.

Докази, подані позивачем, відповідачем не спростовані.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з середньої загальноосвітньої школи № 248 Деснянського району міста Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 45-б, код 03871971), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, - на користь комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 29, код 04590234) 9999,00 грн. боргу, 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

          Рішення підписано 22.07.2010 р.