Рішення № 10589264, 23.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/19823.06.10                                         

За позовомПриватного підприємства «Київпродзбут»

До Комунального підприємства «Зеніт»Деснянської районної у місті Києві ради

Пророзірвання договору та стягнення 12355,53 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                     Паламарчук І.В. (за дов.)

Від відповідача           Сергієнко А.Ю. ( за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство «Київпродзбут»до комунального підприємства «Зеніт»Деснянської районної у місті Києві ради про розірвання договору та стягнення 12355,53 грн. за договором від 10.09.2004 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 р. порушено провадження у справі № 17/198 та призначено її до розгляду на 09.06.2010 р..

Відповідач на виклик суду 09.06.2010 р. не з’явився, передавши клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. розгляд справи відкладався на 23.06.2010р., у зв’язку з неявкою відповідача по справі.

У відзиві відповідач позовні вимоги відхилив та вказав, що розрахувався з позивачем за поставлений товар, повністю виконав свої обов’язки за договором, у зв’язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 11408,80 грн. Відповідачем було здійснено перерахунок пені, а також заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій на підставі ст. 83 ГПК України. Щодо вимоги про розірвання договору відповідач не заперечив. Крім того, відповідач просив покласти судові витрати на сторони порівну, беручи до уваги важке матеріальне становище відповідача.

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

10.04.2009 р. між приватним підприємством «Київпродзбут»(продавцем) та комунальним підприємством «Зеніт» Деснянської районної у місті Києві ради (покупцем) укладено договір купівлі-продажу б/н ( далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору (пункт 1.1) позивач зобов’язався поставити та передати у власність продавця товар згідно з товарними накладними, надати необхідні документи, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах вказаного Договору.

Згідно з пунктом 2.2. Договору встановлено строк оплати за товар протягом 14 банківських днів шляхом безготівкового розрахунку. Днем оплати вважається перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця та поточний рахунок продавця (п. 2.3).

Згідно пункту 3.3. Договору датою поставки товару є дата, вказана у накладній.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що ціна товару вказана у накладній на момент здійснення поставки.

Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив, а відповідач прийняв поставлений товар на загальну суму 22408,80 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0003344 від 25.08.2009 р. на суму 14028,00 грн., № РН-0003517 від 08.09.2009 р. на суму 4190,40 грн., №РН-0004145 від 13.10.2009 р. на суму 4190,40 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матерілах справи.

Відповідач частково погасив заборгованість в сумі 11000,00 грн., після чого залишилась заборгованість в сумі 11408,80 грн., яку просив стягнути позивач з відповідача, звертаючись до суду з вказаним позовом.

Як встановлено судом, до звернення позивача з позовом до суду відповідач перерахував позивачеві борг за поставлений товар в сумі 6000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 01.02.2010р., від 03.02.2010р., від 05.02.2010р., 26.02.2010 р., 23.03.2010 р., 16.04.2010 р., які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що вказані кошти сплачені відповідачем до подачі позову до суду, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 6000,00 грн. задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

Крім того, під час розгляду справи в суді відповідач в рахунок сплати боргу за поставлений товар перерахував кошти в сумі 5408,80 грн.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням того, що відповідач самостійно перерахував кошти в сумі 5408,80 грн. в рахунок сплати боргу за поставлений товар, предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 5408,80 грн. за поставлений товар підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2.4. Договору у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар відповідач зобов’язується оплатити позивачеві пеню за кожен день прострочення у розмірі 1% в день від суми вартості поставленої, але неоплаченої партії товару.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи умови Договору, відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та статті 232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково в сумі 908,95 грн. за розрахунком суду з урахуванням періоду нарахування позивачем:

за накладною № РН-0003344 від 25.08.2009 р. на суму 14028,00 грн. (оплату товару необхідно було здійснити протягом 14 календарних днів, а саме: у період з 26.08.2009 р. по 14.09.2009 р., а тому з 15.09.2009р. настало прострочення оплати товару). За таких обставин, пеня за прострочення оплати товару за накладною № РН-0003344 від 25.08.2009 р. на суму 14028,00 грн. має нараховуватися позивачем з 15.09.2009 р. по 25.01.2010 р., з урахуванням періоду, заявленого позивачем, та враховуючи зменшення суми боргу, внаслідок його оплати відповідачем.

Дата сплатиСума оплати (грн.)Сума простроченого платежу (грн.)Кількість

днів простроченняРозмір пені (грн.)

15.09.200910001302815.09.09- 27.09.09 = 1313028 * 20,5 * 13 /365/100 = 95,12

28.09.200910001202828.09.09-29.09.09 = 212028 * 20,5 * 2/365/100 = 13,51

30.09.200920001002830.09.09- 05.10.09 = 610028 * 20,5 * 6/365/100 = 33,79

06.10.20093000702806.10.09-27.10.09 = 22( 7028 * 20,5 * 22/365/100 = 86,84

28.10.20091000602828.10.09- 12.11.09 = 166028 * 20,5 * 16/365/100 = 54,17

13.11.20091000502813.11.09-25.11.09 =135028 * 20,5 * 13/365/100 = 36,71

26.11.20091000402826.11.09 -08.12.09 = 134028 *20,5 * 13/365/100 = 29,41

09.12.20091000302809.12.09-25.01.10 = 483028 * 20,5 * 48 /365/100 = 81,63 Всього пені: 431,18 грн.

за накладною № РН-0003517 від 08.09.2009 р. на суму 4190,40 грн. (оплату товару необхідно було здійснити протягом 14 календарних днів, а саме: у період з 09.09.2009 р. по 28.09.2009 р., а тому з 29.09.2009 р. настало прострочення оплати товару). За таких обставин, пеня за прострочення оплати товару за № РН-0003517 від 08.09.2009 р. на суму 4190,40 грн. має нараховуватися позивачем з 29.09.2009р. по 25.01.2010р., з урахуванням періоду заявленого позивачем.

4190,40 грн. * 119 днів * 20,5 / 365 /100 = 280,07 грн.

          за накладною № РН-0004145 від 13.10.2009р. на суму 4190,40 грн. (оплату товару необхідно було здійснити протягом 14 календарних днів, а саме: у період з 14.10.2009 р. по 02.11.2009 р., а тому з 03.11.2009 р. настало прострочення оплати товару). За таких обставин, пеня за прострочення оплати товару № РН-0004145 від 13.10.2009 р. на суму 4190,40 грн. має нараховуватися позивачем з 03.11.2009 р. по 25.01.2010 р., урахуванням періоду заявленого позивачем.

4190,40 грн. * 84 дня* 20,5 /365 /100 = 197,70 грн.

Загальний розмір пені за накладними становить: 431,18 грн. + 280,07 грн. + 197,70 грн. = 908,95 грн.

Клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, мотивоване важким матеріальним становищем, задоволенню не підлягає, враховуючи те, що відносини, які виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, суд відзначає, що після підписання відповідачем Договору купівлі-продажу у нього виникли безумовні зобов’язання виконання умов договору та оплати поставленого товару, при цьому чинним законодавством не передбачено звільнення відповідача, від виконання своїх зобов’язань в зв’язку з відсутністю фінансування.

Щодо позовних вимог приватного підприємства «Київпродзбут»про примусове розірвання договору купівлі-продажу від 10.04.2009 р. б/н суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пункт 7.1. Договору встановлює, він укладений на невизначений термін, і що кожна із сторін має право розірвати дію цього Договору за умови попередження про це іншу сторону за один місяць, виконавши при цьому свої обов'язки за цим Договором.

Заявляючи вимоги про примусове розірвання договору, позивач посилається на порушення його умов зі сторони відповідача в частині проведення оплати за поставлений товар.

Відповідно до 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 ЦК України).

Порядок розірвання господарських договорів встановлений в статті 188 Господарського кодексу України. Так, згідно з вимогами закону сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Беручи до уваги, що позивачем не надано суду доказів направлення відповідачеві пропозиції про розірвання договору купівлі-продажу та належним чином не доведено, що мало місце істотне порушення умов договору, позовні вимоги приватного підприємства «Київпродзбут»про примусове розірвання договору купівлі-продажу від 10.04.2009 р. б/н задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті держмита в сумі 63,17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,66 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 80 ч. 1 п. 1-1, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Зеніт»Деснянської районної у місті Києві ради (02222, м. Київ, вул. Беретті, 4, рахунок 2600620914001 в АБ «Київська Русь», МФО 319092, код 19027846), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, –на користь приватного підприємства «Київпродзбут»(02121, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 28-Б, кв. 34, рахунок 26004055403301 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, код 23392445) 908,95 грн. пені, 63,17 грн. витрат по оплаті державного мита, 120,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 5408,80 грн.

В інший частині позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 22.07.2010 р.