Рішення № 10589130, 20.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/7320.07.10           

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Рофа Мобільбетон Україна”

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна компанія “Центренергобуд”

Простягнення 173401, 80 грн. Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачане з’явились Від відповідачаСупрун І.Г. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення основного боргу в сумі 148683,53 грн., пені у розмірі 16945,46 грн., 3% річних у розмірі 2419,67 грн., індексу інфляції у розмірі 5352,61 грн.

Ухвалою від 20.07.10р. провадження у справі в частині стягнення 40000,00 грн. припинено на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки товарного бетону з відстрочкою платежу №21/07-08 від 21.07.08р., на виконання якого Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 2959983,53 грн. Проте Відповідач розрахувався частково, у зв’язку з чим повинен сплатити суму основного боргу, пеню, 3% річних та індексу інфляції.

Відповідач визнав позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 98683,53 грн., оскільки 50000,00 грн. Відповідачем було сплачено на рахунок Позивача, що підтверджується платіжними дорученнями. Нарахування штрафних санкцій є необґрунтованим, оскільки штрафні санкції могли бути нараховані з моменту пред’явлення вимоги, проте Позивач одночасно з надісланням претензії подав позов до суду.

Ухвалою від 02.02.10р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 25.02.10р. Цією ж ухвалою сторони було зобов’язано подати суду документи вказані в цій ухвалі.

Ухвалою від 25.02.10р. розгляд справи був відкладений на 11.03.10р. у зв’язку з неявкою сторін та неподанням витребуваних судом доказів у справі. Ухвалою від 11.03.10р. розгляд справи був відкладений на 25.03.10р. у зв’язку з неявкою позивача та Відповідача та неподанням витребуваних доказів у справі.

Ухвалою від 25.03.10р. позов товариства з обмеженою відповідальністю “Рофа Мобільбетон Україна” залишено без розгляду. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.10р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.10р. у справі №38/73 скасовано, а справу передано до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Ухвалою від 24.06.10р. призначено розгляд справи на 08.07.10р. Цією ж ухвалою сторони було зобов’язано подати суду документи вказані в цій ухвалі.

Ухвалою від 08.07.10р. розгляд справи відкладений на 20.07.10р. у зв’язку з неявкою Відповідача та неподанням витребуваних судом доказів у справі.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Відповідача суд, -

ВСТАНОВИВ:

          21.07.08р.між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №21/07-08 товарного бетону з відстрочкою платежу, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставити товарний бетон , а Відповідач прийняти товар та оплатити на умовах зазначених у договорі.

          Відповідно до п.2.1. договору ціна продукції включає в себе ПДВ, не включає в себе ціну доставки і зазначається в рахунку-фактурі.

          Згідно з п.2.2. договору строк оплати –на протязі 5 календарних днів з моменту отримання Відповідачем продукції.

          Відповідно до п.3.4. договору в разі необхідності у доставці товару Відповідачу ціна товару може включати вартість доставки.

          Згідно з п.3.4. договору отримання товару Відповідачем підтверджується видатковою накладною підписаною повноважною стороною.

          Відповідно до п.6.4. договору у випадку прострочення оплати отриманого товару Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

          На виконання умов договору Позивач постачав Відповідачу товар та надавав транспортні послуги, які Відповідач частково оплачував, проте робив це не повністю та несвоєчасно.

На час подачі Позивачем позову до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 138683,53 грн. В процесі провадження у справі Відповідач сплатив Позивачу 40000,00 грн. Таким чином на час вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 98683,53 грн., що підтверджується актом звірки Позивача та відзивом Відповідача.

          Спір виник з причини того, Відповідач не розрахувався вчасно та в повному обсязі з Позивачем за поставлену продукцію у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Як встановлено судом, 21.07.08р.між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №21/07-08 товарного бетону з відстрочкою платежу, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставити товарний бетон , а Відповідач прийняти товар та оплатити на умовах зазначених у договорі. Відповідно до п.2.1. договору ціна продукції включає в себе ПДВ, не включає в себе ціну доставки і зазначається в рахунку-фактурі. Згідно з п.2.2. договору строк оплати –на протязі 5 календарних днів з моменту отримання Відповідачем продукції. Відповідно до п.3.4. договору в разі необхідності у доставці товару Відповідачу ціна товару може включати вартість доставки. Згідно з п.3.4. договору отримання товару Відповідачем підтверджується видатковою накладною підписаною повноважною стороною.

          Як встановлено судом на виконання умов договору Позивач постачав Відповідачу товар та надавав транспортні послуги, які Відповідач частково оплачував, проте робив це не повністю та несвоєчасно. На час подачі Позивачем позову до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 138683,53 грн. В процесі провадження у справі Відповідач сплатив Позивачу 40000,00 грн. Таким чином на час вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 98683,53 грн., що підтверджується актом звірки Позивача та відзивом Відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 108683,53 грн. (148683,53 грн. заявлена Позивачем до стягнення заборгованість – 40000,00 грн. сума боргу у стягненні якої провадження припинено) частково в сумі 98683,53 грн. В іншій частині позовної вимоги суд вважає, що позові належить відмовити, оскільки сума 10000,00 грн. була сплачена Відповідачем до подачі Позивачем позову до суду.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 104036,14 грн. та 3% річних в сумі 2419,67 грн.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом відповідно до п. 6.4. договору в разі порушення строків виконання зобов’язань по сплаті коштів за договором Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 16945,46 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд»(04071, м. Київ, вул. Ярославська, 58; код 34294252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рофа Мобільбетон Україна»(02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, 201/203; код 34415064) борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 104036 (сто чотири тисячі тридцять шість) грн. 14 коп., 3% річних в сумі 2419 (дві тисячі чотириста дев’ятнадцять) грн. 67 коп., пеню в сумі 16945 (шістнадцять тисяч дев’ятсот сорок п’ять) грн. 46 коп., державне мито в сумі 1234 (одна тисяча двісті тридцять чотири) грн. 01 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 167 (сто шістдесят сім грн.) 56 коп.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя                                                                       Ю.Л. Власов

Рішення підписане 22.07.2010р.