Рішення № 10589126, 13.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/26413.07.10 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» До           Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Простягнення 2887,21 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача           Семко В.С.- за дов.

Від відповідача           Пономаренко В.І. –за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»2667,75 грн. страхового відшкодування, 74,98 грн. індексу інфляції, 17,17 грн. 3% річних, 177,31 грн. пені.

Відповідач позовну суму визнає частково, в частині 2667,75 грн. суми страхового відшкодування та 177,31 грн. пені. Проти стягнення 3% річних та індексу інфляції заперечує.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2009 року між громадянкою України Лукашенко Вікторією Євгеніївною та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту серія АС № 002817, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням автомобілем «Toyota Auris», державний реєстраційний номер АА 5131 НС.

06 травня 2009 року на вул. Оленівській в м. Києві відбулось зіткнення застрахованого автомобіля «Toyota Auris», д/н АА 5131 НС, під керуванням водія Лукашенко Вікторії Євгеніївни із автомобілем «ІЖ 27175», д/н АА 2535 ВН, під керуванням водія Кучеренка Сергія Івановича.

Відповідно до довідки ВДАІ № 21840 від 14 травня 2009 року, по факту дорожньо-транспортної пригоди відносно КУЧЕРЕНКА СЕРГІЯ ІВАНОВИЧА, за порушення ним вимог п. 13.1. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, були складені адміністративні матеріали і направлені до Подільського районного суду м. Києва для подальшого прийняття рішення.

29 травня 2009 року постановою Подільського районного суду м. Києва було встановлено, що Кучеренко СІ. 06.05.2009 р. о 11 годині 00 хвилин в м. Києві по вул. Оленівській, керуючи автомобілем «ІЖ 27175», д/н АА 2535 ВН, не витримав безпечний боковий інтервал, чим порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota Auris», д/н АА 5131 НС, завдавши матеріальних збитків. За даною постановою Кучеренка СІ. було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

18 травня 2009 року Лукашенко В.Є. звернулася до ТДВ «СК «ВіДі-Страхування»із Заявою про виплату страхового відшкодування (вх. № 15/04/9.09/938.09 від 18.05.2009 р.) згідно умов Договору страхування.

16 червня 2009 р. Позивач на підставі Страхового акту № АС-001395 від 08.06.2009 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи зі Рахунку-фактури № ВДзС-4108447 від 07.05.2009 p., Квитанції № 47 від 07.05.2009 р. про оплату за оформлення та видачу довідки про обставини дорожньо-транспортної пригоди, враховуючи Звіт № 175 Про визначення вартості матеріального збитку від 21.05.2009 p., здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 2 677 грн. 75 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 1329 та № 1330 від 16.06.2009 р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

У відповідності зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (ч.1 ст.1187 ЦК України, відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, пов’язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (праві власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільна відповідальність Кучеренка СІ., який керував автомобілем «ІЖ 27175», д/н АА 2535 ВН, на момент дорожньо-транспортної пригоди 06.05.2009 р. була застрахована в ВАТ HACK «Оранта» за Полісом № ВВ/8045646 від 05.06.2008 p., за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільна відповідальність особи відповідальність якої застрахована.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Позивач звернувся до Відповідача із регресною вимогою вих. №15/04/8.04/628-09 від 21.12.2009р., яка була вручена йому 24.12.2009р. та зареєстрована за вх.. №12459, що підтверджується штампом Відповідача на копії регресної вимоги.

Відповідач не здійснив виплати страхового відшкодування та не повідомив Позивача про результат розгляду зазначеної Регресної вимоги.

Відповідно до п.37.1 счт.37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком (Відповідач) Регресної вимоги про виплату та додатків до неї, визначених у ст..35 Закону.

Оскільки Позивач надав Відповідачу Регресну вимогу та додатки до неї 24.12.2009р., що підтверджується штампом на копії Регресної вимоги, то день з якого виплата страхового відшкодування вважається простроченою є 25.01.2010р.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 2667,75 грн., і тому ця сума повинна бути стягнута з відповідача.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 117,31 грн. також підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 37.2. ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня, що в даному випадку становить 117 грн. 31 коп.

Крім того, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 17,17 грн. та 74,98 грн. індексу інфляції.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі –Страхування»(08131, Київська обл.., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул.. В.Кільцева, 56, каб. 305, код ЄДРПОУ 35429675) 2667 (дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн.. 75 коп. суму страхового відшкодування, 117 (сто сімнадцять) грн.. 31 коп. пені, 74 (сімдесят чотири) грн.. 98 коп. індексу інфляції, 17 (сімнадцять) грн.. 17 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн.. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко