Рішення № 10588420, 15.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

15.07.2010Справа №2-18/6082-2009 За позовом – Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром", АР Крим, м. Саки (96500, м. Саки, вул. Заводська, 86, а/с 140, ).

До відповідача – Закритого акціонерного товариства "Энергоинновация", м. Москва (129626, Російська Федерація, м. Москва, Графський провулок, 14, будівля 2)

Про стягнення 38847,00 доларів США.

Суддя ГС АР Крим І.К Осоченко

представники:

Від позивача – Головков П.В. – нач. юр. відділу, довіреність від 18.02.2010р., Кравченко Д.П. - представник, (ю/к), довіреність № 1-6/275 від 25.03.2010р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром", м. Саки – позивач, звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Энергоинновация", м. Москва – відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 38847,00 доларів США, з яких 34500,00 дол. США – сума заборгованості та 4347,00 дол. США – сума пені.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 509, 525, 530 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 12.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Контракт № 11, свої зобов’язання за яким, за ствердженням Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром", порушив відповідач.

Згідно з умовами Контракту № 11 від 12.03.2009р., позивач зобов’язався виконати та поставити нестандартизоване обладнання, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити зазначену продукцію. Позивач вважає, що виконав свої зобов’язання належним чином та в повному обсязі – 01.07.2009р., відвантаживши обладнання на загальну суму 115000,00 дол. США. Відповідач, за ствердженням позивача, не виконав свої договірні зобов’язання належним чином, у зв’язку з чим за ним склалася заборгованість у розмірі 34500,00 дол. США.

Таким чином, вважаючи, що відповідачем порушено право Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром", позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу та суму пені за прострочення виконання договірного зобов’язання, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром" судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 3104,58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 20.11.2009р. позов Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром" прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

17.06.2010р. від Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 17500,00 дол. США та суму пені у розмірі 6227,00 дол. США, у зв’язку з тим, що відповідачем було сплачено 17000,00 дол. США заборгованості (а.с. 44).

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 17 червня 2010 року заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Позивач у судовому засіданні 15 липня 2010 року позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 17.06.2010р. підтримав, просив долучити до матеріалів справи витребувані судом докази, які надійшли з супровідним листом до Господарського суду Автономної Республіки Крим у день судового засідання.

Суд клопотання позивача задовольнив, долучив представлені ним через канцелярію суду 15 липня 2010 року документи до матеріалів справи за результатами судового засідання.

Відповідач явку представника жодного разу, зокрема, до судового засідання 15 липня 2010 року, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України правом представити відзив на позовну заяву не скористався.

Про час та місце розгляду справи відповідач був сповіщений належним чином - у відповідності із вимогами Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965), Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" та Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року N 1092/5/54.

Крім того, суд зазначає, що Господарський суд Автономної Республіки 10.12.2009 року звертався з судовим дорученням про вручення судових документів відповідачеві по справі до Арбітражного суду м. Москви. Арбітражним судом м. Москви судове доручення Господарського суду АР Крим повернуто без виконання на підставі неявки повноваженого представника Закритого акціонерного товариства "Енергоинновация" до судового засідання для вручення йому ухвали Господарського суду АР Крим суду про порушення провадження по справі № 2-18/6082-2009 (а.с. 34-42).

В матеріалах справи міститься поштове повідомлення про вручення поштового відправлення Господарського суду Автономної Республіки Крим – ухвали суду про порушення провадження по справі, направленої за спрощеним порядком вручення судових документів, повноважному представнику Закритого акціонерного товариства "Энергоинновация" 11.01.2010р. (а.с. 38).

Пунктом 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах" встановлено, що якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965), суддя, незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції, може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.

Крім того, на підставі того, що приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України, наділяючи учасників судового процесу процесуальними правами, зобов’язують сторін добросовісно користуватися ними та виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, у суду є достатньо підстав вважати, що суд вчинив всі необхідні дії зі сповіщення відповідача про розгляд даної справи, а також відповідач по справі мав можливість висловити та обґрунтувати свою правову позицію щодо заявлених позивачем вимог.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені статтею 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише доводів, що вказані позивачем, у зв’язку з неподанням відповідачем жодних заперечень та доказів.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд дослідив у судових засіданнях оригінали документів, представлених позивачем. Належним чином засвідчені копії представлених документів долучені судом до матеріалів справи.

З огляду на те що документи, які містяться у матеріалах справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, оцінивши всі обставини за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України - за внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2009 року між Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром", АР Крим, м. Саки (Виконавець) та Закритим акціонерним товариством "Энергоинновация", м. Москва (Замовник) був укладений Контракт № 11(а.с. 7-8).

Пунктом 1.1 Контракту № 11 передбачено, що позивач (Виконавець) зобов’язується виготовити та поставити нестандартизоване обладнання відповідно до специфікації (Додаток №1), що є невід’ємною частиною контракту. Відповідач по справі (Замовник) зобов’язувався прийняти та оплатити виготовлену та поставлену Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром" продукцію.

У Розділі 2 Контракту № 11 від 12 березня 2009 року сторони погодили кількість та якість продукції.

Так, відповідно до пункту 2.1. Контракту кількість виготовленого обладнання повинна визначатись відповідно до специфікації (Додаток №1) (а.с. 9).

Відповідно до пункту 2.2. Кількість виготовленого обладнання повинна відповідати паспорту заводу –виробника та чертежам 1154 СБ та 711.600.1 СБ (Додаток №2) (а.с. 9).

Укладаючи контракт сторони погодили у Розділі 3 умови поставки, а також у Розділі 4 ціну та загальну вартість контракту.

Відповідно до пункту 3.1. Контракту № 11 обладнання поставляється автомобільним транспортом на умовах СРТ м. Калуга, Росія (відповідно Інкотермс 2000р.). Обладнання у відповідності до пункту 3.2. Контракту відгружається протягом шістдесяти діб після надходження 70 відсотків передплати на розрахунковий рахунок Виконавця.

У пункті 3.3. Контракту № 11 зокрема зазначено, що відгружений товар повинен супроводжуватися наступними документами: оригінал рахунка-фактури, оригінал Сертифікату походження СТ-1, оригінал паспорту якості, СМR накладна.

У пункті 4.1. Договору зазначено, що ціна обладнання визначається відповідно до специфікації та загальна вартість контракту (пункт 4.2. контракту) становить 115 000, 000 дол. США.

У Розділі 5 Контракту сторони погодили умови здійснення платежів.

Згідно з пунктом 5.1. контракту протягом семи днів після підписання Контракту № 1 Замовник здійснює прямим банківським переводом авансовий платіж у розмірі 70 відсотків від вартості контракту проти рахунку Виконавця.

Пунктом 5.2. передбачено, що протягом тридцяти діб після оплати авансового платежу у розмірі семидесяти відсотків від вартості контракту Виконавець надає банківську гарантію повернення суми авансового платежу.

Відповідно до пункту 5.2. тридцять відсотків від вартості контракту Замовник сплачує протягом семи днів після відгруження обладнання. Датою відгруження визначається дата митного штемпеля митниці Виконавця на СМR накладній.

У пункті 5.3. контракту сторони передбачили порядок розрахунків, за яким оплата здійснюється банківським переводом у доларах США на рахунок Виконавця.

У відповідності до пункту 6.1. Обладнання рахується таким, що передано, Виконавцем та таким, що прийнято Виконавцем: по кількості - відповідно кількості місць та ваги, вказаній у товаросупроводжувальних документах завода- виготівника та по якості – відповідно до якісних показників, вказаним у паспорті завода- виготівника.

Розділом 7 контракту сторони визначили вимоги до якості виготовленої та поставленої Виконавцем продукції.

У відповідності до пункту 7.1. контракту Виконавець гарантує, що предмет договору - обладнання повинно бути новим, раніше не використованим, рік випуску не раніше за 2008 рік, а також предмет договору повинен відповідати вимогам нормативно-технічної документації, вимогам ГОСТу (державному стандарту), ТУ (технічним умовам) та підтверджуватись Сертифікатом чи паспортом якості, виданим заводом- виготівником.

Строк дії контракту встановлений пунктом 12.6, яким передбачено, що контракт діє з моменту його підписання обома сторонами та до моменту його повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Сторони не представили суду доказів розірвання зазначеного договору або зміни його умов, а тому суд приходить до висновку, що станом на час здійснення поставки зазначений договір був дійсним.

Пунктом 11.1 контракту № 11 сторони передбачили врегулювання спору між сторонами Господарським судом АР Крим, м. Сімферополь, Держави Україна.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами склалися правовідносини, що витікають з договорів міжнародної купівлі –продажу товарів.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі.

Правовідносини, що виникли на підставі юридичного факту – укладення договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах регулюються Конвенцією Організації Об’єднаних націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року (стаття 1 вказаної Конвенції).

Вказана конвенція вступила у силу та являється легітимною для представників обох сторін, що знаходяться у різних державах.

Таким чином, до правовідносин, що виникли між Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром", АР Крим, м. Саки (позивачем по справі) та Закритим акціонерним товариством "Энергоинновация" (відповідачем по справі) - суб’єктом господарювання іноземної держави, застосовуються норми міжнародного права, у даному випадку такі, що містяться у Конвенції Організації Об’єднаних націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Після підписання тексту контракту сторони приступили до виконання договірних зобов’язань.

Судом встановлено, що на виконання обов’язків за Контрактом № 11 та протягом його дії позивачем 01.07.2009р. відгружено відповідачеві - Закритому акціонерному товариству "Энергоинновация" обладнання на загальну суму 115 000,00 дол. США ( сто п'ятнадцять тисяч доларів США), яка є сумою контракту, відповідно до пункту 4.2. контракту та специфікації обладнання, яка є невід’ємною частиною контракту.

Факт поставки позивачем товару - нестандартизованого обладнання на вказану суму підтверджується товарно-транспортною накладною СМR А № 048978 (а.с.14).

Також факт поставки позивачем товару відповідного найменування на вказану у контракті суму відповідачеві підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000209 від 12 березня 2009 року (а.с. 13).

Матеріалами справи зокрема підтверджено відповідність даних, відображених у рахунку-фактурі № СФ-0000209 від 12 березня 2009 року та даних, відображених у товарно-транспортній накладній СМR А № 048978 за сумою вартості поставного товару, його найменування, кількості місць та ваги.

Також у матеріалах справи містяться докази вивезення задекларованих товарів у повному обсязі, тобто на загальну суму 115 000, 000 дол. США. за межі митної території України 03 липня 2009 року (а.с.16-17).

Суд вважає необхідним наголосити, що відповідно до "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР, від 25.04.1966, та яка застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами постачання або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектності за результатами приймання продукції за якістю і комплектності за участю представників сторін за договором складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Відповідно до вимог зазначеної інструкції такий акт повинен бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектності.

З огляду на відсутність такого акту у матеріалах справи, у суду є достатньо підстав вважати, що відповідачеві Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром" був поставлений товар належної якості та комплектності, тобто якості, яка відповідає Розділу 7 укладеного контракту.

Крім того, суд вважає необхідним зробити посилання на приписи міжнародно-правової норми.

Так, відповідно до статті 39 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року покупець втрачає право посилатися на невідповідність товару, якщо він не повідомляє продавця про характер невідповідності, в розумний строк після того, як вона була чи повинна була бути виявленою покупцем.

На підтвердження належної якості та комплектності поставленого відповідачу товару позивач представив суду висновок про походження товару № 1058 від 26 червня 2009 року (а.с. 67-68). Відповідно до висновку поставлений товар відповідають вимогам, нормам стандартизації та сертифікації.

У Розділі 2 Контракту № 11 зазначено, що кількість виготовленого та поставленого обладнання повинна відповідати паспорту заводу –виробника та чертежам 1154 СБ та 711.600.1 СБ, тобто Додатку № 2 вказаного контракту.

До матеріалів справи позивачем було представлено документацію, що підтверджує відповідність поставленого товару сертифікату та паспорту якості заводу-виготівника та специфікації Контракту № 11 від 12 березня 2009 року, а саме : паспорт продукції, свідоцтво про приймання із зазначенням дати випуску товару, приміткою про відповідність стандарту (технічним умовам), індивідуальному технічному проекту, а також пригодності продукції до експлуатації (67-97).

На підставі викладеного у суду є достатньо підстав вважати, що договірні зобов’язання за Контрактом № 11 від 12 березня 2009 року позивачем виконані належним чином та у повному обсязі, оскільки матеріалами справи не доведено зворотнього.

Правилами ІНКОТЕРМС – Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) від 01.01.2000 № 560 передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі-продажу.

Матеріалами справи, зокрема, карткою субконто за 12.03.2009р.-12.11.2009р. підтверджено, що відповідачем була здійснена лише часткова оплата у розмірі 80500,00 дол. США (вісімдесят тисяч п’ятсот доларів США) (а.с.15).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на час звернення позивача з позовними вимогами сума заборгованості відповідача складала 34500,00 дол. США (тридцять чотири тисячі п’ятсот доларів США) з простроченням здійснення оплати.

Про наявність суми заборгованості Закритого акціонерного товариства "Энергоинновация" перед позивачем по справі у розмірі 34500,00 дол. США свідчить й факт дотримання позивачем претензіонного порядку.

Так, до матеріалів справи долучено належним чином засвідчену копію претензії Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром" від 02 жовтня 2009 року № 1-6/777 на суму основної заборгованості у розмірі 34500,00 дол. США та пені у розмірі 2967,00 дол. США та доказу направлення претензії відповідачеві – Закритому акціонерному товариству "Энергоинновация", м. Москва, а також отримання повноважним представником відповідача зазначеної претензії 12.10.2009р. (а.с. 11-12).

Проте під час розгляду господарського спору у межах даної справи відповідач здійснив часткову оплату суми заборгованості у розмірі 17 000,00 дол. США ( сімнадцять тисяч доларів США), що підтверджується банківською випискою, представленою позивачем (а.с. 45).

Суд зазначає, що відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, матеріалами справи, зокрема первинними бухгалтерськими документами, які містять обов’язкові реквізити у відповідності до вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджено наявність залишку основної заборгованості Закритого акціонерного товариства "Энергоинновация", м. Москва у розмірі 17 500,00 дол. США ( сімнадцять тисяч п’ятсот доларів США).

Відповідно до статті 25 Конвенції ООН порушення договору, допущене однією із сторін, є істотним, якщо воно тягне за собою таку шкоду для іншої сторони, що остання значною мірою позбавляється того, на що вона мала право розраховувати на підставі договору, крім випадків, коли сторона, що порушила договір, не передбачала такого результату, і розумна особа, що діє в тій самій якості за аналогічних обставин, не передбачала б його.

Стаття 54 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року встановлює, що зобов'язання покупця сплатити вартість включає вжиття таких заходів і додержання таких формальностей, які можуть вимагатися згідно з договором або згідно з законами і правилами для того, щоб зробити можливим здійснення платежу.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов’язання за Контрактом № 11 по оплаті отриманого товару в повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у контракті, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач всупереч умовам Контракту № 11 та вимогам чинного законодавства зобов’язання за договором по оплаті за отриманий товар не виконав належним чином, у повному обсязі та своєчасно, у зв’язку з чим за ним існує заборгованість у розмірі 17 500,00 дол. США ( сімнадцять тисяч п’ятсот доларів США), яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені за прострочення оплати та за порушення строків розрахунків за Контрактом № 11 від 12.03.2009р. за період з 09.07.2009р.-15.06.2010р., сума якої відповідно до уточненого позивачем розрахунку за підрахунками позивача складає 6125,00 дол. США.

Відповідно до пункту 10.1 Контракту при порушенні строків оплати продукції Замовник (відповідач по справі) сплачує пеню у розмірі 0,1 відсоток за кожен день прострочення від неперерахованої суми (суми простроченої заборгованості).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань, у даному випадку пеня, є спеціальною мірою майнового характеру, яка стимулює належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач представив суду розрахунок суми основного боргу та пені за період з 09.07.2009р.-11.11.2009р. (а.с. 18), а також розрахунок суми основного боргу та пені з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог за період 09.07.2009р.-15.06.2010р. (а.с.46).

Суд вважає необхідним перевірити виконані та представлені позивачем розрахунки.

Так, суд, встановивши наявність правових підстав нарахування відповідачеві штрафних санкцій у вигляді пені та розглянувши розрахунки нарахування пені, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського Кодексу України законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву.

Положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Відповідно до Постанови НБУ від 12.06.2009 р. № 343 розмір облікової ставки НБУ з 15.06.2009 р. становить 11 %, згідно Постанови НБУ від 12.08.2009р. № 468 розмір облікової ставки НБУ з 15.06.2009 р. становить 10,25 %.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що позивачем нараховано пеню у межах шести місяців, тому суд погоджується з періодом нарахування пені, визначеним Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром".

Відтак, заявлена позивачем сума пені підлягає перерахуванню та зменшенню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та на підставі здійснених судом розрахунків складає 3489,69 дол. США. Вказана сума пені підлягає стягненню з відповідача на підставі наступним чином виконаного розрахунку:

За період нарахування заборгованості 09.07.2009р. – 30.12.2009р., кількість днів прострочення складає 175 днів.

З урахуванням зміни розміру облікової ставки НБУ за період 09.07.2009р. – 30.12.2009р., за 35 днів прострочення (за період 09.07.2009-12.08.2009) сума заборгованості відповідача складає 727,81 дол. США ((34500,00 х11% х2х35):100х365), за 140 днів прострочення (за період 12.08.2009р.-30.12.2009р.) сума заборгованості відповідача складає 2712,74 дол. США ((34500,00х10,25х2х140):100х365).

Розмір пені за прострочення залишкової суми заборгованості у розмірі 17500,00 дол. США за період 31.12.2009р.- 04.01.2010р., тобто за п’ять днів прострочення складає 49,14 дол. США ((17500,00 х10,25х2х5):100х365).

Таким чином, загальна сума пені складає 3489,69 дол. США. Вказана сума пені підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, суд не погоджується з вимогою позивача про стягнення пені у розмірі 102,00 дол. США, вказавши у своєму розрахунку, що така пеня буде нарахована Сакською Об’єднаною державною податковою інспекцією за порушення строків повернення валютного прибутку.

Суд зауважує, що на даний час позивачем не представлено доказів нарахування та сплати такої пені. Крім того, у разі застосування до позивача у майбутньому податковим органом вказаної фінансової санкції у Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром" може виникнути право на стягнення збитків, а не пені, при умові їх доведення.

Станом на час розгляду даної справи правові підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 102,00 дол. США відсутні.

Керуючись приписами пункту 1.1. статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження по справі у частині стягнення з Закритого акціонерного товариства "Энергоинновация" 17000,00 дол. США основного боргу на підставі відсутності предмету спору у частині стягнення вказаної суми, у зв’язку з її сплатою відповідачем.

Приймаючи рішення, суд вирішує питання розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України, крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті.

У матеріалах справи міститься платіжне доручення № 1873 від 12 листопада 2009 року, відповідно до якого позивач сплатив 3104,58 грн. (три тисячі сто чотири гривні п’ятдесят вісім копійок).

З урахуванням здійснення оплати позивачем державного мита у вітчизняній валюті, суд розподіляє судові витрати на сторін по справі пропорційно задоволених вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить норми, яка б дозволяла суду повернути позивачу зайве сплачене державне мито на підставі зменшення ним суми позовних вимог, Господарський суд АР Крим зазначає, що судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно заявленим вимогам з урахуванням первісних вимог позивача.

Як встановлено судом, часткова сплата суми основного боргу у розмірі 17000,00 дол. США була здійснена відповідачем після подачі позовної заяви позивачем, на підставі чого вказану обставину суд враховує при розподілі судових витрат.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 20.07.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, п. 1.1. ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Провадження по справі у частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 17000,00 дол. США припинити.

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Энергоинновация", м. Москва (129626, Російська Федерація, м. Москва, Графський провулок, 14, будівля 2, ідентифікаційний код 7716188780 КПП 771601001) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром", АР Крим, м. Саки (96500, м. Саки, вул. Заводська, 86, ідентифікаційний код 04836770) 17500,00 дол. США заборгованості, 3489,69 дол. США. пені.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          Повернути Публічному акціонерному товариству "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром", АР Крим, м. Саки (96500, м. Саки, вул. Заводська, 86, ідентифікаційний код 04836770) з Державного бюджету Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок 31218259700002, банк одержувач ДУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код в ЄДРПО України 34740405) 3104,58 грн. державного мита.

6.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Энергоинновация", м. Москва (129626, Російська Федерація, м. Москва, Графський провулок, 14, будівля 2, ідентифікаційний код 7716188780 КПП 771601001) на користь Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок 31218259700002, банк одержувач ДУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито у розмірі 379,90 дол. США.

8.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

9.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Энергоинновация", м. Москва (129626, Російська Федерація, м. Москва, Графський провулок, 14, будівля 2, ідентифікаційний код 7716188780 КПП 771601001) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром", АР Крим, м. Саки (96500, м. Саки, вул. Заводська, 86, ідентифікаційний код 04836770) 230,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

11.          Стягнути Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром", АР Крим, м. Саки (96500, м. Саки, вул. Заводська, 86, ідентифікаційний код 04836770) на користь Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок 31218259700002, банк одержувач ДУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито у розмірі 8,57 дол. США.

12.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

13.          В іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.